Кавалок статті психолога про деякі нюанси з двома дітками. Вся стаття тут -
http://te.20minut.ua/news/151996. Називається "Як підготувати дитину до того, що невдовзі у неї буде братик чи сестричка"
Непросто можуть складатися стосунки між дітьми з різницею у віці один-два роки.
— Коли народжується молодший, а старшому немає й трьох років, він сам ще потребує багато уваги, - нагадує пані Світлана. - Три роки - це та пора, коли маленькими кроками треба вибудовувати свою відстань із мамою, це перше від'єднання від неї. Воно само по собі непросте, а коли є молодша дитина, старшій ще тривожніше: "Я тільки-но зліз з колін, а мамині коліна вже зайняті!".
Трирічна дитина, з одного боку, хоче бути хоч трішки самостійною, а з іншого, їй здається, що як тільки вона віддалиться від мами, та про неї забуде, бо зайнята молодшою. Тоді старша стає вередливою, неспокійною, часто і довго плаче, нічим не цікавиться - тільки б "збити" меншу дитину з маминих рук.
— На прикладах своїх пацієнтів переконалась, що найкраща різниця між старшим та молодшим - це чотири-п'ять років, - каже Світлана Кухарук. - Тоді й контакт між дітьми добре встановлюється, і кожна дитина встигає подорослішати.
Діти ж із меншою різницею у віці "дихають одне одному у спину". У них конкуренція закладена від народження. Часто їх одночасно віддають до школи. При цьому старший хоче почуватися старшим, хоч щось краще вміти робити. А молодший зазвичай від нього зовсім не відстає.
- Бачила навіть приклад, як хлопчики мірялися взуттям. І коли в молодшого нога виявилась більша, це була для них подія на весь вечір: "Тепер я перший - в мене більша нога!", - посміхається пані Світлана.