Оскільки ми трошки затримались в пологовому, бо я вже просто собі місця незнаходила в останні години перед випискою, а коли ще спочатку пішла сусідка по палаті а потім аж я - то я думала що пройшла вічність того чекання. Ми прийшли розгорнули цьопчика нагодувались і в обіймах з татком лежали і милувались чудом! ТРошки розпаковували пакети.Пізніше прийшли Чоловікові батьки і ми мило всі тішились малечею, якось затишно і комфортно було в той день. А особливо перша ніч, коли чоловік на кожен його звук перепитував - що трапилось? все добре? Але в нас трохи трабли ми не можем відвикнути спати з світлом