Родинний форум "Сімейка"

Шо б ви зробили в першу чергу, дізнавшись, шо знову (чи хто не знову, а вперше) завагітніли?

Я би в першу чергу перестала роздавати одяг зі своїх дітей наліво і напрво, а таки забивала би ним всі свої вільні кладовки :grin:
А ще - полюбому стала би на облік вчасно (до речі - коли там треба по нових правилах ставати?). Ще я би почала нормально харчуватися :girl_hospital:

впала би в ступор. ще не готова... ляльку хочу, але наші з чоловіком справи зараз ніяк не дозволяють. та й держава во не знати чи поможе... :(

я вчора чуть не обпудилася, як припустила, що вагітна.
"гості" нагрянули, але якось дивно так. трошки покровило і перестало. ну я і придумала, що таке характерно для 5-7 дня вагітності.
але обійшлося...

судячи по тій реакції, я би довго приходила в себе.. а ще довше би приводила "в чуство" свою маму :grin:

Впала б в депресію.

я дуже хочу дівчинку, але не зараз, тому б для мене новини про вагітність були не втішні, хоча того чого нема любити важко, а от як появляється то вже
а ше б не уявляю як би чоловіку про те сказала.

а в мене чоловік то би літав від радості, він вже не проти, а я от не знаю певно би була в ступорі.... ше одна дитина то класно, але коли різниця трошки більша між ними, а не рік за роком...не знаю як ьи я справлялася зі всім.... невідать вам тоді мене на форумі :grin:

Я би була б щаслива однозначно.Діти, а особливо маленькі - це така потіха і щастя! Хоч і важко було би дуже, звичайно...

Я недавно вже майже пережила ці відчуття!Чекала гостей так як ще їх не чекала ніколи. Бо дуже багато відчуттів співпадало із тими , що при першій вагітності:)))А на щастя вони приїхала таки
А на щастя, бо нам ще дійсно рано - ми ж після КР. А так ще обовязково хочемо ще дівчинку :)

Я б зраділа, якби це сталось)

ось сиджу і думаю, яка б у мене була реакція - ступор, депресія, радість, що переважить???

посиділа, подумала - все ж таки радість, дітки це прекрасно, було б важко, але все швидко минає, і потім про ті труднощі навіть не згадаєш. :-|