Кому в вашій сім'ї дістається самий ласий шматок?

Я вважаю,що потрібно однаково порівну ділити на всіх і дорослих і дітей.А поступитись на користь дітей своїм шматком чи ні,то вже справа дорослого. Отак вчора поділила останню ромову бабку,мала закатала скандал,що хотіла цілу.Пішла в кут.

Пригадала як старший син чоловіка просив поступитись йому компом,мотивуючи тим,що він маленький(сімнадцятий рік вже)

я теж переконана, що повинно бути порівну. дитина - це такий самий член сім"ї, тому не правильно, якщо вона змалку буде вважати себе Пупом Землі (як у випадку з

Пригадала як старший син чоловіка просив поступитись йому компом, мотивуючи тим,що він маленький (сімнадцятий рік вже)

!
але це так важко... не знаю, чи коли дойде до діла, буду така ж розумна :?

перлинка, по-моєму, ти зробила правильно з бабкою. треба дітей вчити ділитися

ну не наю, не наю. колись нам, як дітям завжди саме вкусненьке перепадало... добре було, дитинство...
тепер залежить що, самий вкусненький шматочок піци - полюбе мій. а все інше швидш за все віддам Андрію чи Андрійкові.

ділю ясне діло пропорційно, наприклад на вечерю, Андрій отримає всього найбільше, Андрійко найменше, а я посерединці. Якщо є щось, що любить Андрій чи Андрійко - то теж отримають того більше, наприклад Андрій мяса, Андрійко помідорів. Не думаю, що це щось погане врахувати бажання близьких.

якщо ми щось ділили б на всіх, то ясне діло на всіх-то на всіх, а не комусь одному, а інші - хай облизуються. але як є можливість врахувати пріоритети інших, я враховую. можу і торт свій віддати чи конфету.

зате у нас часто бої віддавання. "то твоя остання конфета", "ні, твоя", "я їв більше!", "я теж їла!".
тому на мій погляд інколи варто віддати дитині останній ласий шматочок. це навчить її того самого.
знаєте ці класні правила. якщо ми ділимося з дитиною, то вчимо її ділитися. якщо прислуховуємося до бажань - то вчимо слухати бажання інших...

так і тут, нічого поганого нема в тому. що дитині віддають найсмачніші шматочки ;-)

В нас все найкраще дістається поки що мені.
Але це поки Іллюха не підріс.

тре порівну,а з тим шо твоє роби шо хоч.

я наприклад частенько залишаю свою порцію салату, чи відбивну чоловікові, печиво, банан яблучко... даю малому, а цукерки мені!!!!!!!! :clapping2: жалко шо з народженням малаго, мені їх мало дають :(

Ми ділимо порівно на всіх членів сім"ї.

вважаю теж, що треба порівну, але в нас якось так поки що складається, що для кожного є свій ласий шматочок, я балдію від грибів, а чоловік від мяса (я без нього прекрасно можу обійтися), тобто якщо піца з грибами, найкращий шматок мій, якщо з ковбасою, то я взагалі не їм, а чоловік за обі щоки... малий поки не їсть ні грибів ні кобаси, так що так якось получається, що кожному своє.

Ми з братом погодки, в дитинстві постійно слабував, по лікарнях лежав часто, то завжди йому все було краще.
Але я стала над цим задумуватись коли він переріс хвороби, а дальше від батьків вимагав більше :)
Кращий ВУЗ, більше грошей, і т. д., запросіки виросли.
Думаю, от це що в дитинстві його балували, спортило його, тому я за рівність!!!