Родинний форум "Сімейка"

Питання в основному до молодих мам. Чи є у вас такий особистий час? Тобто, коли ви на 99% впевнені, що ніхто не потурбує. Коли можна спокійно подивитися фільм, прогулятися, врешті-решт спокійно поспілкуватися. І як ви це організовуєте?

В мене з"явилась можливість особистого часу коли привчила меншу дитину засинати саму в ліжечку. Їй було 9 місяців. Ось, коли діти заснуть, а це, приблизно, 22:00 можна трошки поспілкуватись з чоловіком, попити разом чаю, чи подивитись якийсь фільм.
Я вважаю, що проводити час один з одним подругам необхідно, як повітря... в одній книжці я десь читала, що дитині, та й не тільки дитині, 2 поцілунки на день- це мінімум, необхідний для виживання. я б сказала, що особистий час, хоча б з 30 хв.- це той же "мінімум".

Згідна з гостею. А ще можна такий же час проводити вранці.Встати рано-приготувати щось легеньке і смачненьке і назад в ліжко.Сюрприз :P :P :P

ввечері, коли малий засинає (малий спить з нами) :)
моментами можна навіть голосно сваритися :)

в мене такого часу не-ма-є. частково на фоні цього в мене вчора вечіром та сьогодні вночі була депресія.
довго немогла я про це натякнути чоловікові, щоб не видатися нав"язливою (вічна проблема!). вчора вечіром, чи то вже сьогодні (плутаю часи подій), я чоловікові висказалася на цю тему приблизно. день минув - результату покищо нуль. думаю, що в цьому питанні, як часто буває, "не штовхнеш - не поїдеш".

А чому ти так боїшся бути собою-тобто нав"язливою і ставиш якусь таку плану норми-тихіше,делікатніше,обережніше. Комплекси недооцінки себе виходять на 1 місце. А на цьому місці має бути впевнена в собі молода мама,яка може все-говорити "по душам" на будь-яку тему,і бути собою завжди.
ЦЕ складно....Дуже....Але можливо навчитись. Розмовляти потрібно завжди. :ugeek:
Хвали себе сама більше, кожен день,щогодини.То й інші почнуть.

В жінок є цікава тенденція: приховувати в собі цілу "бурю" емоцій і щиро вірити в те, що чоловік "прочитає думки" і про все сам дізнається, а от коли цього не трапляється, то той "шквал" емоцій сипеться на голову чоловіка, який сам "Богу душу винний"...
Шановні панянки, пам"ятайте, ДІАЛОГ-КЛЮЧ ДО РОЗУМІННЯ!!!

У мене такого часу немає. Хоч ми і живемо з батьками і, здається, повинен би він бути, проте це не так. Звісно ж батьки помагають, але отак, щоб я пішла просто погуляти з чоловіком, а мама в той час була б з малою, то такого нема. І це через те, що мама теж має справи і я стараюсь її лишній раз "не нагружати" дитиною. Вона і так роздирається, щоб всім догодити, а тут ще й я. Це ж насамперед наше маля, а вже потім - їх (батьків) онучка. Коли я ще вчилась, бігала на сесії, то мама дуже виручала. Та й зараз інколи помагає. Звісно ж я могла б попросити її про дві годинки, щоб ми з чоловіком кудись пішли, розвіялись, і вона б не відмовила мені. Але з другого боку мені її шкода. Стараюсь теж дати їй відпочити.
Можна порахувати ті 30-40 хв, коли моє чадо спить, тоді можна відпочити і присвятити час собі.

Не слід нехтувати особистим часом. Це є важливим для обох, особливо для чоловіків. Жінка, проявляючи любов у поцілунках і пестощах своїй дитині, поповнює свій "любовний резервуар", а чоловікам цього завжди бракує, коли в сім"ї з"являється дитятко, тому і починаються різного роду "ревнощі" до дитини. Жінка перш за все має свого чоловіка, він має бути на першому місці... Часто трапляється так, що мати перестає бути ще й дружиною, живе тільки своїми дітьми, а коли ті виростають і починають жити "своїм життям" то "мати" залишається сама, з чоловіком, який за цей час став для неї абсолютно чужим.

У нас з чоловіком особистий час починається як тільки засипають дітки :) А тепер, коли вони підросли трішки, і можуть гратись один з одним, то і після того як проснуться деякий час граються дуже гарно самі :)
Допомагають також і батьки. Коли малятка сплять, можемо вийти з чоловіком кудись, батьки подивляться за ними (якщо це вихідні, і батьки дома). Просто лишній раз "нагружати" їх не хочеться, бо і так допомагають мені завжди коли чоловік на роботі. Їм також потрібно колись відпочити просто.
Тому, коли чоловік дома, гуляти завжди ходимо всі разом (чоловік, я і карапузи). Від цього отримуємо всі массу задоволення. Дітки щасливі, і ми коло них. Таке як кінотеатр чи театр нам, поки що, з ними не світять звичайно ;) , але і на місці не сидимо. Вихідні стараємось провести активно, хоч і в межах міста :)