Колись в моєму дитинстві було в мене декілька настільних ігор.
Лото зі звірятками, завдяки якому я з дитинства знаю про існування таких істот як тапір, нанду, ему, утконіс, вуалехвіст, меченосець, тукан та ще купи інших. Ведучий діставав картку з буквою, а гравці закривали спеціальними картками звіряток на своєму листку лото, якщо їх назва починалась з цієї букви. Вигравав той, хто перший закривав всі картинки.
Ще була настільна "броділка" - Мякиш, Непосида і Нетак, по мотивам однойменної казки. З кубиком і фішками.
Ще в трохи старшому віці був "Менеджер" (савєцький аналог Монополії").
Були ще якісь прохідні ігри, одвічна нестача кубиків (не знайдеш в магазині днем з вогнем) і фішок...
Був "Квартет", який ми з сестрою нарізали з купи листівок... Ще було овочево-фруктове доміно...
Виявляється, що настільні ігри нікуди не ділись і сьогодні. Причому є вони на любий смак і вік. Як на мене, то вже років з 5-ти точно можна грати, дитинка вже трохи посидюча, може довший час зосередитись, розуміє нескладні правила, може кинути кубик (його навіть не доведеться шукати під столом після кидка ), порахувати свій хід і переставити відповідно фішку.
В нас є дві, прислані хресною з Польщі. Одна про збирання грибів. Треба не тільки дійти до фінішу, але зібрати до корзинки гриби та ягоди, що стоять на планшеті. За зібрані знахідки рахуються бали, переможець той, в кого більше балів. Друга гра - Подорож ВІнні та його друзів (Діснеєвський варіант). Там в певних місцях дитині задаєш нескладні питання (я придумую для Терези окремо, простіші), за правильну відповідь дається жетон-компас. Переможець - з більшою кількістю жетонів. Дітям особливо подобається, що можна щось збирати.
Є доміно з картинками з мультика про Карлсона.
Як на мене, настільні ігри - дуже кльова штука для дозвілля з дітьми, особливо, коли на вулиці не та погода, щоб гуляти, чи дитинка хвора, чи просто для того, щоб зібратися всією родиною.
А ви грали в дитинстві в настільні ігри? А з дітками?