У мене такого часу немає. Хоч ми і живемо з батьками і, здається, повинен би він бути, проте це не так. Звісно ж батьки помагають, але отак, щоб я пішла просто погуляти з чоловіком, а мама в той час була б з малою, то такого нема. І це через те, що мама теж має справи і я стараюсь її лишній раз "не нагружати" дитиною. Вона і так роздирається, щоб всім догодити, а тут ще й я. Це ж насамперед наше маля, а вже потім - їх (батьків) онучка. Коли я ще вчилась, бігала на сесії, то мама дуже виручала. Та й зараз інколи помагає. Звісно ж я могла б попросити її про дві годинки, щоб ми з чоловіком кудись пішли, розвіялись, і вона б не відмовила мені. Але з другого боку мені її шкода. Стараюсь теж дати їй відпочити.
Можна порахувати ті 30-40 хв, коли моє чадо спить, тоді можна відпочити і присвятити час собі.