Родинний форум "Сімейка"

напевне для багатьох дітей характерно споживати їжу з капризами та усілякими вибадами - я зараз мало спілкуюся з людьми, тому майже не знаю реальних прикладів ситуацій, схожих на нашу.

а в нас таке:

споживання їжі для нас/мене - то болюча тема. синові 3,5 роки. спочатку ми його годували вручну перед мультиками. лише на підході до 3 років ми почали привчати його їсти самостійно, бо складалася дурна ситуація з потрійним годуванням - цицю для доці, ложку для сина і ложку для себе - то всьо робилося одночасно.

тепер, коли синові дається їжа, то треба припрошувати, нагадувати часто за кожну ложку. страшно пообіцяти дати після їжі аскорбінку чи гематогенчик, бо як зачує це, то може відмовитися від їжі і вимагати ласощів ВЖЕ. не він їсть їжу, а їжа їсть його. вчора снідав 1,5 години. з такими тривалими трапезами не можу нормально планувати наші справи, бо він постійно відволікається, якщо бачить, що я за щось беруся - мусить брати участь в тому. він то лазить під столом, то терміново просить/бере собі якусь іграшку, то крутить сухарі в м"ясорубці (його нова тема!), то сідає спиною до столу...
може непомітити, що я забрала його харч зі столу. а коли помітить або бачить, що я його забираю - дико верещить. питаю "будеш їсти?" - відповідає "буду". повертаю тарілку йому. далі не їсть, а відволікається. мій чоловік вважає, що то не правильно - карати забиранням їжі. а я з ним сперечаюся, бо не вважаю це покаранням - я цим хочу показати дитині, що їжа не буде вічно перед його очима чекати, коли він зволить взятися за неї.

син не завжди дозволяє годувати його вручну, хоча зрідка просить: "годуй, як маленького". хочу зауважити - його сестричка (1 рік) ще до року почала їсти сама і ми рідко коли її годуємо. ото є мамина радість. я стараюся не дуже тикати його носом в те, що сестричка молодець, сама їсть, але кілька разів не втримувалася і казала про це.

підозрюю, що синика мучать паразити. ніяк не дійдемо до лікарки, котра діагностувала і допомагала їх виводити. але ж дитина не відмовляється від їжі ВЗАГАЛІ, і при цьом чомусь не їсть без пригод.

так більше не може тривати! :( мушу робити ще щось окрім вмовлянь "їж та й їж!" - маю приділяти час доці, дом.справам, треба встигати вкладатися спати, гуляти, та й просто боюся за синчаче здоров"я.
чи можна щось рекомендувати в такій ситуації?
чи варто спочатку прогнати паразитів і тоді спостерігати, чи зміниться щось?

Liza, в мого малого годування теж триває близько 1.5 год. причому годую його сама,а якби сам їв то взагалі незнаю скільки б це продовжувалось. Поки ми їмо то паралельно робиться ще купа справ : мультики, пластелін, то він спати срочно хоче, то пити,то ще щось видумає... Мені здається що причина в тому,що вони ще невміють концентрувати увагу на однім конкретнім завданні. А коли терпець вірветься, насвару, починає плакати і тоді про годування можна взагалі забути. Апетит нормальний ,зїдає пристойні порції, але Д У Ж Е повільно.

прашус ділімось досвідом ))

а як щодо повідомлень, що зникли? вони збереглися в закрамах?

Я вже писала раніше, коли непобачила, що то консультативний розділ.
Тому напищу ще раз.
Скопіюю сюди невелику статтю, що зберегла в себе, вона розрахована на молодших дітей, але останні пунки можуть допомогти:

якщо є підозра на паразити, то думаю що варто почати з їх виведення, бо поки вони будуть, то апетит не покращиться. В нас також таке колись було. Я своїх дітей їсти не заставляю і негодую, доця їсть сама від півтора року, син певно від двох. Зараз доці 2 , сину 4 без пару днів, їдять разом - самі, я тільки в тарілки їм понасипаю і все, хочете їсти то їжте, а ні - то допобачення, зголоднієте і самі прибіжите їсти. В 3,5 роки їсти 1,5 год , я б таке не витримала.

