Життя з батьками і окремо - що краще?

Вернусь трохи до теми))))) "Життя з батьками і окремо - що краще?"
Скажу з свого досвіду , для мене однозначно краще - окремо....
Правда спочатку хотіла сказати - що все залежить від батьків і дітей, які вони, яка атмосфера в спільному проживанні...Наприклад моє дитинство пройшло коли довший час всі жили разом з маминими батьками.....І всім було добре, всі були задоволені, незважаючи на ту тісняву в 3-ох кімнатній квартирі, де жили бабуся і дідусь, нас п"ятеро + прадідусь який займав цілу вітальню....
Для всіх нас це були одні з красщих часів....
Але є одне але....Напевно тому мої батьки і не мали якихось великих планів на своє житло (нє вони його правда хотіли, але не дуже щось і робили задля цього)...Бо їм було і так добре....
Думаю в першу чергу, почавши жити окремо (не відразу значить власна квартира) - більше усвідомлюється почуття самостійності, що твоє життя в першу чергу залежить від тебе..І як ти себе настроїш, яку мету поставиш, як наполегливо будеш іти до тієї мети - так вона і здійсниться, ну і звичайно навпаки.....

окремо і тільки окремо, я господиня зі своїм укладом, з чоловіком вирішуємо проблеми разом. не уявляю як жити з батьками

краще жити окремо, а діти хай знають,що є бабуся та дідусь. а також люблять повчати старше покоління, я слухаю, а роблю по своєму.

Звичайно, що краще жити окремо,
але коли народжується дитина, починаєш розуміти, що деколи добре, коли батьки з тобою живуть або хоча б десь поряд :)

це коли батьки помагають - дитину візьмуть погуляти, продуктів по списочку куплять, прибрати поможуть, якщо свято якесь то теж поможуть і зі "столом" і з уборкою.
а коли тільки і "гризуть", що ти всьо робиш не так - то зовсім не весело, коли вони живуть поряд.

Все-таки, навіть якби було добре з батьками, навіть, найкраще, коли окремо. Вислів згадала: "Я так тебе люблю, коли ти далеко"...
Тоді, коли окремо, більш самостійними і дорослими стаємо. Ми були трохи окремо, а тепер знов з батьками. Мій чоловік, наприклад, вже собі може розслабитися і не допомогти мені з дитиною, бо є моя мама, то для чого йому напружуватися Також будь-які інші обов'язки його не цікавлять по дому, бо він, як сам каже, не відчуває себе тут господарем, адже є господар - мій тато. Ще коли хочемо щось змінити, а нам не дають, бо має бути, як вони скажуть, це і мене злить... І ще, думаючи, що з батьками, значить, має бути легше з дитиною, я помилялася. Говорю за себе особисто. Нервуюся, коли десь колись треба вийти, а не можу, бо не маю на кого залишити малу - всі по роботах...

В нас от теж дилема або жити в однокімнатній окремо або в трикімнатній нового планування але з моїми батьками.Мій чоловік дуже хоче жити з моіми разом та і я не проти але трохи переживаю шоб з часом ті хороші стосунки не зіпсував побут То поки квартира в якій зараз живем на продажі думаю і вагаюсь бо не знаю як краще.бо тре буде сказати моїм чи купувати 2 однокімнатних чи одну трикімнатну

Однокімнатну можна так продати,що купиться трьохкімнатна.Не хочу все описувати-хіба в приват.Щоб всі розуміли,то продати в доларах чи євро і міняти на гривні.В гривнях купляти в забудовника.Але робити все оночасно,в один день,бо ситуація нестабільна.Зараз якраз гарний курс,то багато гривень вийде Пишу з власного досвіду.І моя порада-щодня молитися в тому наміренні.
Маю номер телефону міняйла,який все без проблем зробить:) то вже так,на всякий випадок
Я б вибрала,напевно жити таки окремо.

бо він, як сам каже, не відчуває себе тут господарем, адже є господар - мій тато.

Це стосується не тільки зятів, а й невісток)))
В нас з свекрухою так склалося, що ми окремо кожен собі готуємо. І я дуже часто відчуваю себе чужою і зайвою. Коли починаю щось готувати, то часто заважаю, газ займаю, посуду. А коли всі йдуть на роботи, мала в школу, то мушу чоловіку і доці сніданок зготувати, перекус якийсь в школу, обід чоловіку, відповідно і свекруха своїм готує, то на кухні взагалі кошмар. Ну і в ванну-туалет зранку попасти катастрофа.
Ну і коли хочеться якихось змін, перестановок, внести щось своє у кухню чи коридор, це різко присікається, бо не подобається або влаштовує як є.
Як на мене то 100% окремо краще.

Галя,то ти і так молодець,що маєш своє виходить.Готуєш для своїх.Все одно якось самостійно собі плануєш так,як хочеться.Відважно.Я б боялась,напевно,запропонувати,щоб готувати окремо