Розвиток дитини

[mala-karta]

і в мене не хотів.
А я таааак ображалась.

[мешканка]

а мені якось зовсім не обідно...сама думаю, що було б незручно: мій чоловік до мого пупця балакає... Мені якось всерівно...правда, як малеча копається-то ставить руку і тішиться... :thumbsup:

[happymami]

В мене от чоловік не хотів говорити "з животиком"...казав, що дитина його голос і так чує...а в такій ситуації почувався б "дурнем"...Так що кожному -своє

Я теж не балакала зі своїм животиком і чоловіка не заставляла. Під час першої вагітності якось читала, що ТРЕБА говорити, то заставляла чоловіка бодай добраніч пузіку казати. А сама я не спілкувалася лише тому, шо для мене якось теж воно не так, коли не бачиш очей, лиця людини-дитини. Спілкуватися з простором я шось ще не вмію :oops: . Тобто подумки я балакала з дитям. Але вголос дууже рідко. Хібашо коли копалося)))) Чось така я людина. Говорити до самої себе не прикольно :oops: . Адже поки дитя в мені, то воно є я

[Melisa]

А ми читали разом про розвиток. Нам подарували класну книжечку (Ксюха, не можу надякуватись). Йому цікаво було. Часом і в неті вишукував. І мені так приємно, що йому не байдуже було.
А от з розмовами :ugeek: Тоже ображалась. А потім пройшло.
Хоча я сама часто говорила з пузіком. Співала.

[Любов]

говорити з пузіком мені тільки на початках було важко і незвично. Потім стало дуже легко і прикольно, тоді вже навпаки дуже хотілося поговорити з пузожителем коли сама залишалася, то пісеньки йому співала, говорила як безмежно люблю і чекаю зустрічі, гладила. Разом з чоловіком розказували йому, що в нього будуть очка татові, а губки мамині, так само і про інші частини тіла і так сталося. Зараз так приємно згадати :)

[mala-karta]

ааааа!
Любов, як мило!!!!

трохи шкодую, що я так не балакала :gore:

[TanenRom]

ааааа!
Любов, як мило!!!!

трохи шкодую, що я так не балакала :gore:

Іра у тебе ще є шанс виправитись ;-)

і я з животиком говорила, слухала класику, читала книги.
і чоловік любив гладити животик та розказувати щось, до речі у нас було так: якщо я довго не відчувала рухів донечки, чоловік приставляв вухо до животика і одразу отримував удар. напевне тому у них зараз дуже тісний зв"язок - чоловік приїжджає раз в два, а інколи і три тижні - то за рік часу ЖОДНОГО разу донечка його не забула, як тільки бачила одразу посміхалась, а зараз одразу лізе і лягає біля нього на подушечку.

[TYulia]

Дівчата, поможіть-підкажіть! Родичка пішла сьогодні -19 тиждень- на узі, кажуть , що в дитини завужена та трубка сечовипускна(точних слів не знаю, бо поки що ще тільки з сльозами в шоці), що сеча не буде проходити. Кажуть робити аборт... Кажуть виносити можна, але дитина буде дуже мучитись як народиться, буде інвалідом, решту не знаю. Зараз вони ще пішли до клініки Хміля, чекають в черзі, бо там всі по запису... І що то робити? Може хтось таке чув?

[nelly]

Нехай не робить поспішних висновків. Як це з одного УЗД можна таке жінці рекомендувати?
У Львові є генетики, в Києві можна шукати. Це ж потім жінці з тим гріхом жити все життя...
На все воля Божа, нехай все буде добре

[erinaceus]

TYulia Треба добре обстежити, проконсультуватись у різних лікарів. Може бути просто лікарська помилка. Головне, не панікувати і не робити поспішних висновків. Та й термін вже немалий... Надійтеся на краще!