Melisa » 31 липня 2010, 23:48
Ооо, листи-це моє! Колись я страшенно хотіла, щоб у мене був хлопець, котрого б я чекала з армії. Хотілось довести, що я вмію чекати і крім того, писати щодня листи. Така мрія збулась. Щоправда чекала я з армії лише своїх друзів або товаришів. Листи писала і деколи ще пишу (дуууже рідко). Всі вони досі зберігаються в шафі. Колись хотілось сісти і перечитати, але дитя не дало.
Я пам"ятаю, як чекала відповіді: то з Рівного, то з Києва, то від подруг з Росії та Америки... Пам"ятаю, як приходила з навчання, заглядала в поштову скриньку...а там лист! :yahoo: :yahoo: :yahoo: Щастю не було меж. І що? Ви думаєте, я його одразу читала? нєа. Я переодягалась, обідала(вечеряла) і аж тоді зручно вмощувалась на свому ліжку і читала-читала-читала... А потім відписувала. Спочатку відписувала "чорновий" варіант, потім переписувала. (Дурка! Зараз я б так не робила). А конверти тоді (та і зараз) були без малюнків, то я ще умудрялась щось намалювати, щоб цікавіше було. Короче, написання листів, як і отримування приносили масу задоволення.
Інтернет -добре, бо не треба часу багато та зусиль, щоб написати чи отримати відповідь. Але паперові конверти і 2-3 списані сторінки зошита в клітинку - це щось. :yahoo: Я скучила за тими часами...