От не думала, що третій триместр буде для мене найлегшим. Ну принаймні поки що
Перші сім тижнів було ще все ок, потім той токсикоз вижав з мене всі соки, закінчився десь аж на тижні 14. Було періодами, що я більше тижня з дому навіть не могла вийти, постійна тошнота і блювота, і повне обезсилення. Другий триместр вважається ніби найлегшим, але він теж приніс свої сюрпризи. Постійно мучила печія (за першої вагітності і взагалі раніше я навіть не знала, що це таке), плюс безсоння по ночах і постійно нила мене спина в попереку. Досить було 15-20 хв щось поробити вдома на стоячи або пройтися, як в попереку вже так нило, що я потім до кінця дня мусила відпочивати. Але то була зима, і була ще можливість більше посидіти вдома, нікуди особливо далеко не вириваючись. Але я переживала, що як потепліє, то як же я буду гуляти з малою? Я ж не протягну і півгодинної прогулянки. Але я на третій триместр як ожила - нічого не турбує, фізичних сил повно - можу довго гуляти і займатись домашніми справами, і ще багато чого. І пузо якось не заважає. Як загляну в дзеркало, а ще й боком - то думаю, ого, яка я вже велика, а якщо в дзеркало не заглядати, то навіть не здається, що вже така пузата, нічого не заважає. Все-таки, тут велику роль, думаю, відіграє весна і тепло. Одяг вже набагато легший, ніж зимою, і настрій якось різко в мене помінявся із настанням весни