Як ви ставитесь до Природнього Планування Сім'ї?

[Лада_Ладочка]

Ну бачите, я того в принципі й сижу, як це не прикро((((

[Лада_Ладочка]

Запитала в консультаціях у сященника. Дякую!

[Tajga]

Критерії розпізнання

Чоловік та жінка, задумуючись над можливістю зачаття дитини, можуть брати до уваги «як своє власне добро, так і добро дітей, чи то вже народжених, чи передбачуваних, розпізнаючи також умови часу та життєвої ситуації (як матеріальної, так і духовної), і, врешті-решт, беручи до уваги спільне добро родинної спільноти, суспільства і самої Церкви. Остаточно приймати таке рішення подружжя повинно перед Богом»[3].

Продовження тексту | +

Магістеріум Церкви (Учительське служіння Церкви) навчає, що «якщо існують вагомі причини для впровадження перерв між черговими народженнями дітей, які пов’язані з фізичними чи психічними умовами подружжя, чи з зовнішніми обставинами, то при цьому дозволяється чоловікові та жінці брати до уваги природну циклічність, притаманну прокреаційним функціям і здійснювати подружні зносини в періоди неплідності, регулюючи таким чином кількість зачать»[4]. Поняття «вагомі причини»[5] (відкладення зачаття) саме в собі неточне. Якби був створений список «вагомих причин», то чоловік і жінка були б обмежені в свободі вибору. Такі формулювання дозволяють самому подружжю окреслити причини, які, на їхню думку, є слушними в їхній індивідуальній і тільки їм найкраще знаній життєвій ситуації.

Якщо чоловік та жінка в цей момент життя не бачать добра в зачатті дитини, то зобов’язані мати статеві зносини в періоді неплідності. Бог, створюючи людину, передбачив можливість використання циклічного ритму плідності жінки, щоб людина не мусила вибирати між безустанним народженням наступних дітей і цілковитою відмовою від статевого пожиття, або ж через почуття безпорадності шукати засобів для ліквідації плідності. З метою планування дітей подружжя може і має моральне право використати можливості, які дає їм тілесність, створена Богом. Вибір пожиття в період неплідності не можна вважати за такий, що нічим не відрізняється від контрацепції. Так часто вважають, кажучи, що подібно, як при виборі контрацепції, подружжя прагне такого пожиття, яке б не призвело до зачаття дитини. Якби відсутність бажання народити наступних дітей було морально неприйнятним, то добрим і згідним з Божою волею було б виключно пожиття в період плідності, тобто таке, яке передбачає максимальну ймовірність народження дитини.

Вчення Церкви легше зрозуміти, коли зауважити, що одна справа – це рішення відкласти зачаття дитини (на що кожне подружжя має право), а зовсім інша – спосіб в який сприймається людське тіло. Не будучи готовим до прийняття дитини, не можна порушувати цілісності тіла нищенням плідності чоловіка чи жінки. Морально прийнятним натомість є використання можливості, які дає людське тіло – спостерігати за циклом плідності і до нього пристосувати статеве пожиття.

Вчення Церкви не має нічого спільного з фальшивим ідеалом подружньої любові, який би полягав на готовності неустанно народжувати дітей в залежності від репродукційних можливостей чоловіка і жінки. Рішення народити наступну дитину не може мати нічого спільного з фальшивим, фідеїстичним розумінням віри. Фідеїзм стверджує, що якщо людина до кінця довіриться Богу, то може навіть кинутись в провалля, а Бог все одно її врятує, чудом виживе, навіть не зламає ногу. Однак, розум підказує, що такий стрибок призведе до смерті. Отож, людина не ризикне стрибнути, але тоді мусить визнати, що в неї проявився брак справжньої, чистої віри. Переважив раціоналізм, страх і брак довіри Богові. Ідеал цілковитого покладання на Бога, всупереч підказкам розуму, не реалізувався.

Помилка фідеїзму полягає в тому, що вибір життя для Бога не вимагає підтвердження від людського розуму. Практичним наслідком такого погляду є, наприклад, ідеал пожиття без жодного планування, радикальне рішення народжування дітей «як Бог дасть», сліпе покладання на випадковість, яке звільняє людину від використання розуму і розпізнавання з його допомогою Божої волі.

Християнин повинен шукати розумових аргументів кожного рішення, особливо такого важливого, як зачаття дитини, і приймати його в повній свободі. Бог хоче бути Богом людей свідомих і вільних, які вибирають добро тому, що бачать його цінність, а не тому, що мусять його реалізувати. «Католицька думка часто розуміється помилково, немовби Церква проголошує ідеологію максимальної плідності, схиляючи подружжя до передавання життя без розпізнання та якого-небудь плану. Однак, досить прочитати висловлювання Магістеріуму, щоб зрозуміти, що це не так. Насправді, передаючи життя, батьки реалізують один з найважливіших вимірів свого покликання: співпраця з Богом. Саме тому вони й зобов’язані прийняти надзвичайно відповідальну позицію. У прийнятті рішення про те, чи передавати життя, чи не робити цього, чоловік і жінка не можуть піддаватися ані егоїзму, ані легковажності, а керуватися розсудливістю та свідомою великодушністю, яка може оцінити можливості та умови, і подбати передусім про добро дитини, яка має народитись. Таким чином, коли існує причина, щоб не передавати життя, такий вибір є прийнятним, а може навіть зобов’язуючим»[6].

