Не знаю, чи можна наш досвід вже вважати досвідом, адже пройшло ше мало часу, ми ше маленькі трошки, але...
Я завжди знала, що годуватиму грудьми свою дитинку. На те дві причини: важлива - для дитинки це дуже корисно, і друга - моя лінь. Я занадто лінива, щоб носитися з бутилочками і калатати суміші. А циця - от супербутилочка завжди під рукою, стерильна всередині(кипятити не треба), з потрібною температурою молочка.
В роддомі синочок ніяк спершу не хотів чи не міг взяти цицию, і я, знаючи про правильне прикладання і т.д., вже молила, щоб взяв як-небудь, лиш би шось поїв.
Не знаю, чи правильно чи неправильно в роддомі малий захопив цицю, але тріщини в мене поробилися добрі. На шо медперсонал сказав, що прикладаю правильно( я просила проконтролювати), але оскільки молока мало, то він того так тягне сильно і не наїдається і треба догодовувати. Я доказувала, що молоко є, але мені принесли чайок для дитини. Так з тим чайком і пішли назад. Я була вперта. До сьогодні малий не куштував більше нічого крім молочка, і на днях сиропчик від кашлю. Ще нас там підмовляли на пустушку, і я вже чуть не погодилася,але Іванна Євгенівна мене спамятала.
Вдома я місяць-півтори годувала малого зі стиснутими зубами і сльозами на очах - соски боліли нестерпно, але й думки не виникало перейти на суміші. Я лікувала тріщини вже чим лиш могла, але толку не було і кінця-краю не видно. Потім вирішила не давати ту цицию, де більша тріщина і сціджувати, в результаті чого заробила лактостаз і температуру 39,5. Плюнула, і дала знову малому щоб смоктав, плачучи над ним. Мої подруги-мами всі мені рекомендували масажистів грудей, але ми справилися самі- теплий душ, легкий масаж і основне - Ждан часто біля циці. А потім Даша підказала, шо це може бути молочниця. Я її в принципі й чекала, бо мені кололи цефтріаксон, а антибіотики в мене завжди викликають молочницю, але чекала аж ніяк не на сосках. Коли почала лікувати молочницю, одразу загоїлися й тріщини. Зараз насолоджуюся годуванням малого, він так прикольно смокче, підспівує собі коло циці....
Щодо пустушки. Я не фанатка, тому десь в два міс. піддалася на провокації двох бабусь, і в нас появилася пустушка.
Але так і валяється - малий її, на моє превелике задоволення, просто випльовує.
Але, правди ради сказати, вона нас трішки рятувала: ввечері, коли малий вже наїдався, він починав тарбати цицю, гратися. Тоді давала пустушку, він засинав за 5 хв, і я забирала. Зараз він її взагалі не признає, і дякувати Богу.