Родинний форум "Сімейка"

Marta-the best

проте, це, скоріш за все, після того, як МОЇ власні діти, скільки мені Бог пошле, будуть сповнені тої любові і виховані, і коли я дійсно дойду до того рішення в душі, що зможу комусь ще це дати.

От чесно кажучи,через те що ми відкладаємо,я думаю що то ніколи не настане,бо боюсь,що завжди знайдуться відмазки,я Марта зараз не за тебе пишу,а за себе.Якби загальний порив серця є ,але якось страшно.
Родичі мого чоловіка,колись за радянських часів заможні та впливові люди(чоловік герой радянського союзу ,займав високий військовий чин тільки не памятаю який) взяли з дитбудинку дівчинку,як їхні сини стали дорослими.Так от та дівчинка в підлітковому віці втекла з дому,і лиш своїх дітей нагуляних прийомній мамі підкидала,яка вже на той час реально бабусею була.
Тому я все-таки думаю,що гени своє беруть,правда я тих людей особисто не знала,бо вони вже неживі,доля прийомної дочки невідома,не знаю що між ними відбувалось,чи любили її,чи не любили.Знаю що вона крала з дому і виносила все що бачила.
Тут вже навіть проблема не в тому чи скажуть тобі потім за це дякую,чи ні ,а чи матимеш спокійну старість.
От здається благе діло,а можна собі таких проблем заробити.
Я чесно скажу,що маю такий порив не з любові а з жалю,і хочеться в житті хоч якийсь благородний вчинок зробити.А чи вдасться потім полюбити,то найбільше питання.
Тому ,мабуть ,для мене це можливо в зворотньому напрямку,я маю бути знайома з тією дитинкою,мати до неї якісь теплі почуття крім жалю та співчуття і бути твердо переконаною,що хочу цього.Але як це має статись :head: ?

Вибачте, може не в ту тему, але не можу заспокоїтися вже кілька днів (сталося то саме тоді коли форум не працював), а щойно ще й статтю побачила http://te.20minut.ua/news/10188345

alenka, ти знаєш особисто про той випадок?
вважаю, звичайно, неприпустимим насилля в сім"ї, неважливо, над дитиною, чи кимось іншим, мають бути інші методи виховання.
Проте, треба знати всі нюанси.
Але, чомусь, мене це не дивує. Насилля в сім"ях є. І я знаю тихі сім"ї, які навулиці просто ходять, як святоші і щебечуть до дітей, а дома такими матами криють один одного(і дітей теж), що просто страшно (сусіди).. :ugeek:
В пориві можна й не таке зробити, особливо з чужою дитиною. Але, значить, треба лікуватись. :stupid:

Я також задумувалась про усиновлення (був період, що думала не буду мати діток власних). Але це були лише думки, напевне ніколи б не наважилась.

Перлинка написав:Тому я все-таки думаю,що гени своє беруть,правда я тих людей особисто не знала,бо вони вже неживі,доля прийомної дочки невідома,не знаю що між ними відбувалось,чи любили її,чи не любили.Знаю що вона крала з дому і виносила все що бачила.
Тут вже навіть проблема не в тому чи скажуть тобі потім за це дякую,чи ні ,а чи матимеш спокійну старість.

Знаю схожу історію, правда там в сім"ї не було власних дітей. Так той хлопчик ще будучи малим крав у родичів, сусідів, а потім врешті і у в"язницю потрапив. Знаємо ж що переважно залишають діток не зовсім "нормальні" люди. А як написала Перлинка, гени беруть своє...
Саме цей факт завжди мене насторожував проти усиновлення. Але як бачу діток у дитячих будинках - сльози на очі навертаються і хочеться їх забрати до себе і огорнути теплом.

Думаю, придурок би рідну дитину за печенько так не виховував би. Певно хотів так викорінити якісь крадійські гени.
Сумно, шо відбудеться лише умовним терміном. Може, хоч хтось йому руки поламає.

А взагалі тема дітей сиріт в нашій державі дуже важка, оскільки суспільство наше хворе. І держава не спроможна захистити довірених їй дітей.
Я б ввела якесь покарання для жінок, що відмовляються від дітей. Вирішила лишити немовля в пологовому - стерилізували - і хай гуляє зозулька.

Ой, та краще б залишали в пологовому, а ті випадки, коли викидають дітей в смітник?...
Де шукати потім тих зозульок?...
І яке покарання їх чекає?...

Марта, треба їх шукати як злочинців, вираховувати і клеймити. Тавро на лобі для таких в самий раз.

І мені чомусь здається що нашій державі диктатура потрібна, і жорсткі покарання, і жорсткий контроль за всиновленням дітей і дуже сильна психологічна підготовка майбутніх батьків, тому що всиновлені діти - вони особливі. Їх життя з рідними батьками-алкоголіками, наркоманами чи садистами, або життя в тому ж інтернаті - калічить неймовірно. А не гени всьому виною, гени - це відмазки невмілих батьків.

alenka, 100%, теж так думаю.
:thumbsup: