Я переношувала вагітність, тому після УЗД на 41-му тижні пішла з направленням лягати у відділення патології. Це був вечір пятниці. Наступний "робочий день аж вівторок. Відділення патології на Замковій у травні 2016 року - це як у 90-ті потрапити... Ліжка з сітчастими матрацами, в палаті 13!!! чоловік. Душ загальний зішторкою і без цвяшка для одягу(
Але по темі. Ніхто мені ні про яку страхівку нічого не говорив. Ні в приймальному, ні в патології. Пізно ввечері суботи у мене почалися перейми і мене перевели (вночі 23:30 по вулиці) у родове відділення. При заповненні різних папірців знову про страхівку нічого не чула... Народила я без ускладнень. За дві години мене на каталці перевезли в новенькі палати післяпологового відділення. Палати для двох жінок, з туалетом, беде та душем у палаті, новенькі меблі і паганенька звукоізоляція. Минула неділя, понеділок... настав черговий робочий день, це був вівторок і третя доба після моїх пологів. Дякувати Богові там флюрографію не роблять, але разок змусили спуститися на перший поверх на узд (загальна черга з вагітними, їх чоловіками, мамами-татами-свекрухами). Після заключення, що все добре, прийшла до мене лікарка і сказала, що може мене вже сьогодні виписати. Треба тільки, щоб чоловік прийшов і залагодив фінансові страви зі страхівкою в бухгалтерії. Чоловік приїхав і пішов у бухгалтерію платити за страхівку (щось 800 чи 900 грн). Сусідка по палаті попросила заплатити і їй.
За деякий час прибігла до мене тітонька у білому халаті (не знаю хто така і при якій посаді) і почала мене розпитувати як пройшли пологі, чи використовувала я їх пакет для пологів ( не використовувала, бо мала все своє, і вологопоглинаючі пелюшки і защіп для пуповини, і рукавички для лікарів, тобто усе, що було у списку необхідних речей для пологів із обмінної картки), чи приймала їх таблетки (вони дали мені 5 шт антибіотику амоксил, але я їх не торкнулася, ще дали настій перцю - не памятаювід чого), нічого мені не знадобилося. Потім прибігла завідуюча відділенням з лікаркою, на зміну якої я потрапила в пологове (з лікарем ніяким не домовлялася, і народила вже не на її зміні, інший черговий лікар приймав пологі). То була справжня "очна ставка") Завідувачка питала, чи дійсно лікар мене не попередила про можливість страхівки... (вперше про страхівку від медперсоналу я почула, коли вже в родовій палаті виклала приготовленні речі, і побачивши прищіпку для пуповини, мені сказали, що ці речі покриває страхівка, і що цього купувати не потрібно було). Розповідала мені які вони створили гарні умови для породіль, і що якби не страхівки, то тернополянки не дочекалтсь би таких люксових палат (мабуть, наша медицина перейшла на самофінансування, а байки про бюджетні гроші - то для непосвєщенних))) За деякий час повернувся мій чоловік і приніс сусідці картонку з гарною емблемою і поліграфічною печаткою на ній. Ніякого договору, ніякої квитанції, лише на папірці написана сума і підпис)
Чоловік відмовився платити за страхівку після настання страхового випадку. Я благополучно народила і стаховики уже 100% в прибутку, без жодних ризиків. Красивий папірець - це ще не договір, і навіть договір з підписом і печаткою - але без квитанцію про сплату взносу, це лише намір про договірні відносини. І навіть, якщо всі бюрократичні питання можна владнати, то все це в нашому випадку нам уже не потрібне. Потім були бігання і дзвінки - що робити?, такий принциповий татусь прийшов,і не хоче бути клієнтом саме їхньої страхової компанії (там без альтернатив, лише, що лікар приписав). За годину часу ми вже щасливо сіли в машину і поїхали додому. Але біля дверей зовсім випадково проходила завідувач відділенням, щоб уже особисто сказати нам, що ми не праві, що у всіх цивілізованих країнах є страхова медицина, а українці їй противляться). Мабуть, вони все ж таки переконані, що саме така і має бути українська дуже прогресивна і сучасна страхова медицина. Все. Завіса.
скільки того йде на пологовий - не відомо. 
