Глобальні оголошення!



Страх перед застудними захворюваннями

Страх перед застудними захворюваннями

Повідомлення Liza » 17 травня 2012, 15:23

доброго дня.
з деяких пір я почала помічати, що мені не дає нормально жити страх перед застудними захворюваннями мого сина. це просто каторга якась: він лише пчихне - мені серце зупиняється; починаю думати, чому він міг пчихнути; обмацую, чи не змерз, чи не мокрий; скурпульозно заправляю йому сведри-футболки в штанці-колготи; відзначаю час, коли пчихнув, на випадок, якщо знову пчихне - щоб знати інтервал... напевне це вже можна назвати маразмом. але я просто спостерігала, що часті пчихи у нього переходять в соплі, а там вже і кашель приєднується... після пережитої госпіталізації в 2010 році (ларинготрахеїт) я боюся такого.
найважче для мене бути самій вдома з хворіючою дитиною, коли чоловік на роботі. ще й треба розважати якось цього активного маленького чоловічка на час хворіння, коли ми з дому не виходимо.
а тут ще й доця з"явилася. синко хворів вже двічі, відколи вона народилася (усього вже 3 рази протягом цієї весни). вона не перебрала від нього тої болячки, СЛАВА БОГУ!, але ж таки боюся і за неї тепер.
чи можна такий страх якось подолати? мене трошки заспокоює те, що в нас є хороша лікарка, котру ми запрошуємо до дому, якщо що, але це тягне гроші, що неприємно :(.
мама-спецназ
Liza Офлайн

Аватар користувача
Почуваюся, як вдома
 
Повідомлень: 1259
З нами з: 18 листопада 2009, 18:30
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 7
Мамуся-творець (1) випускниця школи материнства (1) акула пера (1) за тривале грудне вигодовуванн (1) багата мамуся (1)
Дякував (ла): 3424 раз.
Подякували: 893 раз.
Діти: Святослав (06.09.2009),
Дарина (20.03.2012),
Ждан (22.11.13).

Re: Страх перед застудними захворюваннями

Повідомлення mari » 20 травня 2012, 17:28

Звісно є причина в минулому чому ти так поводишся, але це все таки вже було і минуло. Треба відпустити ці згадки.

Діти хворіють усі, хто раз в рік, хто щомісяця, це буває пов"язано з різними причинами, і не має на то ради.

Звичайно ж, під час хвороби маляти дуже багато чого залежить від найближчої людини - мами і маминого настрою. Важливим є не звертати все таки такої прискіпливої уваги на дитину, тому що та буде надмірно драматично сприймати власне нездужання, навчиться таким чином привертати до себе надмірну увагу, не зможе вірити в власні ресурси організму.
Ось найбільш поширені страхи мам:
1. "Хвороба - найстрашніший час в житті дитини". Якщо мова йде про серйозну операції, то, можливо, Ви праві. Але якщо малюк перебуває вдома і перехворів на застуду чи відновлюється після травми, в чому ж тут біда? Він напевно оточений Вашої турботою і не відчуває ніякого занепокоєння за своє здоров'я.
2. "Я винна у хворобі дитини". У глибині душі Ви вважаєте, що раз крихітка захворів, то Ви ... погана мати, так як повинні були вберегти його. Малюк інтуїтивно відчуває, що Ви напружені і звинувачуєте себе, і починає відчувати справжній страх - адже якщо мама так боїться, значить, дійсно відбувається щось небезпечне.
3. "У хворобі винна сама дитина". Найчастіше хвороба - результат збігу низки обставин. Тільки дитина не може бути винна у власному нездужанні. Навіть якщо Ви підозрюєте, що він порушив Ваші приписи і це стало причиною хвороби (розстебнув куртку на морозі), ні в якому разі не повідомляйте про це малюкові. Почуття провини, яке Ви спровокуєте в цьому випадку, буде дуже сильним і може надовго знизити дитячу самооцінку. Він буде вважати себе "поганим", забудькуватим, дурним. Все це дуже серйозні наслідки, тому постарайтеся утриматися від докорів.

Якщо подібні переживання чи тривоги близькі Вам, то перш за все постарайтеся усвідомити, звідки "ростуть їхні ноги"? Яке джерело негативної інформації? Швидше за все, Ви зрозумієте, що це нав'язані Вам і зовсім чужі стереотипи і страхи, які тільки заважають спокійно оцінити ситуацію. Ваш спокій, поради лікаря і час - ось що, швидше за все, необхідно малюкові. Чи не мучити себе і його зайвими страхами, сумнівами та тривогами.

Хочу і видужую-от головний мотиватор для дитини, і те, чого має навчити сім"я.
Отже, головне - настрій самого малюка на одужання. Тільки от як його створити?
Напевно Ви вже відвідали лікаря або іншим способом дізналися, яке лікування потрібно дитині. А чи знає про це сам малюк? Йому неодмінно потрібно розповісти про те, що з ним трапилось, і яким чином ви тепер разом будете вирішувати цю проблему. Невизначеність - найгірше, що тільки може бути.

Ми вже знаємо, що розповідь про причини хвороби не повинна містити будь-яких було звинувачень. Навіть якщо причина захворювання - інфекція, не лякайте дитину розповідями про дядька, який чхнув на нього в автобусі. Це загрожує втратою у дитини почуття безпеки і довіри до оточуючих. У той же час не варто впадати і в іншу крайність - під назвою "так вийшло".

І, звичайно ж, найголовніше - підтримувати в нього, наскільки це можливо, гарний настрій і бажання скоріше одужати.

