Глобальні оголошення!



Дитина бажає видовищ без "хліба"

Дитина бажає видовищ без "хліба"

Повідомлення Liza » 02 квітня 2013, 16:36

напевне для багатьох дітей характерно споживати їжу з капризами та усілякими вибадами - я зараз мало спілкуюся з людьми, тому майже не знаю реальних прикладів ситуацій, схожих на нашу.

а в нас таке:

споживання їжі для нас/мене - то болюча тема. синові 3,5 роки. спочатку ми його годували вручну перед мультиками. лише на підході до 3 років ми почали привчати його їсти самостійно, бо складалася дурна ситуація з потрійним годуванням - цицю для доці, ложку для сина і ложку для себе - то всьо робилося одночасно.

тепер, коли синові дається їжа, то треба припрошувати, нагадувати часто за кожну ложку. страшно пообіцяти дати після їжі аскорбінку чи гематогенчик, бо як зачує це, то може відмовитися від їжі і вимагати ласощів ВЖЕ. не він їсть їжу, а їжа їсть його. вчора снідав 1,5 години. з такими тривалими трапезами не можу нормально планувати наші справи, бо він постійно відволікається, якщо бачить, що я за щось беруся - мусить брати участь в тому. він то лазить під столом, то терміново просить/бере собі якусь іграшку, то крутить сухарі в м"ясорубці (його нова тема!), то сідає спиною до столу...
може непомітити, що я забрала його харч зі столу. а коли помітить або бачить, що я його забираю - дико верещить. питаю "будеш їсти?" - відповідає "буду". повертаю тарілку йому. далі не їсть, а відволікається. мій чоловік вважає, що то не правильно - карати забиранням їжі. а я з ним сперечаюся, бо не вважаю це покаранням - я цим хочу показати дитині, що їжа не буде вічно перед його очима чекати, коли він зволить взятися за неї.

син не завжди дозволяє годувати його вручну, хоча зрідка просить: "годуй, як маленького". хочу зауважити - його сестричка (1 рік) ще до року почала їсти сама і ми рідко коли її годуємо. ото є мамина радість. я стараюся не дуже тикати його носом в те, що сестричка молодець, сама їсть, але кілька разів не втримувалася і казала про це.

підозрюю, що синика мучать паразити. ніяк не дійдемо до лікарки, котра діагностувала і допомагала їх виводити. але ж дитина не відмовляється від їжі ВЗАГАЛІ, і при цьом чомусь не їсть без пригод.

так більше не може тривати! :( мушу робити ще щось окрім вмовлянь "їж та й їж!" - маю приділяти час доці, дом.справам, треба встигати вкладатися спати, гуляти, та й просто боюся за синчаче здоров"я.
чи можна щось рекомендувати в такій ситуації?
чи варто спочатку прогнати паразитів і тоді спостерігати, чи зміниться щось?
мама-спецназ
Liza Офлайн

Аватар користувача
Почуваюся, як вдома
 
Повідомлень: 1259
З нами з: 18 листопада 2009, 18:30
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 7
Мамуся-творець (1) випускниця школи материнства (1) акула пера (1) за тривале грудне вигодовуванн (1) багата мамуся (1)
Дякував (ла): 3424 раз.
Подякували: 893 раз.
Діти: Святослав (06.09.2009),
Дарина (20.03.2012),
Ждан (22.11.13).

Re: Дитина бажає видовищ без "хліба"

Повідомлення Liza » 14 квітня 2013, 19:08

я встигла побачити, але не встигла прочитати, повідомлення від форумчанки з ніком, що походить від імені Надія. велика така відповідь була. там було щось про "кашу моряка". спробуй тепер повтори... попрошу її при можливості повторити відповідь у темі
http://forum.mamusi.org.ua/viewtopic.php?f=59&t=8757&start=10.
мама-спецназ
Liza Офлайн

Аватар користувача
Почуваюся, як вдома
 
Повідомлень: 1259
З нами з: 18 листопада 2009, 18:30
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 7
Мамуся-творець (1) випускниця школи материнства (1) акула пера (1) за тривале грудне вигодовуванн (1) багата мамуся (1)
Дякував (ла): 3424 раз.
Подякували: 893 раз.
Діти: Святослав (06.09.2009),
Дарина (20.03.2012),
Ждан (22.11.13).

Re: Дитина бажає видовищ без "хліба"

Повідомлення mari » 01 травня 2013, 17:14

LIZA
Приносимо свої вибачення що трішки треба було зачекати на відповідь.
На разі шукаємо дитячого психолога щоб замінити Псіхею. За браком часу, на разі вона відписувати у цьому розділі дитячі теми не може.
Поки що писатиму я.


Ліза, насамперед, хочу подякувати за твоє запитання, і сміливість написати про свої відчуття з приводу ситуації.

