Карапуз і домашні тваринки

[Dribchuk]

В нас вийшло навпаки - ми несли не котика до дитини, а дитину до котика - на той час нашому коту було вже 8 років. Я дуже переживала чи не буде ревнувати нас до манюні. Начиталась що потрібно дитину принести і показати тваринці - дати понюхати-подивитися, не відганяти зразу. Ми так і зробили, і якщо чесно то поки мала не почала активно бігати по хаті кіт не проявляв ніякої зацікавленості до неї - близько ніколи не підходив, але ніби наглядав за нею. Вона спала на ліжку , а він трохи подалі від неї. Коли мала почала повзати кіт її уникав - видно трохи боявся. А тепер то вони друзі-не розлий вода. Вона всім розказує що кіт - це її друг. Зранку завжди встає і першим ділом іде його годувати. А він бідака терпить всі її іздєватєльства - за 3 роки кіт був обклеєний наклейками і скотчем приклеєний до дивану, катаний в колясці, пеленаний в пеленки, міряв бантіки і коралі, запихала йому макарони поміж шерсть - загалом фантазія в моєї дитини бурна
Єдине - це питання гігієни. Якщо ви дуже чистюля, то не заводьте кота, особливо довгошерстного, бо шерсть є всюди - деколи і в памперсах і в дит. харчуванні (в нас кіт персидський) і в роті Я спочатку дуже через це нервувалася, але наша лікарканас заспокоїла і тепер відношуся до цього простіше.
Котика треба брати маленького, але вже самостійного-в ідеалі не на ринку чи магазині, а в перевірених кошатників, які займаються їх розведенням - наш кіт коли ми його взяли вже був привчений до горшка, до щомісячного обтинання кігтів і вичісування.

[flash-ka]

у подруги є киця. а тепер і синочок (5 місяців). ми буваємо у них,то моя доня гарно бавиться з кицею. та я боюсь,що як принесу кошеня додому, то вона його ненароком задушить....

[Dribchuk]

flash-ka я б тобі не радила брати маленьке кошеня покищо, бо малі коти дуже грайливі, дитина теж захоче ним бавитися і може бути багато царапин і покусів. Я б сказала до шкільного віку дітям краще не купувати маленьких кошенят-песенят. Інша справа як в домі вже є тварина і дитина росте разом з нею.

[Оксанютка]

В нас теж є кицька, завели ще за рік до моєї вагітності.Але тепер всім кажу, в кого ще немає діток,а будуть в недалекому майбутньому,почекайте з котиком! Мені нашої кицьки шкода, спочатку ми її купали, цілували, обнмали, гралися, спали з нею....., а після появи синочка тільки псика і псика( так в нас відганяють).Я обмежила контакт, мало гладжу, боюся, щоб не принесла якоїсь бяки.Ми живемо в приватному будинку, то добре хоч можу часто випускати на вулицю.Малий дуже тішиться, коли бачить її, а кицька теж із зацікавленням за ним спостерігає,але агресії не проявляє.

[flower]

я збираюсь кролика знов заводити. то не кицька але шось схоже) в нас жив з народження доці і десь до року, потім з ним трагедія сталась. І от надумалась знов, ото потіхи Вероніці буде. Вже взнала в зоомагазині в нас в Збаражі є чорний і коричневий, треба піти глянути. Бо шось чорного я не уявляю....

[Dribchuk]

[Ulkanet]

я збираюсь кролика знов заводити. то не кицька але шось схоже) в нас жив з народження доці і десь до року, потім з ним трагедія сталась. І от надумалась знов, ото потіхи Вероніці буде. Вже взнала в зоомагазині в нас в Збаражі є чорний і коричневий, треба піти глянути. Бо шось чорного я не уявляю....

а кролик нічого не погриз в хаті??? а пісяти куда ходив??? і чи не було чути кролика (я про запах)??? а надвір ходили гуляти??

[flower]

Я про свого писала в тему про тварин і навіть фото показувала. Погризти шоб сильно нічо не погриз, але плінтус в 2х місцях поцарапав зубами. Пісяти в клтці в кутовий туалет на тирсу. Запаху зовсім від нього нема якшо вчасно туалет міняти. Надворі ми весною в садку сиділи, кроля випускали на травичку і зверху прикривали сєткою, а самі на коврику сиділи і спостерігали за ним, травичкою доця кормила його. Але тоді вона була ше манюня, зараз би більше тішилась. Вона тваринок дуже дуже любить, всіх.

[Янголятко]

В нас киця була вже рік, коли з'явилася донечка. Спочатку навіть до дитини не підходили і дуже боялася, коли доня плакала. Пізніше звикла і навіть вилизувала моїй евелінці голівку (якийсь материнський інстинкт напевно), муркала і спала біля неї. В 5 місяців вчила донечку повзати: відходила трохи від неї і лягала, а доня за нею повзла. Дуже кумедно було. Зараз донечці 9 місяців і вони дуже добре разом проживають. Я вчу донечку легенько гладити кицю, щоб не робила їй боляче. Часом схопить за хвоста, то кицька терпить і лише мені жаліється.

[Кокетка]

у нас була киця Мурка, така собі з характером самостійна киця, любили її , мали котенят від неї, але коли я мала родити вона пропала , я її шукала, а потім мені сказали що машина роз"їхала її , а в маленького виявилася алергія на шерсть (((( точно не змогли б її залишити... в старшого сина нема алергії... я б хотіла зараз кошеня і діти хочуть, та вже не получиться