Наш улюблений (ми ше його часто приспівуємо):
Якось бабця у печі випікала калачі,
Й крізь віконце аромат враз донісся до звірят.
Тож звірята хто як міг до віконця бабці біг!
Перший встиг прибігти зайчик, другий цапнув їжачок,
Третій викрала лисичка, а четвертий зїв бичок.
Пятий вже намацав кріт, ну а решту зїв ведмідь!
Коли ж бабця підійшла - лиш руками розвела!
- Киця Мура, де ти була?
- У бабусі!
- Що робила?
- Горщики мила: два помила, два побила,
А бабуся насварила!
(Я потім запитую Карінку "Як насварила?" - "Но-но, не можна горщики бити!")
Засміявся наш собака, як зустрів живого рака,
І відтоді наш собака тільки й думає про рака.
Як подумає про рака, то й сміється наш собака!