Слабозорість і сліпота
Додано: 17 жовтня 2011, 05:0715 жовтня - Міжнародний день білої тростини.
А історія білої тростини почалась ще в 1921 році у Великобританії, коли осліплий фотограф Джеймс Бігс вийшов із дому з тростиною у руках і зрозумів - аби його палиця була помітною - її потрібно пофарбувати у білий колір. У наш час біла тростина - супутниця п'ятдесяти мільйонів людей у світі, у тому числі - в Україні слабозорих та незрячих людей - п'ятдесят тисяч, а на Тернопільщині - трохи більше двох з половиною тисяч. Біла тростина - це символ незрячої людини і її перша помічниця, каже Іван Колосовський, який у цілковитій темряві живе від народження. Проте вада зору не заважає Івану Дмитровичу викладати, співати і писати вірші. Каже - все завдяки людям, які його оточують і, звичайно ж, - білій тростині.
Іван КОЛОСОВСЬКИЙ, вчитель Тернопільської міжобласної школи для сліпих та слабозорих, пояснює:
- Коли людина навть в темряві йде по вулиці, її має бути видно. Це є свого роду символ, це значить, що біла тростина показує всім людям, і владним структурам, і простим звичайним людям, що на незрячих треба звернути увагу, час від часу їм потрібно в чомусь допомогти. Не заради того, щоб допомога заради допомоги - які ми добрі, які ми хороші, а дійсно в тих місцях, в тих моментах, де незрячий не може сам себе обслужити.
У Тернопільській міжобласній школі для сліпих та слабозорих, де викладає Іван Колосовський, вже понад 35 років навчають людей з вадами зору. Незрячі люди хочуть жити повноцінним життям, як і зрячі - вчитися, одружуватись, народжувати дітей, працювати. Проте без допомоги їм це зробити важче, тому і привертають до себе увагу як суспільства, так і влади. Багато ще потрібно зробити, щоб вони почувались справді комфортно, проте багато вже й зроблено.
У суспільстві рівних можливостей, яке ми будуємо, сліпі та слабозорі люди мають почуватися комфортно. На Тернопільщині більше двох з половиною тисяч людей - незрячі. Почути їх, зрозуміти, прийняти і допомогти - завдання зрячих.
А історія білої тростини почалась ще в 1921 році у Великобританії, коли осліплий фотограф Джеймс Бігс вийшов із дому з тростиною у руках і зрозумів - аби його палиця була помітною - її потрібно пофарбувати у білий колір. У наш час біла тростина - супутниця п'ятдесяти мільйонів людей у світі, у тому числі - в Україні слабозорих та незрячих людей - п'ятдесят тисяч, а на Тернопільщині - трохи більше двох з половиною тисяч. Біла тростина - це символ незрячої людини і її перша помічниця, каже Іван Колосовський, який у цілковитій темряві живе від народження. Проте вада зору не заважає Івану Дмитровичу викладати, співати і писати вірші. Каже - все завдяки людям, які його оточують і, звичайно ж, - білій тростині.
Іван КОЛОСОВСЬКИЙ, вчитель Тернопільської міжобласної школи для сліпих та слабозорих, пояснює:
- Коли людина навть в темряві йде по вулиці, її має бути видно. Це є свого роду символ, це значить, що біла тростина показує всім людям, і владним структурам, і простим звичайним людям, що на незрячих треба звернути увагу, час від часу їм потрібно в чомусь допомогти. Не заради того, щоб допомога заради допомоги - які ми добрі, які ми хороші, а дійсно в тих місцях, в тих моментах, де незрячий не може сам себе обслужити.
У Тернопільській міжобласній школі для сліпих та слабозорих, де викладає Іван Колосовський, вже понад 35 років навчають людей з вадами зору. Незрячі люди хочуть жити повноцінним життям, як і зрячі - вчитися, одружуватись, народжувати дітей, працювати. Проте без допомоги їм це зробити важче, тому і привертають до себе увагу як суспільства, так і влади. Багато ще потрібно зробити, щоб вони почувались справді комфортно, проте багато вже й зроблено.
У суспільстві рівних можливостей, яке ми будуємо, сліпі та слабозорі люди мають почуватися комфортно. На Тернопільщині більше двох з половиною тисяч людей - незрячі. Почути їх, зрозуміти, прийняти і допомогти - завдання зрячих.
