mari » 30 вересня 2011, 20:32
Неведимка, треба старатись відпустити ситуацію і віддати її іншим:Богу, сповіднику, друзям виплакатись, напиши йому прощального довгого листа з усіма своїми словами(і не відправляй а знищ його зі злості),т.і.:є лесятки різних способів, виплач, розізлись, не носи в собі, пробач і забудь. Займись собою:танцями, творчістю, благодійністю.
Думаєш, о легко, мені так казати. Розумію що ще мало часу пройшло що це незрозуміло і дуже боляче для тебе . Але поки ти цього не зробиш і не переступиш життя яке було вчора- нове не розпочнеться. Час лікує все але він також і швидко минає.
Знаєш дехто все життя жаліється і плаче від болю, але життя проходить.
Ти обов"язково ще зустрінеш своє справжнє кохання, і тоді син зрозуміє що ти щаслива, і не буде задавати лишніх питань. Він сам все зрозуміє.
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.