Не жаліюся і не дуже коментую, розкажу, як у нас.
Тєжко...
Дитина також 3 з половиною. Вміє сам їсти. Але не хоче. Його принцип: годувай мене. Сам їсть виключно тоді, коли це щось ну дуже смачне, його улюблене. Навіть коли його годуємо, він крутиться, підстрибує на стільчику, говорить, відвертається (тоді я кажу, що оскільки рота не бачу, то налию йому у вухо або за комір ). Або вимагає, щоб читали. Читаємо. Включаємо мультик, коли пора мультика співпадає з порою годування (найчастіше це підвечірок). Часто буває таке, що відмовляється їсти взагалі, вередує, тарілку відпихає і всяке таке. Моя мама його забавляє, аж поки він не відволічеться і не відкриє рот. Або включає йому мультик - "щоб дитина спокійно поїла". З мультиком такий відчутний мінус - що, хоча і рот відкриває, але забуває жувати. І доводиться постійно йому нагадувати. Мене це нервує страшенно. Коли вередує і відмовляється їсти при мені, то я останнім часом практикую таке: забираю його від столу і виганяю в іншу кімнату: не хочеш їсти, не їж. Це твій вибір - бути голодним. Але другого обіду (сніданку) не буде. А тепер вибач, я голодна і хочу їсти. І спокійно сідаю їсти. Зазвичай в межах півгодини приходить під різним приводом і тоді спокійно погоджується поїсти. Але їсть те саме, нового не готую принципово. Навіть не грію. Наразі метод працює, хоча моя мама перші рази казала, що я мучу дитину.
Але як змусити його їсти самостійно, я не знаю...

А стосовно статті, там багато спірних моментів.
п.6 Не буває шкідливих продуктів, це міфи. По-моєму очевидний нонсенс. Давайте годувати дитину чіпсами чи ГМО-йогуртами - а шо, одна користь.
п 8. У дитини не повинно бути вільного доступу до їжі. На рахунок того, що не можна гратися їжею і дозволяти таке - згідна. Але наприклад, якщо в мене на столі стоїть тарілка з фруктами чи горіхами, я тільки за, щоб дитина привчалася самостійно брати те чого хоче. Обмежувати доступ варто тільки до того, чого дитині непотрібно на даний час. Наприклад, я б не ставила у доступному місці випічку, солодощі.
п. 10. У перебігу дня потрібно забезпечити дитині 4-6 разове харчування. Причому, як сказано вище, не окреме від всіх, а саме з сім'єю. Гарне правило, тільки в реальному житті воно накриваєтсья мідним тазіком, якщо у членів сім'ї різний робочий графік. Наприклад: у малого режим - 9 - сніданок, 2-га - обід, пів6- підвечірок, 8 - пів9 вечеря. У мене сніданок в 7, а обід - коли прийду (5-6), у бабусі - ще по іншому, дідусь також їсть,коли йому виходить, тато - аналогічно. Всі в різний час. І різну їжу. Вважаю, що це нормально, коли дитина бачить, що за одним столом можна їсти різне.

все що дитина не спробує до 1,5 років він або взагалі їсти не буде, або буде погано засвоювати.
Вважаю, що не всі продукти варто вводити в раціон так рано.

В нас теж до недавна їда, це була справжня мука: треба було розважати чи щось показувати, щоб дитина з'їла те, що насипано в тарілку (не написала, щоб наїлася, бо якщо вона їсти не хотіла то таке поняття як "наїлася", як на мене не актуальне), дитина переставала напихатися їдою поки в мене остаточно закінчувався терпець. До мультиків з їдою ми так і не дійшли ( це для мене було принципово). Але відколи я почала дуууууже спокійно годувати дитину ( бо сама їсть пару ложок, а потім починає бавитися), почалися позитивні зрушення. Бажання щось взяти, чи подивитися, чи вилізти з крісла, чи крім їжі ще щось їсти присікаю вже на корні, але дуже спокійно, малослівно і твердо це говорю, бо раніше торохтіла багато і голосно і дитина мене не чула . Тепер коли бачу, що дитина не хоче відверто їсти то питаю чи ще хоче і якщо каже, що ні- все трапеза закінчена!! і головне у цьому не думати, що дитина голодна, до слідуючого годування, бо раніше це мене ой як мучило , але реально за пару годин голоду з дитиною нічого не станеться. Як варіант можете пропонувати той самий мультик чи що там він хоче після їди як бонус, тоді може і інтерес буде швидше доїсти, щоб отримати бажане. А ще десь прочитала, що коли дитина їсть при всяких розважалках чи іграх, то їжа погано засвоюється і користі з неї набагато менше, але цього не стверджую бо не знаю . Але от недавно в дитини пропав апетит і водночас почала какати погано перетравленою їжею. Нам колись гастроентеролог говорила, що коли мало ферментів для перетравлення їжі то і дитина не їсть тому що організм не справляється, то попили два тижні дігестин і все одночасно стало на свої місця: і апетит і каканя.
Бажаю Вам по скоріше закінчити перепетії з їдою, тому що коли згадаю наші, то аж в холодний піт кидає