Дівчата,не в порядку щастя. Я також ніби то любитель порядку,але якось навчилась не напрягатись лишній раз по цьому поводу. Як доня була малюсінька,то весь час висіла на циці.Мене це напружувало,бо планувала шось зробити поки дитина спить,а тут ніяк. А згодом зрозуміла,що все не так страшно. Насолоджуюсь часом проведеним з дитиною, іграми з нею. А робота хатня нікуда не дінеться. Подумаєш конструктор пів дня посеред кімнати розсипаний
Знаю таких людей,які прибирають в кімнаті (чи то в квартирі взагалі) раз в місяць,а може і рідше ,і нічого живуть і щасливі. Я до цього не закликаю і сама стараюсь щоб більш менш хоч болота під ногами не було,але... Зараз якось до виконання хатніх справ відношусь спокійніше.
В декреті,наприклад,почала знову в'язати.