В загальному про хвороби

[Dashko]

Думаю, можна прожити не хворіючи і здоровим померти (своєю смертю)

ти таких людей реально знаєш? чи тільки думаєш?

Особисто не знаю, принаймні не задумувалася про це. Просто теоретичні роздумми ;)
Дякую флешці за життєві приклади

[pan_kotskyy]

А загартовування, моржування, думали про це? Так розумію, що імунітет в моржів значно сильніший. На жаль, не маю реально практикуючих зайомих, щоб розпитати - переконатись.

[flash-ka]

ще до прикладів...дідо мій ніколи нічим не переймався глибоко-душевно, ну він зоооовсім не емпат. і прабаба теж особливо не переймалась тим,що відбувалось навколо.....характер
ні-ні-ні, не кажу,що треба бути черствим, просто дивитись на все по філософськи

[Dashko]

А стосовно діток. Коли дитиина хворіє - це в кого в голові? Виходить, що в батьків.

не знаю, так хіба можуть говорити ті, в кого діти, слава Богу, мало хворіють. Знаєте, як багатий не може зрозуміти бідного, так і здоровий того хто часто хворіє. Навряд яка мама може спеціально надумувати болячки своїй дитині. Я згідна, що якоюсь мірою людина підсвідомо керує протіканням СВОЄЇ (не чужої) хвороби.

Ну якщо ми робимо припущення, що хвороби в голові. Тоді з якої причини хворіють дітки в перші місяці. В них точно нічого такого немає в голові. Чи є?

Особисто я поняття " всі хвороби в голові" розумію не як думки про хвороби, а про відхилення світогляду від нормального, здорового. Ну наприклад, починає людина забагато про гроші думати - зявляється стрес, напруження - а ми вже бачимо тільки підняття температури. Ну це примітивний приклад, але глибше я поки що і не можу сформулювати

[Dashko]

Щодо психосоматики, то тут є певний звязок, я з цим дуже навіть погоджуюся. Читала книжку - автора не памятаю, назва вроді "исцели себя сам" чи щось таке. Там автор наводить приклади захворювань які виникають через певні емоційні обставини в житті людини. Ну от в мене багато співпалося, хоча може і збіг.

От я якраз про щось таке пишу. Виходить, що хвороба - це як дороговказ, який нас скеровує в правильному напрямку. І ми маємо бути вдячні, виходить. Це як торкаєшся до гарячого чайника - і тобі боляче. Але це ж добре, що наша шкіра відреагувала ;) Так само і хвороба ...

[Dashko]

В нас дитині 3,5 роки,кашляла,лікарка виписала свічки лаферебіон і пити амброксол,також трохи горло було червоне і закладений ніс.Так два дні.Сьогодні дуже часто кашляла протягом дня і тепер піднялась температура вже до 38.Чи то правда,коли температура підноситься,то краще,що так видно що організм бореться?

Про підняття температури я вже тут трохи писала:
viewtopic.php?f=61&t=9496&start=30#p259188
свою думку.

[Dashko]

От про імунітет мене цей момент найбільше хвилює:

Про імунітет мені така думка не дає спокою. Хай хвороба зявляється через ослаблений імунітет, але під час хвороби імунітет має ще набагато більше ослаблятися. І в результаті людина мала б захворівати на інше, раз діло в першу чергу в імунітеті А в реальності дуже рідко хвороби накладаються одна на одну.

Що скажите?

[Ulkanet]

Про імунітет. То я собі таке придумала щойно - але може доля істини в цьому є.

Імунітет це як наша армія - та де солдати служать. В армії служать п % чоловіків, так само і Імунітет - постійно працює п % "імунітетиків" - а решта тіпа як у запасі, сидять і чекають коли їх покличуть.
Ну от, солдати собі несуть службу, несуть і тут війна (хвороба).
Армія (імунітет) виганяє всіх солдат на війну з ворогом. Бачить, що щоб перемогти тре мати перевагу у силах - тому залучає "запаси". Перемагає ворога-хворобу. якщо кілька солдатів загинуло - то добирає кількість із "запасів" і далі собі "несе службу" в тій кількості яка їй потрібна. І так кожного разу коли атакує хвороба імунітет залучає запаси і товче ту хворобу тим самим не виснажуючись.

Але коли приходить велика хвороба, яка "косить" солдат і косить "запаси" - тоді вже і іменітет стає слабшим і тоді присутні випадки "хвороба за хворобою". Це коли соплі зразу переходять в бронхіт, а бронхіт в запалення легень, а через антибіотик (від запалення) страдають нирки; печінка; жінки - молочниця; кандидоз; стоматит це коли перехворіла грипом і через два дні вже ангіна - бо вірус/бактерія чи ше якась біда прийшла до організму, а імунітет весь "розбитий" ще не встиг відновитися і тому зразу захворів знову. і так інколи місяцями

А чого не можна захворіти на ангіну і грип одночасно??? думаю що така хвороба вже є і називається щось типу ларинго- фаринго- трахе- шось там

а щодо спихосоматики - то щось в тому є. от наприклад візьму себе. коли я була мала то дуже часто хворіла. особливо коли жила в з мамою і татом. мій тато алкоголік і часто напивався і "дебоширив" і то так жостко. часто пісял таких дебошів я тікала до своєї баби і там могла жити по кілька місяців і до року. коли я жила в баби я практично не хворіла. а коли в мами - то з болячок не вилазила. потім я переїхала в Тернопіль - спочатку не складалося з робото, квартирою я сильно переймался тим всім і часто хворіла. була так отравилася мівіною що проспала 45 год підряд. а хазяйці було пофік на мене
потім я знайшла квартиру, яка мені подобалася і підходила. і роботу - хоч була і важка і "не жіноча", і "шкідлива", було холодно і ще купа незручностей - але мені вона дуже подобалася, я на роботу не йшла - а летіла і плюс колектив був хороший - а це велика рідкість тепер
в ті два роки я не хворіла, навіть моя літня алергія практично не проявлялася. єдиним недоліком було те - робота від виробітку. нема роботи - нема зарплати.

