Ми також мали радіоняню найпростішу. Жили у власному будинку, кухня в іншому керунку від спальні, дуже виручала.Навіть на двір виходила із нею на грядки, поки малеча спала. Відпрацювала кожну свою копійку, як написала Льолька
У сестри була радіоняня із відео і зворотнім звуком, мені також дуже сподобалось. Були в бабці в селі, малий проснувся в сусідній кімнаті. а ми на кухні щось готували, руки брудні. То вона включила зворотній звук, сказала малечі, що мама є і зараз прийде. Малий перестав плакати. І тих пару хвилин спокійно завершили справи, помила руки і пішла до дитини. А не летиш одразу від першого шороху. Я просто бігла на найменший шорох. Бо одного разу чую щось шуршить, а моє козеня сидить і шолопає переноску, проснулась і має свої справи