То шо негри,араби та індуси яких знала колись брехливіші та лінивіші-це факт,і чоловік мій з тим також погоджується,хоч ми робили висновки про різних людей,тобто він не знав моїх знайомих,а я його.Але всеодно я всіх не міряю одними мірками,думаю як серед них є хороші та погані так і серед нас.
Проте,швидше за все в Україні такі стосунки - це утопія,вони тут гуляють,роблять дітей ,а потім втікають на батьківщину.Бо часто там їм батьки вже давно пару підшукали і привезти українку мало хто наважиться,хіба які голодранці,що не залежать від батьківської спадщини.
Тобто дівчині,допустим,тернополянці яка має стосунки з чорими сміливо можна напррочити що її чекає далі,і попадання буде 99%.
Ну і не мале значення має не тільки колір шкіри а й релігійні погляди,менталітет,виховання.
Якщо б я свого часу ,наприклад, закохалась в хлопця з іншим кольором шкіри,але практикуючого щирого християнина,то б не побоялась вийти за нього заміж.Бо те як на нас дивитимуться оточуючі мене б хвилювало найменьше.А на першому місці було б щастя і кохання,гарантією яких були б єдність в релігійних поглядах.Але мене пронесло
,тобто християн серед них не зустрічала,ну і не закохувалась.В Європі,думаю ,є набагато більше шансів щасливого розвитку подій,там чорні вже давно асимілювались ,тому вони більш цивілізовані.
Бо ті що приїжджають до нас по перше бідніші,з чого витікає багато їхніх комплексів,свій колір шкіри вони хочуть компенсувти брехнею ,жвиндять нашим дівчатам,шо вони там чуть лі не принци.
Ну,мабуть,зрозуміло,що такі мої погляди витікають з того,що я не расистка та не націоналістка.Я за мир у всьому мірі
,і най вся планета заговорить однією мовою не буде ніде ніяких кордонів,хай женяться і кохаються хто з ким хоче(маються на уваі лиш одностатеві,голубі і рожеві сюди не входять 
) .Лиш би люди любили та шанували одні одних і не було війни.
...