Епізотомія

[Zaya]

а мене різанули, бо породіль було багато і вона хотіла щоб швидше. А я їй кажу, що жінко, нащо, це ж на все життя.

ХТО кого слухає!!!!!

Як на мене то краще порватися. Хоч знатиму - сама порвалась. А так сумніви.

І зараз лікарі таки схильні різати. Бо мою маму за першої дитину старий лікар не різав, а класно промасажовував. Мамі було не дуже приємно, зате не порвалась.

[Marta]

І мене акушерка так класно промасажувала, що не порвалась і не різали. Але так тягнула донизу, що я думала, що вона сама мене розірве..))))))

[Гість]

от читаю і думаю,вас хоч розрізали перед пологами,а мене коли вже народила,бо дитину "видушили" і порвали як не знаю кого,потім 2,5 години шили,а розріз так заштопали,що розійшовся,а потім ще 1,5 місяця не могла сидіти.тепер не знаю що робити при 2-й вагітності.

[Shalimar]

В яких випадках вона робиться і при яких показниках ?

в критичных.
В остальных случаях - лучше пусть порвётся само.
1 - может, вообще обойдётся без разрывов?!
2 - можно порваться и отделаться 1-й степенью. А разрез - в любом случае глубже
3 - эпизиотомия заживает дольше и переносится более болезненно

[Lesya]

Якби ви прочитали ті страшилки, що я в підручнику з акушерства, то були б згідні на маленький надріз. Нормальний лікар сам бачить, чи його треба. А то розірватись може до низу, і що тоді? Замість двох дирок - одна, зате велика. Ну, це правда, в гіршому випадку. Мене шили годину - 5 швів. Для тих, хто знає ці неповторні відчуття, і вагітний знову, скажу, що лідокаїн допомагає тільки на слизову, тобто на внутрішні шви. А коли починають шити ззовні - то лийте лідокаїн, чи воду - ефект той самий. Відчуєте все, і будете мати можливість насолодитись кожним уколом голки.
Після таких процедур не можна сидіти 3-4 тижні. Днів з 10 я ще й підмивалась після кожного походу в туалет - панічно боялась зараження і нагноєння швів навіть від сечі. Потім шви почали гарно гоїтись, і тоді було найгірше - не могла рухатись зовсім, так дико боліли. З сльозами на очах поверталась на бік, щоб погодувати дитину. Поповзла до гінеколога. Виявилось, в мене відторгнення ниток, хоч в нормальних людей вони розсмоктуються самі. Лікарка їх просто повидушувала крізь шкіру. Від відчуттів можна впісятись. Зате через день вже могла вийти з коляскою на двір.

[Marichka]

Читаю і моторошно...Як згадаю.Також дуже порвалась і ще робили надріз.Акушерка встигла розрізати-чоловік все бачив,казав,що вже йшло до низу,памятаю,що вона там руками тримала.Коли зашивала-боліло,було добре відчутно:і боліло,і пекло.Але найбільше злякалась,коли біль не вщухала після пологів,постійна.Приносили лід,думали,що геморой(бо і він дуже болить).А то гематома піхви.Прийшлось все розшивати,робити якісь маніпуляції і знов зашивати.Страшно,бо вже чоловіка немає,то було після 11вечора(пологи о17год).Мені ніхто не пояснив,що сталось,шептались між собою,терміново повезли на каталці знов на 2 пов.Одне тішило,це робили під загальним наркозом.Акушерка була налякана і злосна,ніби це я винна в чомусь.Думаю,це через поспіх з плацентою.Але...Пройшло через 6 тижнів,чоловік витягував нитки пінцетом потроху,бо боліло і пекло,стояти,навіть,довго не могла.Але,як гляну на свою Лілюсю,все ніби компенсовується.Нам нині 9 міс,але,щоб ще раз родити маю страх донині(треба до психотерапевта) )

[mala-karta]

Marichka, тяжко то все :(
а що за поспіх з плацентою?

[гра з вогнем]

Жах!!! Мені здається, що ця невідомість гірш за все. Чого повезли, що роблять, для чого? Ніби важко сказати...

[Marichka]

Так-так,важко,особливо в такий момент,бо сприйняття точно інші,не такі,як завжди.Дитину забрали в дитячий відділ,а мене повезли.І чуєшся тоді якоюсь безпорадною і не до вияснення своїх прав.За плаценту,то памятаю,як її швико шарпнули і витягнули.Уявляла,що це має бути якось природніше.Незнаю.Та й в родовій палаті акушерка щось вколола,питаю:Що це?Обезболююче?Вона:Так-так,Марусю,обезболююче.Пізніше лікарка сказала,що це щось для тонусу матки,що саме донині не знаю.Але в такі моменти чулася дуже від них залежна.

[oksana.tesliuk]

Ото читаю цю темку і радію, що з другими пологами не встигла в роддом.
При перших пологах зробили епізіотомію. То окрім отих всіх "офігенних" фізичних відчуттів (зашивання, походи в туалет, заживання, секс кожного разу як вперше рік часу, якщо не довше), про які майже всі дівчата тут пишуть, було ще й відчуття, ніби тебе обікрали, надурили... Все мучилася питанням - а може я не порвалася б, а вони взяли і порізали!!! Лікарі напевне не знають чи порвешся, чи ні. Вони себе або страхують, або їм просто до фєні, шо там потім з тобою буде, головне пошвише витягти з тебе дитину, а потім і грошики. Це ж дійсно жінці вже на все життя! При кожних наступних пологах в роддомі обов'язково проміжність розріжуть знову, а якщо не розріжуть, то по тому шву піде розрив. Після перших пологів я цікавилася темою епізіотомії. То вичитала, що при природніх пологах, що проходять без ускладнень, краще розрив, ніж розріз. Пишуть, що розрив довше і важче заживає, але потім в тому місці не так легко рветься, як після розрізу!
В мене по шву після епізіотомії в других пологах пішов розрив. В роддомі лікар шила і казала: "От бачиш, а ми б тобі надрізали акуратненько!" Я нічого не відповідала на це, але в душі раділа, що то не їх рук справа. Вже раз "помогли", не надякуюся :o
Вже пройшло два тижні з часу пологів. Все зажило, нитки відійшли самі, нічого не болить, навіть коли сиджу! І кому після цього вірити - лікарям, книжкам, собі?!