о.Мартин » 27 лютого 2010, 15:04
Дитинка яка народилась і відразу померла не будучи хрещеною не стає Ангелочком. Слово ангел означає післанець. Ангели - це безтілесні істоти, створені Богом для служіння в небі. Ангели відрізняються від душ людей тим, що вони набагато досконаліші, сильніші, швидші, мудріші. Але людина створена на образ і подобу Божу, навіть зі всіма своїми недосконалостями (через те, що вона здатна грішити) має особливу гідність яка відрізняється від ангельської. Ісус Христос не помер на хресті заради ангелів на небі, а заради людей. Бог призначає людині ангела, який охороняє її від спокус та зла. Навіть найблища істота до Бога на небі - не ангел, а Пресвята Богородиця, яка є людиною. Після смерті людські душі не перетворюються в ангели... людські душі набагато цінніші для Бога!
Яка доля дітей, які померли без Хрещення?
На це запитання можна відповісти в такий спосіб:
Для того, щоб увійти до неба, до Царства Небесного, сам Ісус сказав, що потрібно наново вродитись водою і духом. Так що Хрещення - це умова для входу до неба. Хрещення змиває усі гріхи людини і дарує Божу ласку, яка її освячує. Тому що нічого грішного не може увійти до неба - Хрещення, якраз дарує вільний вступ. Крім звичайного Хрещення водою і Духом є ще Хрещення крові - мученицька смерть неохрещеного заради віру в Ісуса Христа. Також є Хрещення бажання - коли вже у хвилині смерті неохрещена оосба, яка не має можливості прийняти Хрещення, може цілим серцем бажає бути з Богом і виявляти свою віру в Ісуса Христа.
Якщо Хрещення обовзякове для вступу до неба, яка наука Церкви щодо дітей які померли без Хрещення?
Після смерті людини, душа хоче негайно до Бога. Душа хоче до свого Батька, до свого Творця. І Бог, як її творець, її батько, хоче щоб кожна душа була з Ним в небі.
На жаль, гріхи не допускають душі до неба, до Бога. Через важкі особисті гріхи душа може попасти до пекла. Через менші особисті гріхи до чистилища.
Якщо дитинка вмирає зразу після народження, її душа НЕМАЄ важких особистих гріхів, тому вона не попадає до пекла. Але також через первородний гріх, вона не може попасти до неба. Тому Церква відзначає третий місце для таких душ - місце очікування. Край чистилища є місце для душ неохрещених діточок, які не образили Бога жодним гріхом. По латинському те місце називається Limbo. Це місце де душі не терплять муки за свої гріхи, бо їх не зробили, але терплять тим, що хочуть до неба, до свого Небесного Батька, але не можуть через первородний гріх Адама.
Доля таких душ подібна до душ в чистилиші. Вони чекають на ласку Божу увійти до неба. Чекають на наші молитви. Церква також вчить, що доля їхня позитивна тим, що після Останнього Страшного Суду Божого вони усі увійдуть до неба через те, що не мали за життя особистих гріхів. Вони будуть першими, які увійдуть до неба.
Чи потрібно батькам носити траур у випадку смерті неохрещеної дитинки?
Траур - це дуже особисте питання, але в такому випадку, Церква захочує до загальної молитви за душі в чистилищі. Також коли молимося за наших померших, загадти можна і таку дитинку. Охрестити її вже пізно, але молитвами ми просимо, щоб Бог забрав свою дитинку чим швидше до неба. Тому Церква заохочує до надії... тобто до віри, що призначення усіх дітей - це бути з Богом на небі.
Тут ще деякі думки:
По-перше, похорон дитини відрізняється від похорону дорослої особи. Похорон дитини починає словами: "Хваліть діти Господа, хваліть імя Господнє. Із уст дітей і немовлят утворив похвалу. Хто вийде на гору Господню? Або хто стане на місці Його святому? Невинні руками і чисті серцем"... Ще священик говорить такі слова: "Господи, Ти охороняєш дітей в цьому житті, а в будучому віці Ти приготував їм блаженне місце, лоно Авраамове, а за чистоту ангельські світосяйні місця, в яких оселяються духи праведних. Ти сам Владико Христе, прийми в мирі душу раба Твого. Бо ти сказав: дозвольте дітям прийти до мене, бо таких є царство небесне..". Це чудові слова віри та надії, що Бог не кидає маленьких дітей.
По-друге під час похорону дитини священик одягений у світлі ризи, а не в темно-червоні чи чорні як на похороні дорослої особи. Колір свідчить про те, що похорон дитини не повиннен бути таким "сумним". Тобто, навіть якщо смерть дининки - великий біль для батьків, вона одночасно і велика радість для душі дитини, яка миттєво спочиває в обіймах свого Небесного Батька і Небесної Матері. Наша віра в Добрго Милосердного Бога дозволяє нам приймати таку правду.
По-третє ми повинні завжди памятати, що смерть - не кінець, а тільки початок. А коли прийде відповідний час, найкращі місця в небі будуть мати ДІТИ! Тим більше немовлята, також абортовані діти! Бо сказав Ісус: "...бо таких є царство небесне".
