Як відлучити дитя від грудей. Ваш досвід.

[Ірунця]

А в нас якось само собою получилось так,що після 1,5 р залишились лише нічні годування. Та й то через раз. Проблемою було тільки заснути без циці. Одного разу трапилась нагода поїхати в інше місто на два дні, малюк залишився з бабусею, і наніч без проблем (з підколисуванням у візочку) заснув. Я ще пару разів по трошечки зціджувалася, і молоко пропало.
Потім, коли десь "блимала" десь циця, то малий поспіхався і казав "ой,тсисяааа" :zybu:
Та до грудей не просився більше

[mala-karta]

Ірунця, а скільки малому було?

[mala-karta]

Русік, а як малий спав вночі до відчучення і після?
До - часто просинався?

[Русік]

До відлучення просинався дуже часто - перший раз прикладався завжди в 4 ранку, а після того вже кожні півгодини.
Перші ночі ще просинався, а потім, десь за тиждень, почав спасти всю ніч безпробудно (звичайно, якщо нічого не турбує - кашель, живіт і т.д.)

[Ірунця]

Ірунця, а скільки малому було?

На той час - рік і сім місяців

[Natalinda]

Ой дівчата, так дякую за ваш досвід. Я планую на кінець літа відлучення - то ваші позитивні історії надають оптимізму що все пройде добре :)

[Nymydora]

о, і я б хотіла до вересня відлучити. Наталінда, будем разом ;-)

[mala-karta]

в мене відчуття, що в нас ще все десь дууже далеко попереду. Так дуже-дуже далеко

[olgakr]

Я Маринку відлучала десь на протязі місяця. Найважче було забрати годування на ніч та нічні. Але з допомогою тата ми впоралися. Дитині було 2 роки і до відлучення вона була ще не зовсім готова, але я завагітніла і прийняла рішення відлучати. До того вона в мене їла майже щогодини. Поступово я стала збільшувати перерви між годуваннями. Щоб відволікти увагу ми більше гралися разом, частіше і довше гуляли надворі, аж поки не змориться, щоб заснула сама. Ще намагалася не сідати ні надиван,ні на крісло надовго і без потреби, щоб не нагадувати їй про годування і ще одне: якщо дитина не просить, груди не пропонувала.

[mala-karta]

а Ромка вже тиждень засинає на ніч в ліжечку своєму. Без грудей, само собою. Ну але з поколисуванням.

І вроді радіти мала б, а шось сумно :(
Якесь відчуття, що щось втрачається

Все проходить без сліз.
В перший день дооовго вкладалися, на наступні дні значно швидше.
Спочатку ми читаєм казочку, потім Ромчик лягає в ліжечко і засинає з песиком своїм.
Ну, я кажу, що печик плаче без Ромчика і Ромчик йде до нього. Сьогодні з тааакою швидкістю стрибнув в ліжечко - я досить таки здивувалася.
Зранку, само собою, просинається в моєму ліжку :grin:


Словом, тепер я 100% знаю, що він дома може заснути і без грудей. Та ще й в ліжечку.

Але якось думаю, чи мені воно того треба?
Бо я якось собі думала, що потім, коли малий піде в садочок, то ввечері перед сном в нас буде такий собі "цицьо"-релакс, аби гарно і спокійно заснути.

Якісь такі тяжкі думи.
Мене треба тожі від ГВ відлучати :grin: