найбільший родинний форум Тернопільщини

Тему закрито

Ваше ставленя до ГШ.

Перебувала і вважаю, що це хороша практика.
13
45%
Перебувала і вважаю, що це погана практика.
1
3%
Не перебувала і вважаю, що це погана практика.
11
38%
Не перебувала, але вважаю, що це хороша практика.
2
7%
А мені все рівно :)
2
7%
 
Всього голосів : 29

Re: Громадянський шлюб.

17 жовтня 2010, 11:20

fajno написав:Я всіма кінцівками за, бо люди на побаченнях і в рутинному побуті зовсім різні

во-во

Re: Громадянський шлюб.

17 жовтня 2010, 13:08

TanenRom написав:о "Хто проживав у громадянському шлюбі - за нього, хто не проживав - проти".


Голосування це лиш підтверджує :)

Re: Громадянський шлюб.

17 жовтня 2010, 14:44

ну чого, чого?

я не жила в громадянському шлюбі, але за!

(але це не міняє того факту, що якби ми з чоловіком почали з простого співжиття, то певно б, порозбігалися б :D )

Re: Громадянський шлюб.

17 жовтня 2010, 15:41

А що так може вплинути на Ваше відношення до чоловіка в руттиному побуті, щоб аж розбіглися?
Іншими словами, якщо Він на побаченнях один, в побуті інший, то що повинно бути настільки іншим,щоб зробити йому па-па.
Питання до всіх.

Re: Громадянський шлюб.

17 жовтня 2010, 15:46

на побаченнях, то, як правило - не вдома.
От не вдома такий і залишився :)

А до одруження я якось при ньому підлоги не мила.

Re: Громадянський шлюб.

17 жовтня 2010, 17:06

А що так може вплинути на Ваше відношення до чоловіка в руттиному побуті, щоб аж розбіглися?
Іншими словами, якщо Він на побаченнях один, в побуті інший, то що повинно бути настільки іншим,щоб зробити йому па-па.
Питання до всіх.

Я запитала свого майбутнього чоловіка чи зможе він мене забезбечити,бо я вибаглива.Він відповів,що не боїться ніяких труднощів і ніякої роботи і постарається все для цього зробити.Але коли ми одружились,я навмисне склала руки,щоб подивитись на що він здатний,дати йому поштовх відчути себе хазяїном,годувальником,а я згідна була бути покірною дружиною" хранительницей домашнего очага"ну ,якщо працювати,то лиш для задоволення.Тільки мій чоловік не бажав рухатись у цьому напрямку,не хотів міняти низькооплачувану роботу,не вірив що може знайти кращу,не кажучи про те щоб розпочинати власну справу.Він пропонував мені також піти кудись на 1000 грн в місяць.Тільки я собі такого не уявляла,бо колись за 1 день могла заробити такі гроші,сильно не напружуючись,а ходити кудись від дзвінка до звінка,терпіти керівників самодурів мені зовсім не хотілось.Він хотів їхати десь на заробітки,на будову,дальнобійником,тільки я бачила що це не його вид діяльності,що він може мати кращу роботу,тільки не вірить у це,і якщо зараз погрузне в цих важких роботах,то може в них і залишитись.Чесно кажучи навіть боялась від нього народжувати.Бо батьки нам не допомагали,а його зп була дійсно смішна.Лише коли я завагітніла у ньому щось прокинулось,якесь бажання піклуватись,відповідальність і відповідно діяти тоді дійсно було дуже важко матеріально,він лакував якісь двері і приходив блідозелений від тих випарів,варив якісь сходи,короче дійсно брався за любу роботу. 8 березня я тоді була на 8 місяці з доцьою,не сподівалась ні наякі подарунки ,бо в нас не булона це грошей,а він прийшо в з роботи пізно вночі,приніс маленький тортик і якусь дешеву квіточку і кусок вареної ковбаси :lol: .я тоді так розчулилась,то був мені найкрутіший подарунок за все життя(в той час як подруги хвалились парфумами по 100 у.е отриманими в цей день від своїх чоловіків)я подумала що якщо ми пережили часи коли нам важко,то як же має бути добре коли нам буде краще та легше жити.
Висновок,якщо б ми жили в громадянському шлюбі,то просто напролсто б розійшлись,і я б не мала того щастя ,що маю тепер.

Re: Громадянський шлюб.

17 жовтня 2010, 18:01

у мене питання до всіх, чого людей так стримує штамп в паспотрі???
що ось коли б не були одруженні, я б від нього пішла, а так як одружені - то терплю???
це дійсно у всіх якась відповідальність після штампу появляється, чи просто (у нас в Західній Україні,особливо, такий менталітет) бояться людського осоду???

наприклад для нас з чоловіком штамп в паспорті взагалі не важливий - це більше робилося для держави, для нас важливіше було єднання перед Богом, до вінчання ми підходили свідомо, ми знали що це один раз і на все життя!!!
і ще напишу, що навіть не будучи одруженими, ми пережили не одну кризу в стосунках, але жодного!!! разу у нас не виникало питання про те, щоб розійтись!!!

Re: Громадянський шлюб.

17 жовтня 2010, 18:14

у мене питання до всіх, чого людей так стримує штамп в паспотрі???
що ось коли б не були одруженні, я б від нього пішла, а так як одружені - то терплю???
це дійсно у всіх якась відповідальність після штампу появляється, чи просто (у нас в Західній Україні,особливо, такий менталітет) бояться людського осоду???

Якщо б ми жили у громадянському шлюбі ,це б сприймалось як чергові невдалі стосунки,як ті самі зутрічання,тільки ще й співмешкання ,проживання на одній теритрорії,які можна переступити та піти далі.

Коли ми одружувались,то одружувались перед Богом (думка оточуючих мене завжди цікавила мало).Ми почувались вже як одне ціле, а не кожен сам по собі.

Re: Громадянський шлюб.

17 жовтня 2010, 21:17

Перлинка написав:Якщо б ми жили у громадянському шлюбі ,це б сприймалось як чергові невдалі стосунки,як ті самі зутрічання,тільки ще й співмешкання ,проживання на одній теритрорії,які можна переступити та піти далі.

то есть если бы такие трудности возникли ДО венчания (с тем самым человеком), то Вы бы разошлись, получается?
и где логика?
а так не расстались, только лишь потому что обещание перед Боженькой дали?

Re: Громадянський шлюб.

17 жовтня 2010, 21:27

то есть если бы такие трудности возникли ДО венчания (с тем самым человеком), то Вы бы разошлись, получается?
и где логика?
а так не расстались, только лишь потому что обещание перед Боженькой дали?

Саме так,і тепер зовсім про це не шкодую :dance:

Ну ще ж звісно ж я кохала його,але невлаштований побут зжирав поторху ті почуття,і лиш тоді коли я зробила свій вибір ,що хочу бути з ним попри все і в горі і в радості і в злиднях і в багатстві,життя стало стрімко налагоджуватись.
Тему закрито