потім я пішла на іншу роботу - ту яку я не люблю, яка мені не подобається, і де поганий колектив. я почала постійно хворіти алергія так загострилася - що я пила ліки "по рецепту" - бо вже нічо не помагало. потім ще деякі невдачі в особистому житті - і з болячок я не вилазила.
і вже будучи в декреті я часто хворіла, десь до 1,6 р. малої. тоді - я знайшла роботу - а роботодавці виявилися досить хорошими людьми. я прям як заряджалася від них позитивом і я помітила - що я вже мало хворію.
а у вересні цього року моя дитина пішла в садок, а я не державну роботу. від садка я дістала такий шок - що в мене аж збився менструальний цикл а дитина моя почала сильно і часто хворіти. і це не тому що я собі там щось напридумала про її хвороби. просто я почала ходити на нелюбиму роботу і віддавати дитину в садок (а я не хочу цього робити) - тобто я знову опиналася в тому "негативному для себе просторі". так само і моя дитина - вона не хоче там бути, її це гнітить. від цього стану імунітет дизорієнтований - і вже не знає з ким воювати, а з ким ні. тому ми зараз і хворіємо з малою цілий час
скажете, лишити "нелюбіму роботу" - а займатися любімою. я б зрадістю. та зараз пішов занепад моєї "любімої" роботи, а в силу станніх подій в країні - то взагалі незнати що буде. тому мушу поки так.
тепер просто якщо нема позитивізму - то сама його створюю на роботі - добре що теперішня директорка мене в цьому підтримує.

І ще, можливо тому брат сильно хворіє, а сестра ні, бо брату могло бути не комфотно в садочку, школі, його могли заставляти ходити на "музику", танці, хор чи ще щось там. ( а мама і всі рідні і оточуючі могли навіть і не знати про це і не здогадуватися, що дитина відчуває дискомфорт і їй то не в радість ) Через те що він перебував у пригніченому стані - імунітет (чи шо там ще відповідає за здоровя) від такого стану був дезорієнтований. можливо саме через це брат і не навчився бути "тотально щасливим" - тобто перебувати в такому стані щастя, коли тобі всі "невзгоди пофігу" - ти щасливий, а там най сі діє Божа воля. Бо він мусив терпіти когось чи щось.
Так само, є люди багаті, які мають достаток, хату, машину і т.д. але постійно хворіють. а є бідні, як церковні миші - не хворіють.

а ще щодо "дітей яких занадто плекають - тому вони частіше хворіють". діти яких мало плекають хворію так же ж само, але просто їхні батьки цього "не помічають". "А, подумаєш соплі зелені! Я все дитинство так ходила і нічо, жива!", "А, подумаєш кашляє! Всі діти кашляють! Потім пройде!".
А це мама плеканої дитини: "О , соплі! Тре носа закапати. А чим? Хюмером чи то вже краще нафтізін?? А як піде ускладення? Опуститься нище? Плямка. Алергія! Ото я погана мама - бо моя дитина постійно хворіє ".

[Dribchuk]

Хе-хе , то якщо все співставити виходить що діти і самі емоційно вразливі люди просто приречені на болячки. Ну я ,наприклад, дуже емоційно вразлива людина, я дуже близько до серця сприймаю все що відбувається навколо мене. Більшість друзів кажуть що за це мене і люблять - бо я така що кожному поспівчуваю, розраджу, підтримаю. Інакшою бути не вмію - хочу плакати - плачу, хочу сміятися-сміюся Я ніколи не зможу бути черствою чи байдужою тим паче до своєї дитини, хіба на якихось "важких" ліках То виходить я приреччена хворіти і дитина моя теж?????? - веселі каруселі, дівчата
Не знаю, може я "Фома невіруючий", але якби це було 100% єдиною причиною болячок то в нас би не було лікарів - одні психотерапевти

[flash-ka]

Dribchuk то якраз той момент,що я писала....не черствими і байдужими. а по філософськи і з холодною головою
тобто....вийшли на двір ,зима, дітьо падає на коліна....хтось йойкає айкає, серце калатає і біжить піднімати...інший контролює ситуацію
за твоєю теорією виходить,що я черства, але себе такою не вважаю. просто в критичній ситуації гуртуюсь і вирішую проблему. деколи навіть плачу
про імунітет. Думаю,що це напряму залежить від кількох чинників.
1 спосіб життя (свідомо обраний спосіб життя і поведінки )
2 спадковість ( не лише генетична, а й у вигляді виховання поколінь)
3 характер, темперамент
про психотерапевтів і лікарів. для початку, психотерапевт - це лікар якщо взяти психотерапевта і психолога, то наше суспільство ще не готове до такого кроку, бо ж звикли ділитись своїми "головними " проблемами не з фахівцем а з подругою,сусідкою....якби люди частіше звертались до психотерапевта чи психолога, то і фізично здоровішими були б. і думаю щасливішими теж бо розлучення, суїциди,замкнутість...то ж від того,що тебе не чують і не розуміють. а психотерапевт чи психолог не лише чує і розуміє а й знає що з цим робити (на відміну від сусідки чи подруги-ги-ги)