ми були просто знайомі 5 років.
а потім перше побачення - біля бесідки , що над ставом. Лише він мене чекав внизу , а я зверху. Мені здається, що я перша догадалася спуститися вниз ;)
а ще я дуже добре запамятала, як я себе картала за те, що не в каблуках а в кросівках. Чоловік (тоді хлопець) же під 2 метри. І одразу помітила , які дугою доріжки в Топільче. в середині горбочок , а по боках ямки. То як він ішов по середині дороги на горбочку, а я скраю в ямці - то по пояс майже йому була ;)
Тому намагалася його якось підпихнути на крайчик доріжки.
Довго я в кросівки не взувалася
і що він моїм чоловіком буде - не відчувала. мало того десь на 4 місяці зустрічі, хотіла з ним розійтися :P
ось таке буває