05 березня 2010, 13:49
Коли я лежала в паталогії, то звичайно ж наслухалася всяких ужастіків і порад "умних" мамів. І от шо я почула, що коли дитина народжкється сідничками вперед, то потім треба з нею гратися в такі ігри, котрі імітують проходження родовими шляхами. Тобто, пускати дитину лазити у всякі тунелі, бо коли мама стоїть, а дитина головою протискається повзти між ноги мамі, часто треба гладити по голові дитину. Якоби то зменшує психологічну травму дитини, тощо.
На скільки то правда? І чи дійсно сідничне положення дитини означає якусь психологічну проблему в дитині?
В мене доця змішаним сідничним народжена. То мене виписувати не хотів неонатолог, казав шо "як я таку нервову дитину так скоро випишу. Вона ж сіднична..."
Дякую, якшо хтось шось зможе роз*яснити
07 березня 2010, 16:46
Існує безліч факторів, що впливають на розвиток дитини, і пренатальних, інтранатальних, і постнатальних. Всіх їх врахувати та уникнути неможливо. А гладити, пестити, приділяти максимум уваги ,на яку здатні батьки, - це потрібно усім дітям, незалежно від способу народження. Хороший настрій та самопочуття малюка - основний критетерій того, що батьки все роблять правильно.