При спілкуванні з лікарем, де б воно не відбувалося - вдома або в поліклініці, - намагайтеся говорити спокійно, щоб не турбувати дитину. Якщо виникла конфліктна ситуація, краще постаратися вирішити питання поза полем зору малюка.

Чим зайняти малюка під час хвороби?
Галасливі і рухливі ігри виключаються категорично, навіть якщо дитині здається, що він готовий взяти в них участь. Мультфільми можуть розважити малюка, але пам'ятайте, що фахівці радять дітям дивитися телевізор не більше ніж півгодини на день. У час, що залишився Вас виручать аудіокниги або запису з дитячими піснями.
З того, чим можна зайнятися в ліжку, доступніше всього малювання. На час хвороби краще забезпечити малюка чимось на зразок планшета, до якого зручно прикріплювати аркуші паперу і тримати його в положенні напівсидячи. Можна запропонувати зайнятися аплікацією, складанням легкого конструктора або пазла. Виручать та різноманітні набори для дитячої творчості.
Не люблю хворіти!
Турбота, якої дорослі оточують хворого дитини, безумовно, дуже приємна йому, але деколи перевищує розумні межі . Неприпустимо, щоб хвороба перетворювалася для крихти в "свято неслухняності", та й просто в свято: нові іграшки, смачна їжа, цікаві заняття ...
Малюкові потрібно дати зрозуміти, що хвороба - аж ніяк не природне стан і вже тим більше не "відпочинок" від дитячого саду, наприклад. У протилежному випадку дитина, можливо, буде навіть намагатися захворіти спеціально і радіти нездужань. Чому б не забезпечити собі тиждень спокою і уваги? Ця установка може зберегтися в нього на все життя і привести до виникнення хронічних захворювань - реальних або надуманих.

Подумайте, що марна тривога набагато шкідливіша вашій дитині, ніж ті похибки, які ви зробили. Не зраджувати почуттю провини, краще знайдіть спосіб, який може компенсувати Ваші "промахи" - будь то активні прогулянки в парку або збалансоване харчування чи прослуховування класичної музики. А ще намагайтеся частіше представляти який здоровий, сильний і красивий народиться у вас малюк. Такі фантазії дуже благотворно позначаються на розвитку малюка.
Почитайте Драпкіна і позитивні книги, перегляньте власні дитячі фото, намалюйте свої страхи і рухайтесь до виздоровлення у мірях а тоді вже в реальності.

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: Страх перед застудними захворюваннями

Повідомлення Liza » 20 травня 2012, 17:51

дякую, Маріє, за знайдену для мене інфу. я постараюся триматися за це. дуже постараюся. ато на стільки не маю спокою, що плачу по кілька разів на день. ну і мої істерики час від часу - як закон. може в мене ще післяпологове "іграй, гормонь", чи шо... (сьогодні вже 2 місяці моїй другій післяпологовості).
вчора я після 9 днів безвилазного перебування вдома сама ходила на двір - магазин, то да сьо... діти були з татком. я була в такому режимі не довго, але я так раділа тій зеленій травичці вздовж свого шляху і всякому іншому!.. (моя втішеність травичкою була найяскравішою). повітря не дуже тішило, бо йшла я довший час біля автодороги, але я була дуже рада вилізти з дому - трошки відволіклася від страхів.

чого про то пишу тут - якщо в когось ситуація схожа на мою, то дуже рекомендую постаратися знаходити моливість хоч на трошки вийти з дому і спробувати подивитися на світ іншими очима. звісно, дуже хочеться контролювати дитину, як воно там почувається вдома, але вийти таки варто.
мама-спецназ
Liza Офлайн

Аватар користувача
Почуваюся, як вдома
 
Повідомлень: 1259
З нами з: 18 листопада 2009, 18:30
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 7
Мамуся-творець (1) випускниця школи материнства (1) акула пера (1) за тривале грудне вигодовуванн (1) багата мамуся (1)
Дякував (ла): 3424 раз.
Подякували: 893 раз.
Діти: Святослав (06.09.2009),
Дарина (20.03.2012),
Ждан (22.11.13).

Re: Страх перед застудними захворюваннями

Повідомлення mari » 20 травня 2012, 18:05

Обов"язково потрібно знаходити час для себе і прогулянок і зустрічей.
А от контролювати не треба нікого, ти не є незамінна(крім грудного), все решта може почекати. Дозволь іншим дихати пару годин без тебе, це вам піде лише на користь,
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: Страх перед застудними захворюваннями

Повідомлення Liza » 20 травня 2012, 18:13

в моєму випадку я маю час на себе лише під час денного сну. не завжди він повністю збігається в обидвох дітей, але все ж часто збігається на кілька годин. та взагалі з двома малими дітьми знаходити час на себе складно, при тому, що старшому дИтю ще рано довірити попіклуватися про меншу дитЮ, навіть треба контролювати, щоб не зробив якоїсь шкоди.
то вже трохи виходить за межі обговорюваної теми, але зізнаюсь, що нестача часу на себе і непорозуміння з старшим дитином дуже впливають на мої страхи.
мама-спецназ
Liza Офлайн

Аватар користувача
Почуваюся, як вдома
 
Повідомлень: 1259
З нами з: 18 листопада 2009, 18:30
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 7
Мамуся-творець (1) випускниця школи материнства (1) акула пера (1) за тривале грудне вигодовуванн (1) багата мамуся (1)
Дякував (ла): 3424 раз.
Подякували: 893 раз.
Діти: Святослав (06.09.2009),
Дарина (20.03.2012),
Ждан (22.11.13).


Повернутись до Психотерапевт, психолог



Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей