о.Мартин » 22 лютого 2012, 13:10
Поза-біблійні історичні джерела в яких згадується про життя Ісуса Христа
Публій Корнелій Тацит (55-120 н.е.) найбільш відомий історик Давнього Рима
Виходець з провінційної сім'ї, він зробив блискучу кар'єру в Римі, де займав ряд державних посад. У 97р. він був консулом, а в 111-112 рр.. проконсулом Азії. Але справжню славу Тацит здобував завдяки своїм історичним працям, основні - «Аннали» і «Історія». У цих творах докладно викладається історія Римської імперії з 14 по 96 р. н. е.. Будучи куратором імператорскої бібліотеки, Тацит користувався численними джерелами, включаючи протоколи сенату. Це дало його творам виняткову важливість.
У «Анналах» Тацит пише про християн у зв'язку з грандіозною пожежою в Римі в 64р. Згадується тут і про Христа, страченого за Понтія Пілата як колишній засновник релігійної громади. Втім, говорячи про «дуже багато» римських християн, Тацит відображає реалії того часу, коли він писав. До початку II ст. в Римі, ймовірно, вже склалася досить велика християнська громада.
Історик згадував про «забобонних християн». Для римлян superstitio «забобони» - поняття протилежним religio - релігії (Ціцерон. Про природу богів, II,17). Для римлян християнство було «прокляте пусте марновірство» - як написано в офіційних документах періоду гонінь (Євсевій Кесарійський. Церковна історія, IX 7.12); «нове і шкідливе марновірство» (superstitionis novae ac maleficae) у Светонія (Нерон, 16.2), «низьке, грубе марновірство» (superstitionem pravam et immodicam) у Плінія (Листи, X 96.8).
Юстин Мученик (103-166р. н.е.) запрошував римлян перевірити євангельська розповідь про страту Христа по «актам, складеним за Понтія Пілата» (1-я Апологія, 35; 48).
Гай Светоній Транквілл (75 -160р. н.е.) — римський історик, письменник, жив за часів римських імператорів Доміціана, Траяна і Адріана, головний секретар імператорської охорони, писав, що у першому столітті існував чоловік по імені Крестус (або Христос) (Анали 15.44).
Йосиф Флавій (37 -100р. н.е.) є найбільш відомим юдейським істориком. У своїх «Древностях» та Історії Іудеї він згадує про Якова, «брата Ісуса, званого Христом», а також про суд над Христом та Іудейським повстанням. Історик пише: «У той час був Ісус, мудра людина, якщо доречно називати його людиною. Тому що він творив дивовижні вчинки… Він був Христом… Він знову з’явився перед ними живим третього дня, як Божі пророки і передбачили це десятки тисяч інших чудових речей про нього. Його поведінка була достойною, і він був відомий через свою доброчесність. І багато людей з юдеїв та інших народів стали його послідовниками. Пилат засудив його до розп’яття і смерті. Але його послідовники не залишили його вчення. Вони повідомили, що він з’явився їм через три дні після розп’яття, будучи живим; відповідно, він, можливо, був Месією, про якого пророки проповідували дивовижні речі».
Юлій Африканський цитує історика Таллуса, що написав історію Східнього Середземного Світу у 52р. н.е. Таллус описує темряву, яка настала в часі розп’яття Христа. Історик пояснює, що це не могло бути наслідок затемнення сонця, адже затемнення не відбувається під час повного місяця, як було за часів єврейської Пасхи («Існуючі письмена», 18).
Вавилонський талмуд (Синедріон 43а) підтверджує розп’яття Ісуса напередодні Пасхи і Його звинувачення у чаклунстві і закликах до відступництва людей від юдейської віри.
Сучасні євреї підтверджують факт існування Ісуса Христа: про нього згадується в двох Талмудах Вавилонському і Єрусалимському (а саме в листі 17, розділі шабат, де розповідається про ім’я і про людину яка проповідувала у суботу у синагозі. ).
Історичні поза-біблійні особи з Євангелія:
Гай Юлій Цезар Октавіан Август (23 вересня 63 до н. е. — 19 серпня 14 н. е. — перший римський імператор) захотів щоб відбулося перепис населення цілої Імперії, під час якого народився Ісус у Вифлеємі – місце народження Йосифа.
Понтій Пилат – римський префект-правитель Юдеї з 26 до 36 р. н. е. Він засудив Ісуса на смерть і наказав запечатити Його гріб.
Первосвященик Каяфа – зять первосвященика Анни. Іменований Валерієм Гратом. Був первосвящеником 18-36рр. н.е.
Тиберій Клавдій Цезар Август (1 серпня 10 до н. е. — 13 жовтня 54) — римський імператор з династії Юліїв-Клавдіїв. Він прогнав християн з Рима офіційним «едиктом» про що пише історик Светоній. Одні з християн які покинули Рим – Акил і Прискилла, які зустріли святого Павла. Акила та його дружина Прискилла жили спочатку в Римі, а потім поселилися в Коринті. Св. Павло, прибувши 52 року на місійну працю до Коринта, поселився в Акили. Мабуть, у той час Акила і Прискилла навернулися до Христової віри й прийняли св. Хрещення. У 58 році вони повернулися до Рима. У своєму посланні до римлян св. Павло пише: "Вітайте Прискиллу й Акилу, співробітників моїх у Христі Ісусі, які за мою душу шию свою клали, яким не лише я один дякую, але також усі Церкви поган" (Рм. 16: 3-4).
Голод за часів Клавдія – історична подія (Ді.11,28), під час якої в певних територіях імперії кілька років був поганий врожай. Історик Йосиф Флавій документує цю подію.
Порцій Фест – прокуратор Юдеї, наступник Фелікса (Ді. 24,27).
Нерон - 15 грудня, 37 — 9 червня, 68) — римський імператор. Відомий своїми безумствами та жорстокостями. За його часів померло чи мало християн, серед яких Святі апостоли Петро і Павло. До речі, у грецькій та єврейській мовах літери також представляють числа. Якщо порахувати літери: ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? («Нерон Цісар» по-грецьки) та ? ? ? ? ? ? («Нерон Цар» по-єврейськи) = 666.