Моя думка щодо твого запитання така:

Розпочнемо з паразитів. Якщо є така підозра, і дитина має ряд симптомів які можуть на це вказувати ,слід дитину обстежити і пролікувати.
Хоча не слід впадати в паніку, так як рахується що надто маленькі діти все таки серйозних паразитів мати не можуть, так як сирого м"яса не їдять,сирої води з крану чи озера-теж, а з іншими паразитами - ми в симбіозі(тобто в дружбі:))

Кожна дитина-індивідуальність.Неповторна в усьому, в тому числі і в їжі.
Якщо дитина каже що буде їсти, тарілку забирати в неї чи ховати чи наказувати не варто.
Натомість слід заохочувати : давати їжу і тобі , передавати, просити допомагати під час їжі, хвалитися коли він поїсть навіть трохи або те про що ви домовились. Окрім того рекомендую їсти за одним столом усім, якщо це вкрай неможливо, тобі хоча б спільні вечері. Дитина собі разом з іншими матиме апетит.

Не говори неправди. Тобто якщо ви кажете ідемо їсти- ідіть їсти,якщо кажеш що забиратимеш тарілку через певний час багаточисельних спроб ........забирай і все.
ЧАС- річ важлива, але не для дитини. Дитина не живе тим що буде через 20 хвилин, і тим що мамі треба спішити, дитина живе тут і зараз.
Саме в цей момент їй цікаво лазити під столом, гратись і т.і. Грайся з нею, навчи орієнтуватись що слід з"їсти до того як зазвонить будильник, придумай інші ігри.
Відволікай увагу якщо сильно плаче, відразу вийшовши разом в іншу кімнату, щоб дитина розуміла, що час у кухні вічним бути не може.

ІЖА_ це час уваги до дитини і дитина це відчуває. Його протести- можуть якраз бути сигналом до мами- зверни на мене увагу, я тут мама, я хочу з тобою погратись, побути, навіть якщо ти на мене свариш- ти все рівно зі мною. Колись я був маленьким і смоктав твої груди і мені було так добре. А зараз хочу ось так себе вести, щоб ти була.

Ніколи фізично не ображай малюка, не бий по руках, не кричи якщо замурзався, він поки що ще не можу робити все сам.
Розвиток- це постійне розширення своїх кордонів. І загальні поради, на жаль, рідко працюють. І те, що спрацьовує у вихованні у наших друзів і родичів, може бути саме для нашої дитини марним.Пам'ятаємо, що спроба дитини пройти крізь правила - це один із способів спробувати кордон. Промацати - що зміниться в світі, якщо я ...і це абсолютно природно.Мало того, це корисно для нормального розвитку дитини.

У 2,5 -4 роки - час розвитку самосвідомості. Час, коли дитина тільки вчиться брати відповідальність за вчинки та їх наслідки. Потрібно давати дитині паузу на обдумування , а потім допомогти впоратися з наслідками.
3,5 - 5 років - дуже важлива повага до особистості. Малюки нас виводять з себе тим, що їм потрібно повторювати по багато разів одне і те ж. Нам здається, що це їхня улюблена гра «дістань батьків», в якій вони незмінно виграють.
І ми їм кричимо - «ну чому ти ніяк не засвоїла, чому ніяк не запам'ятаєш» - нам важливо пам'ятати, що за повторення, засвоювання досвіду відповідають певні ділянки мозку, які абсолютно включені в роботу у дитини тільки з 4 років, а іноді й пізніше . До цього часу малюк не засвоює послідовності і наслідків своїх дій. Він цьому тільки навчається. Тому - будь-яке правило вимагає мінімум 30-40 повторень, поки не стане «власним здобуттям». Зупиняти - можна і потрібно. Ми ловимо ручку малюка, трохи її стискаємо (м'яко, безболісно, ​​але досить міцно) дивимося СПОКІЙНО в очі і говоримо - домовляємось що ти....

Не роби те, що Ви не хочеш робити за дитину. Вчи по чуть- чуть все робити самому.

Вимагай, щоб твої потреби теж були враховані.(мама або Я вже так втомилась .Мама вже так хоче спати...)

ТОМУ_ Набирайся Терпіння.
Постарайся поважати і приймати дитину.
Давати дитині і собі час на зміни і звикання до нових правил.
Дитина завжди дуже уважна до нашого стану.
Якщо мама нервується має казати- «я хвилююся, тому що дуже сильно тебе люблю і дуже хочу, щоб ти був здоровий. Але я впевнена, що все добре і ми з усім справимося ».
Ваш спокій дає дитині сигнал - все буде добре!
Роби свій заспокійливий батьківський вдих і видих і ... повільно і спокійно скажи - а зараз ми робимо ось це ... і перерахувати послідовність дій

Якщо можливо, обіймай
Не можливо - поклади руку на «місце підтримки». Це місце знаходиться між лопатками. Там, де у нас могли б прорізатися крильця. Цим місцем малюк торкався до стінок матки, коли жив там, у своєму першому безпечному просторі.

дещо взято ось тут, тут більше, але на рос.мові.
Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія


Повернутись до Психотерапевт, психолог



Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість

cron