Партнерські пологи

Партнерские роды-это круто!зашел с фотиком,пошутил,через 4 мин упал в обморок.очнулся папой!рекомендую))
Зі сторінки Фейсбук Володимира Остапчука-ведучого Хепі ранку на Хіт ФМ.

Кому як) Мій чоловік з моменту відходження вод (вдома,ще без схваток) і до народження дитини був поруч зі мною,мало того,навіть перші години після родів не покидав нас,пізніше вже відправила додому наніч,щоб відпочив (морально і фізично )
Тепер гордиться,каже "МИ народили" ,і в тому є правда,не уявляю як би я сама справилася,ну дуже велику підтримку відчула з його сторони

А ми з чоловіком пережили вже другий раз партнерські пологи. Скажу, що не все так гладко, як мені здавалось першого разу. Пологи були важчими, малюк був більшим, не могла народитися голівка, а попередній шов від епізіо блокував вихід. Пам’ятаю, як лікар сказала, що я ногами починаю душити голівку, покликала чоловіка, щоб став спереду і притримував мені ноги. Тому, народження сина бачив у всій красі. Але то таке. Це приємні моменти, як він казав пізніше. Але були ще неприємні. Після пологів відкрилася невеличка кровотеча і в матці лишився шматок плаценти. Лікарка почала мене чистити, а чоловік стояв і на то все дивився. Я на той момент, як - то кажуть "еле-еле душа в теле" нічого йому не сказала. Ну, а там видовище не для слабодухих. То десь за кілька днів, чоловік наважився про це заговорити, спитав, що то мені таке робили і чи мене не боліло і що то взагалі таке було, питав про інструменти і все решту. А я кажу: "Ну, а ти чого там стояв, я б сама не хотіла на те все дивитися", а він каже: "Хотів тебе підтримати". То я вже після цього не дуже тим всім задоволена, бачу, що спереживався. Не розумію, чого лікарка його не відігнала. А, можливо, їй було не до нього.......коротше кажучи, і таке буває. Краще, нехай чоловіки стоять біля голови, одним словом))))

Співчуваю, вважаю що це дійсно не для чоловіка видовище.... На перших родах лікар сам поставив чоловіка біля моєї голови, щоб то все він не бачив. Ну і вигнав його перед народженням в двері, коли було найважче всім- при саміх родах. Лікар був чоловіком, тому вважаю його правим на 100 %. На другі пологи так само стояв біля голови. Тому чи я порвалася, чи мене різали досі не знаємо. Ну і на другі пологи мене стимулювали, але ще мої схватки пішли так, що за 2 години я родила. Було дуже важко, боляче, дитина для мене величезна. Так що після години схваток я вже не хотіла бачити абсолютно нікого, тим більше чоловіка. Казала, щоб стояв так, щоб я його не бачила і молився.

Мій теж бачив процес у всій красі,хоча це не було в наших планах. Сімейні психологи не радять,навіть навпаки...тьфу-тьфу-тьфу,негативних наслідків в нас не виникло,а взагалі,зустрічаються часто... під силу таке видовище нашим чоловікам,і якщо вони категорично проти,то краще не наполягати,на крайній випадок можна когось із родини жіночоі статі (маму,сестру...знаю,що таке практикується)

Щодо того що сімейні психологи не радять, тут я б за всіх так не розповідала.
Я дуже раджу партнерські пологи, як і більшість моїх колег, але чоловік повинен бути готовим.
Лікар не має ніякого права використовувати чоловіка замість підмоги,в невідкладних ситуаціях , тримати там щось, подавати і т.і. Для цього є ЛИШЕ медпресонал. Так само як лікар не має права казати коли заходити і виходити. І ніхто чоловіка не привязує до палати і родах. Він вільний.
Якщо жінці важко, незручно чи вона хоче бути сама в родах, їй просто потрібно про це йому сказати- краще буде якщо зараз ти побудеш в коридорі, от і все. Підготоволений чоловік знає що таке може бути, що можуть бути пологи складніші, що може бути потреба кесарського чи інших рішень.

Чоловік є виключно для підтримки дружини, психологічної насамперед. І він це повинен знати і розуміти. В тому числі як і знати що відповісти.
Звісно якщо він проти бути учасником -його теж ніхто не заставляє.

А щодо негативних наслідків- то вони в результат неготовності якраз і настають.

Слухайте вебінар незабаром про партнерські пологи.

Вибачаюся,Ви мене не так зрозуміли,мала на увазі не партнерські пологи взагалі (навпаки,я тільки ЗА і всім знайомим рекомендую) ,а те,що чоловікові не обов'язково бачити,скажемо так,інтимні моменти самого процесу народження,тим більше,якщо ускладнення. Особисто мені чоловік не лише моральну підтримку проявив - при болях я зжимала його руку (яка пізніше вся синя була,на другий день він мені признався,що не уявляє яку біль я терпіла,що могла так сильно зжимати)) , робив масаж поясниці,змочував ваткою губи (пити не дозволяли),подавав все,що треба (пеленку,коли води відходили,полотенце піт витерти),відповідав на телеф,дзвінки (бо ж всім цікаво як воно там і чи скоро)), шукав лікарку коли я відчула потуги...про моральну підтримку мовчу,вона безцінна,таке не забувається.

змочував ваткою губи (пити не дозволяли)

а чому не дозволяли пити?

за воду памятаю, мені теж санітарка казала, що мол тіки мочити губи, пояснювала, щоб не блювати.
Я вже певно писала, я теж на 100% за партнерські пологи. Звичайно я б теж не хотіла, щоб чоловік був там де лікарі. Погоджуюсь з Марі, що це таки робота медиків. Мій чоловік був зі мною від початку до кінця, за що я йому дуже вдячна. Також були деякі неприємні моменти, самі знаєте, що під час пологів ми не найкраще виглядаєм Але так як в обітниці " і в горі і в радості" треба бути разом

Не можу точно сказати,можливо,підстраховка на випадок КР Та й при потугах був би дискомфорт,якби напилася води (важко правильно дихати коли шлунок повний))