Та як... На вулиці - знає, що "циця дома", хіба якісь есктремальні ситуації (переїзд в автобусі 6 годин).
Вночі о 3 ночі - обов"язкова циця, але десь раз на тиждень може провисіти на циці пів ночі. Зранку - "циця ам", часом получається швидко встати і частково замінити іншою їжою. Серед дня регулярно згадує про цицю, часто якщо нудиться, але відволікти від циці практично нереально. Стоїть і ниє біля мене ;). Коли кажу "не дам", то піднімається страшенний скандал, і допомогає тільки мультик Тачки :D )))) Тільки на нього може проміняти цицю і все на світі , але ж "підсаджувати" на мультик замість циці - не вихід.
Зараз вже прогрес, чоловік може лишатись з Назарчиком трохи часу. Але заснути - тільки з цицею. І чоловік не завжди в хаті, хоча часто. Бабусь біля нас нема, нянь також нема можливості наймати.
Коли падає боляче - то цілком без циці може обійтись. А ось, коли приймаю горизонтальну позу - то точно циця :D ))) Намагається вказувати яка циця і де - в якій кімнаті і позі :D В основному, роблю як я хочу, а не як він. Стараюсь не переодягатись при ньому. Їсть нормально.
Часом, ще народу в хаті багато буває, і тоді мені простіше дати цицю, ніж якось інакше заспокоювати.