Родинний форум "Сімейка"

прочитала оголошення про заохочення стати донором у цый клыныцы http://klinika.te.ua/?menu=aboutus
платять шось 5000 грн.
як ви ставитеся до таких речей?
чоловык каже, що це те саме, що продати свою дитину...
а я мабуть якби сильно притиснуло (для моэъ вже народженоъ дитини в першу чергу) може б ы наважилася

[]Нам в поштову скриньку вже не раз клали рекламні флаєри про донорство репродуктивних клітин, здається то була реклама однієї Львівської приватної клініки, а обіцяна винагорода становила 8000 грн. В принципі все законно, адже статтею 290 Цивільного кодексу України гарантовано право людини на донорство репродуктивних клітин і, зокрема, у п. 7 статті 281 Цивільного кодексу України визначено право на такий його вид як штучне запліднення та перенесення зародка в організм жінки. Я теж, отримавши таку рекламку задумалась, а чи змогла б особисто я стати таким донором, все таки немалі гроші обіцяють, заключаєш відповідний договір, однак практично в майбутньому десь житиме твоя дитина, і стає не по-собі... І чесно відповіла собі, що ні.

Я також коли вперше побачила таке оголошення на пару хвилин задумувалась чи змогла б. Вирішила що ні.Але все ж, хотіла б, почути думку о. Мартина з цього приводу.

Я навіть собі ніколи не задавала таке питання,тому що однозначна відповідь-ні,бо

однак практично в майбутньому десь житиме твоя дитина, і стає не по-собі...

100%,не те що не по собі,я навіть собі такого уявити не можу,всі мої діти мають бути при мені.

Мені ,звісно дуже шкода тих людей,що не можуть самі народити,але я думаю,що такі донори не проблема,обійдуться й без мене.

ага, в мене така ж думка

а донорство сперми?
я розумію, що мільйончик головастіків туди, мільйончик сюди...
Але це ж теж дитина буде рідна?

От якби не було дітей сиріт - то може б я подумалапро ті сімяї що самі не можуть народити дитинку...але ж стільки чудових діток чекають свого шансу на всиновленя...

Natalinda
Та як в сімї лиш жінка бесплідна,то чому чоловік має відмовлятись від щастя бачити очі своєї рідної дитини ,яке ми всі з вами маємо?
Так і нам можна сказати,шо не треба було родити,бо в інтернатах повно сиріт.

Знаєш, Перлинка, оце маючи свого ріднесенького Ромасика я починаю розуміти, що для того, щоби полюбити і повністю прийняти дитину в своє серце, то зовсім не обов'язково її народжувати. Я зараз не готова до того, щоби всиновити дитину, але от йде таке розуміння....

Ай Перлинка, ти далі не так поняла чи то я не так написала.
Я ж не кажу хай кільканадцять жінок народжують і відмовляються від дітей, а всі решта будуть їх всиновляти.
А на рахунок того що хтось один з пари безплідний - то тут про любов і самопожертву можна побалакати

оце маючи свого ріднесенького Ромасика я починаю розуміти, що для того, щоби полюбити і повністю прийняти дитину в своє серце, то зовсім не обов'язково її народжувати

Я це не заперечую,але шо не кажіть шо своє,то своє.і я поки що на 100% не можу стверджувати,що змогла б полюбити усиновлене як рідне.
Я не проти усиновлення,також задумуюсь,вірніше я точно б когось взяла,якби мене доля звела,підкинули чи десь пересіклась і шось мені йокнуло,шо то має бути моє,а ходити по дитбудиках шукти ,вибирати для мене зараз і не дуже вчасно і не дуже доречно,і психологіно важко,бо шкода всіх і всіх би хотілось забрати.Але маленьких дошкільного віку.Бо була кілька раз в інтернаті де вже школярі та підлітки ,то там мені шось нічого не йокало.