о. Ксаверій КНОТЦ (Ksawery KNOTZ) OFMCap

[1] Пор. J. ?ledzianowski, Optymalny model dzietno?ci. Aspekt pedagogiczny, в: Jak by? szcz??liwym w ma??e?stwie (Praca zbiorowa), I. Krai?ska-Rogala (ред.), Krak?w 1997, с. 172.

[2] Пор. W. Fija?kowski, Rodzicielstwo zgodne z natur?, Pozna? 1999, с. 115.

[3] Догматична конституція про Церкву Lumen gentium, 50.

[4] Енцикліка Humanae Vitae, 16.

[5] У катехезах Йоана Павла ІІ зустрічається думка про зловживання натуральних методів з формулюванням: «зредукувати їх нижче слушної величини дітності», Jan Pawe? II, M??czyzn? i niewiast? stworzy? ich. Sakrament, Lublin 1998, с. 125.

[6] Jan Pawe? II, Przem?wienie podczas audiencji w Gastel Gandolfo 17 lipca 1994, в: Rodzino co m?wisz o sobie? (dokumenty i przem?wienia papieskie w Roku Rodziny), A. ?wierczek (ред.), Krak?w 1995, с. 415-416.

Уривок з книги монаха-францисканця, душпастиря подружніх пар "Секс, якого ви не знаєте". Взято тут. До речі, дуже чудовий сайт, запрошую до читання.

[Перлинка]

Отже як я зрозуміла,можна спланувати та народити 1 ,чи 2 дитини,або навіть жодної вважаючи свої причини вагомими і на тому спинитись?

Але при цьому уникаючи плідних днів вважатись відкритими до зачаття?

[гра з вогнем]

якщо_дбати_про_добро_дітей_навіть_не_народжених
то_користування_будь_якого_засобу_для_уникнення_вагітності_буде_супере4ити_цьому_принципу

[гра з вогнем]

взагалі_не_розумію_як_можна_не_ба4ити_добра-в_за4атті_дитини?????

[Перлинка]

Чоловік та жінка, задумуючись над можливістю зачаття дитини, можуть брати до уваги «як своє власне добро, так і добро дітей, чи то вже народжених, чи передбачуваних, розпізнаючи також умови часу та життєвої ситуації (як матеріальної, так і духовної), і, врешті-решт, беручи до уваги спільне добро родинної спільноти, суспільства і самої Церкви. Остаточно приймати таке рішення подружжя повинно перед Богом»

чи нема загрози перереплутати де ото добро для вся і всіх ,а де власний егоїзм ?

[Tajga]

або навіть жодної

лол, цікаво мені поглянути на те дійсно християнське подружжя, що не матиме дітей за відсутністю непереборних медичних проблем зі здоров'ям...

Але при цьому уникаючи плідних днів вважатись відкритими до зачаття?

Раджу повчити матчастину. "Відкритість до зачаття" не дорівнює "зачаття дитини при першій-ліпшій нагоді". Це означає - "сприймання особи (жінки, чоловіка) в її цілісності, в тому числі в її здатності до прокреації", розуміння людської природи та повага до неї, а не заперечення та спроба домінувати.

Не менш жорстоко і аморально безперервно народжувати дітей, вбиваючи організм жінки. І Церква не вимагає від вірних видавати нагора по дитині щодва чи скільки-там-років. Церква закликає бути свідомим і відповідальним у своєму виборі.

чи нема загрози перереплутати де ото добро для вся і всіх ,а де власний егоїзм ?

Для того Бог дав людині розум і вільну волю.

[Перлинка]

Не менш жорстоко і аморально безперервно народжувати дітей, вбиваючи організм жінки. І Церква не вимагає від вірних видавати нагора по дитині щодва чи скільки-там-років. Церква закликає бути свідомим і відповідальним у своєму виборі.

Ну але якщо метод ппс щороку ,чи щодва роки підводить і жінка вагітніє та безперервно народжує дітей,то значить що вона відноситься до себе жорстоко та аморально , грішить вбиваючи свій організм?

А чи немає більше тої любові,як хто покладе життя за брата свого?Кажись Ісус так говорив .А тим паче мати свій організм заради життя своїх дітей?

[Tajga]

Не менш жорстоко і аморально безперервно народжувати дітей, вбиваючи організм жінки. І Церква не вимагає від вірних видавати нагора по дитині щодва чи скільки-там-років. Церква закликає бути свідомим і відповідальним у своєму виборі.

Ну але якщо метод ппс щороку ,чи щодва роки підводить і жінка вагітніє та безперервно народжує дітей,то значить що вона відноситься до себе жорстоко та аморально , грішить вбиваючи свій організм?

А чи немає більше тої любові,як хто покладе життя за брата свого?Кажись Ісус так говорив .А тим паче мати свій організм заради життя своїх дітей?

Я не мала на увазі, що безперевно це і є перерва в два роки...
Загалом, то треба було написати, що жорстоко і аморально вимагати цього від жінки, а як вона сама вирішить, і яким способом це робити, то вже її особиста справа.