Маю вільну хвилинку-тож напишу як з"явилось на світ наше третє маленьке сонечко.
В мене вже йшов 39 тиждень. Щодня я прислуховувалась до себе чи ще нічого не натякає на скорі пологи бо вже була сильно змучена від тої вагітності: почалась жара і набрякали ноги, боліла спина мучило безсоння... і от, в четвер 26 числа зранку я крізь сон відчула, що щось мене болить живіт. Спочатку подумала, що то мені малеча щось там притискає, але коли остаточно прокинулась-зрозуміла, що біль періодична і така, як на перейми... Пішла в туалет і побачила, що почала відходити пробка з прожилками крові. "Ну от і все",-подумала я. Сказала чоловікові, щоб був напоготові бо нині будем їхати в пологовий. Відправила я старшу доцю в садочок, молодшу доцю забрав брат на прогулянку. Десь біля 9 перейми припинились... Нічого не боліло і ніяких дивних відчуттів не було. Я собі подумала, що то тренувальні перейми і заспокоїлась. Пішла на закупи на базар, по магазинах. Причалапала додому, погодувала чоловіка, який прийшов на обід і сказала, що певне сьогодні ще нічого не буде. (А чоловік якраз збирався на 6 годину в ресторан на день народження.) Після обіду я лягла поспати. Біля 4 прокинулась і прийняла ванну бо дуже зіпріла. В ванні почав хапати живіт. Вилізла з ванни, вдягнулась і чую, що хапає періодично і сильно. Включила на компі "схваткощіталку" і почала засікати... Спочатку інтервал був в 7 хвилин, потім в 5, потім 4 хвилини. і це все за пів години!!! Я швидко подзвонила до чоловіка, сказала, що його свято відміняється-будем мати своє власне і попросила якнайшвидше приїхати. Потім передзвонила до лікарки, з якою домовлялась. Виявилось, що вона недалеко, на базарчику на Київській і сказала, щоб її по дорозі забрати на таксі. Чоловік приїхав по 5. Встиг тільки переодягнутись і викликати таксі бо я вже не могла терпіти. (перейми були дуже сильні і інтервалу між ними практично не було) Сіли в таксі і підібрали лікарку по дорозі в пологовий. (таксіст, звичайно, був в шоці :omg: ) Приїхали в пологовий біля 6. Навіть ніякі документи не заповняли (тільки прізвище і все) переодягнули мене в нічнушку, підняли на 4 поверх і посадили на крісло. Виявили повне відкриття і вже з крісла злазити не було коли. Через декілька хвилин почались потуги. За декілька потуг народилась голівка а потім і наш малюк цілком. (хочу віддати належне Наталі Михайлівні-завдяки її допомозі не маю жодного розриву. Хоча й малюк 4 кг. Під час народження голвіки вона мені чітко сказала затримати дихання і не тужитись і сама руками вивільнила голівку.) Єдиним недоліком була кровотеча, яка відкрилась після пологів і через те мене ще довго оглядали і уколи кололи, але в результаті, то було через те, що треті пологи і матка розтягнута дуже була, а вони боялись щоб не було внутрішніх розривів. Наш татко весь час був з нами і першим побачив малятко. Загалом, не скажу, що було легше, але було значно швидше і через те, ніби легше, адже менше часу і сили тратиш на перейми.
