Партнерські пологи

nelly » 12 травня 2014, 00:59

Партнерские роды-это круто!зашел с фотиком,пошутил,через 4 мин упал в обморок.очнулся папой!рекомендую)) :crazy:

Зі сторінки Фейсбук Володимира Остапчука-ведучого Хепі ранку на Хіт ФМ.

**Ultra** » 12 травня 2014, 12:02

Кому як) Мій чоловік з моменту відходження вод (вдома,ще без схваток) і до народження дитини був поруч зі мною,мало того,навіть перші години після родів не покидав нас,пізніше вже відправила додому наніч,щоб відпочив (морально і фізично :hi:

)
Тепер гордиться,каже "МИ народили" ,і в тому є правда,не уявляю як би я сама справилася,ну дуже велику підтримку відчула з його сторони :love:

Vikibee » 12 травня 2014, 21:19

А ми з чоловіком пережили вже другий раз партнерські пологи. Скажу, що не все так гладко, як мені здавалось першого разу. Пологи були важчими, малюк був більшим, не могла народитися голівка, а попередній шов від епізіо блокував вихід. Пам’ятаю, як лікар сказала, що я ногами починаю душити голівку, покликала чоловіка, щоб став спереду і притримував мені ноги. Тому, народження сина бачив у всій красі. Але то таке. Це приємні моменти, як він казав пізніше. Але були ще неприємні. Після пологів відкрилася невеличка кровотеча і в матці лишився шматок плаценти. Лікарка почала мене чистити, а чоловік стояв і на то все дивився. Я на той момент, як - то кажуть "еле-еле душа в теле" нічого йому не сказала. Ну, а там видовище не для слабодухих. То десь за кілька днів, чоловік наважився про це заговорити, спитав, що то мені таке робили і чи мене не боліло і що то взагалі таке було, питав про інструменти і все решту. А я кажу: "Ну, а ти чого там стояв, я б сама не хотіла на те все дивитися", а він каже: "Хотів тебе підтримати". То я вже після цього не дуже тим всім задоволена, бачу, що спереживався. Не розумію, чого лікарка його не відігнала. А, можливо, їй було не до нього.......коротше кажучи, і таке буває. Краще, нехай чоловіки стоять біля голови, одним словом))))

**Inna** » 12 травня 2014, 22:12

Співчуваю, вважаю що це дійсно не для чоловіка видовище.... На перших родах лікар сам поставив чоловіка біля моєї голови, щоб то все він не бачив. Ну і вигнав його перед народженням в двері, коли було найважче всім- при саміх родах. Лікар був чоловіком, тому вважаю його правим на 100 %. На другі пологи так само стояв біля голови. Тому чи я порвалася, чи мене різали досі не знаємо. Ну і на другі пологи мене стимулювали, але ще мої схватки пішли так, що за 2 години я родила. Було дуже важко, боляче, дитина для мене величезна. Так що після години схваток я вже не хотіла бачити абсолютно нікого, тим більше чоловіка. Казала, щоб стояв так, щоб я його не бачила і молився.

**Ultra** » 13 травня 2014, 08:58

Мій теж бачив процес у всій красі,хоча це не було в наших планах. Сімейні психологи не радять,навіть навпаки...тьфу-тьфу-тьфу,негативних наслідків в нас не виникло,а взагалі,зустрічаються часто... під силу таке видовище нашим чоловікам,і якщо вони категорично проти,то краще не наполягати,на крайній випадок можна когось із родини жіночоі статі (маму,сестру...знаю,що таке практикується)

mari » 13 травня 2014, 11:11

Щодо того що сімейні психологи не радять, тут я б за всіх так не розповідала.
Я дуже раджу партнерські пологи, як і більшість моїх колег, але чоловік повинен бути готовим.
Лікар не має ніякого права використовувати чоловіка замість підмоги,в невідкладних ситуаціях , тримати там щось, подавати і т.і. Для цього є ЛИШЕ медпресонал. Так само як лікар не має права казати коли заходити і виходити. І ніхто чоловіка не привязує до палати і родах. Він вільний.
Якщо жінці важко, незручно чи вона хоче бути сама в родах, їй просто потрібно про це йому сказати- краще буде якщо зараз ти побудеш в коридорі, от і все. Підготоволений чоловік знає що таке може бути, що можуть бути пологи складніші, що може бути потреба кесарського чи інших рішень.

Чоловік є виключно для підтримки дружини, психологічної насамперед. І він це повинен знати і розуміти. В тому числі як і знати що відповісти.
Звісно якщо він проти бути учасником -його теж ніхто не заставляє.

А щодо негативних наслідків- то вони в результат неготовності якраз і настають.

Слухайте вебінар незабаром про партнерські пологи.

**Ultra** » 13 травня 2014, 12:44

Вибачаюся,Ви мене не так зрозуміли,мала на увазі не партнерські пологи взагалі (навпаки,я тільки ЗА і всім знайомим рекомендую) ,а те,що чоловікові не обов'язково бачити,скажемо так,інтимні моменти самого процесу народження,тим більше,якщо ускладнення. Особисто мені чоловік не лише моральну підтримку проявив - при болях я зжимала його руку (яка пізніше вся синя була,на другий день він мені признався,що не уявляє яку біль я терпіла,що могла так сильно зжимати)) , робив масаж поясниці,змочував ваткою губи (пити не дозволяли),подавав все,що треба (пеленку,коли води відходили,полотенце піт витерти),відповідав на телеф,дзвінки (бо ж всім цікаво як воно там і чи скоро)), шукав лікарку коли я відчула потуги...про моральну підтримку мовчу,вона безцінна,таке не забувається.

pan_kotskyy » 13 травня 2014, 13:08

Ultra написав:змочував ваткою губи (пити не дозволяли)

а чому не дозволяли пити?

TYulia » 13 травня 2014, 13:25

за воду памятаю, мені теж санітарка казала, що мол тіки мочити губи, пояснювала, щоб не блювати.
Я вже певно писала, я теж на 100% за партнерські пологи. Звичайно я б теж не хотіла, щоб чоловік був там де лікарі. Погоджуюсь з Марі, що це таки робота медиків. Мій чоловік був зі мною від початку до кінця, за що я йому дуже вдячна. Також були деякі неприємні моменти, самі знаєте, що під час пологів ми не найкраще виглядаєм ::Р: