Про імунітет. То я собі таке придумала щойно - але може доля істини в цьому є.
Імунітет це як наша армія - та де солдати служать.
В армії служать
п % чоловіків, так само і Імунітет - постійно працює
п % "імунітетиків" - а решта тіпа як у запасі, сидять і чекають коли їх покличуть.
Ну от, солдати собі несуть службу, несуть і тут війна (хвороба).
Армія (імунітет) виганяє всіх солдат на війну з ворогом. Бачить, що щоб перемогти тре мати перевагу у силах - тому залучає "запаси". Перемагає ворога-хворобу.
якщо кілька солдатів загинуло - то добирає кількість із "запасів" і далі собі "несе службу" в тій кількості яка їй потрібна. І так кожного разу коли атакує хвороба імунітет залучає запаси і товче ту хворобу
тим самим не виснажуючись.
Але коли приходить велика хвороба, яка "косить" солдат і косить "запаси" - тоді вже і іменітет стає слабшим і тоді присутні випадки "хвороба за хворобою". Це коли соплі зразу переходять в бронхіт, а бронхіт в запалення легень, а через антибіотик (від запалення) страдають нирки; печінка; жінки - молочниця; кандидоз; стоматит
це коли перехворіла грипом і через два дні вже ангіна - бо вірус/бактерія чи ше якась біда прийшла до організму, а імунітет весь "розбитий" ще не встиг відновитися і тому зразу захворів знову. і так інколи місяцями
А чого не можна захворіти на ангіну і грип одночасно??? думаю що така хвороба вже є і називається щось типу ларинго- фаринго- трахе- шось там
а щодо спихосоматики - то щось в тому є.
от наприклад візьму себе. коли я була мала то дуже часто хворіла. особливо коли жила в з мамою і татом. мій тато алкоголік і часто напивався і "дебоширив" і то так жостко. часто пісял таких дебошів я тікала до своєї баби і там могла жити по кілька місяців і до року. коли я жила в баби я практично не хворіла. а коли в мами - то з болячок не вилазила. потім я переїхала в Тернопіль - спочатку не складалося з робото, квартирою я сильно переймался тим всім і часто хворіла. була так отравилася мівіною що проспала 45 год підряд.
а хазяйці було пофік на мене
потім я знайшла квартиру, яка мені подобалася і підходила. і роботу - хоч була і важка і "не жіноча", і "шкідлива", було холодно і ще купа незручностей - але мені вона дуже подобалася, я на роботу не йшла - а летіла
і плюс колектив був хороший - а це велика рідкість тепер
в ті два роки я не хворіла, навіть моя літня алергія практично не проявлялася. єдиним недоліком було те - робота від виробітку. нема роботи - нема зарплати.
потім я пішла на іншу роботу - ту яку я не люблю, яка мені не подобається, і де поганий колектив. я почала постійно хворіти
алергія так загострилася - що я пила ліки "по рецепту" - бо вже нічо не помагало.
потім ще деякі невдачі в особистому житті - і з болячок я не вилазила.
і вже будучи в декреті я часто хворіла, десь до 1,6 р. малої. тоді - я знайшла роботу - а роботодавці виявилися досить хорошими людьми.
я прям як заряджалася від них позитивом
і я помітила - що я вже мало хворію.
а у вересні цього року моя дитина пішла в садок, а я не державну роботу. від садка я дістала такий шок - що в мене аж збився менструальний цикл
а дитина моя почала сильно і часто хворіти. і це не тому що я собі там щось напридумала про її хвороби. просто я почала ходити на нелюбиму роботу і віддавати дитину в садок (а я не хочу цього робити) - тобто я знову опиналася в тому "негативному для себе просторі". так само і моя дитина - вона не хоче там бути, її це гнітить. від цього стану імунітет дизорієнтований - і вже не знає з ким воювати, а з ким ні. тому ми зараз і хворіємо з малою цілий час
скажете, лишити "нелюбіму роботу" - а займатися любімою. я б зрадістю. та зараз пішов занепад моєї "любімої" роботи, а в силу станніх подій в країні - то взагалі незнати що буде. тому мушу поки так.
тепер просто якщо нема позитивізму - то сама його створюю на роботі - добре що теперішня директорка мене в цьому підтримує. І ще, можливо тому брат сильно хворіє, а сестра ні, бо брату могло бути не комфотно в садочку, школі, його могли заставляти ходити на "музику", танці, хор чи ще щось там. ( а мама і всі рідні і оточуючі могли навіть і не знати про це і не здогадуватися, що дитина відчуває дискомфорт і їй то не в радість
) Через те що він перебував у пригніченому стані - імунітет (чи шо там ще відповідає за здоровя) від такого стану був дезорієнтований. можливо саме через це брат і не навчився бути "тотально щасливим" - тобто перебувати в такому стані щастя, коли тобі всі "невзгоди пофігу" - ти щасливий, а там най сі діє Божа воля. Бо він мусив терпіти когось чи щось.
Так само, є люди багаті, які мають достаток, хату, машину і т.д. але постійно хворіють. а є бідні, як церковні миші - не хворіють.
а ще щодо "дітей яких занадто плекають - тому вони частіше хворіють". діти яких мало плекають хворію так же ж само, але просто їхні батьки цього "не помічають". "А, подумаєш соплі зелені! Я все дитинство так ходила і нічо, жива!", "А, подумаєш кашляє! Всі діти кашляють! Потім пройде!".
А це мама плеканої дитини: "О
, соплі!
Тре носа закапати. А чим? Хюмером чи то вже краще нафтізін?? А як піде ускладення? Опуститься нище? Плямка.
Алергія!
Ото я погана мама - бо моя дитина постійно хворіє
".