Родинний форум "Сімейка"

Давайте в цій темі знайомитися.
Розкажіть коротенько про себе, свою сім'ю, своїх діток, хоббі, роботу і все, що вважаєте за потрібне.

Почну з себе.
Мене звати Даша. До одруження жила в Києві. Закінчила там політехнічний інститут. Потім познайомилася із своїм майбутнім чоловіком під час мандрівки в печерах Тернопілля. І переїхала жити в Тернопіль. Чому дуже радію.
В мене двоє діток: старша дівчинка - Яся (повне ім'я Яна), зараз їй 4 рочки і менший - Ярослав, 2 рочки.
Під час першої вагітності відвідувала Школу Щасливого Материнства, де отримала перші й найважливіші знання про батьківство. Коли Ярославчику був рочок, закінчила Київські курси від "Молочних рік" на консультанта з грудного вигодовування і тепер допомагаю молодим мамам, в тому числі даю поради на цьому форумі в розділі консультації. Крім того консультую в питаннях слінгоносіння. Зараз займаюся організацією групи підтримки грудного вигодовування "Смак дитинства". Хоббі: люблю в'язати, читати, готувати їсти, грати в маленький теніс, взагалі люблю грати в різні ігри, та подорожувати.

Привіт.
Звати мене Леся, мені 28 років.
Приїхала в Тернопіль на навчання, потім робота, а потім знайшла тут свою половинку. Працювала дизайнером-технологом корпусних меблів, займалася дизайном інтер"єрів. Коло інтересів достатньо широке, тому легко знаходжу спільну мову з усіма.
З дня на день чекаємо в сім"ї поповнення - синочка!
Відвідали всі заняття в Школі Щасливого Материнства, хочу подякувати організаторам, які її створили. І дуже рада, що вже є власний форум Школи. Надіюся він буде наповнюватися цікавою, корисною інформацією та буде нам важливою підтримкою в догляді та вихованні наших діток.

пропоную щей фотографії тут чіпляти. А то згодом, коли буде багато записів, то важко буде розібратися хто є хто)) А з фотками і цікавіше. тільки, я думаю, може в когось трафік їсть, то виставляти не надто гігантські фото

А я - Melisa. До вагітності працювала в сервіс-центрі по ремонту побутової техніки. Вийшла в декрет і сервіс закрився. Про що дуже шкодую, бо такого колективу я ніде не зустрічала, прямо таки СІМ"Я. Під час вагітності відвідувала Школу щасливого материнства св. Анни, яка не лише підготувала мене до пологів, а й допомогла знайти хороших людей, серед яких Оленка Пригода. :oops:
В січні ц.р. народила донечку Niky. Жила і живу в Тернополі. Люблю читати (дуже-дуже), особливо філософські книжки і про психологію, і на релігійну тематику, але читаю все, що попаде в руки. Люблю слухати музику. Як є настрій і можливість, то я: в"яжу, малюю, готую, співаю, фотографую. Люблю хороші вірші. Люблю дивитись на щасливі сімейні пари (особливо ті, яким вже поза 50-ть). Люблю гуляти в лісі, парку, біля річки, проте дуже рідко таки вибираюсь у ці місця. Люблю робити людям приємні несподіванки. Стараюсь цінувати кожну прожиту хвилину.
Мій девіз: УСЕ, ЩО РОБИТЬСЯ - ДО КРАЩОГО!

Мене звати Марія. Заміжня. Мама 9 річної Анни Марії.Батьки-лікарі. Щаслива,тому що поруч зі мною кохані люди. І я з ними :)
Працюю лікарем психотерапевтом. А до цього пробувала себе в декількох лікарських посадах :ugeek: (пульмонолога-алерголога,навіть косметолога,коли була у декретній відпустці.) Сьогодні навіть і не віриться що стільки всього знала. Ось уже 2 роки освоюю психотерапію.Це найкраща і найважча професія на Землі-зрозуміти душу і суть людини і підштовхнути,чекати,підказати, лікувати,радити.
Найцікавішою моєю роботою і частиною пренатальної психотерапії є праця з вагітними жінками.З того часу як я була вагітною,а то було ще ого-го коли,я не мала спокою щодо того,що не має у Тернополі нічого для вагітних.Хто тоді був зі мною вагітною,пам"ятає-ніякого одягу для вагітних,які там післяродові прокладки-і Школа материнства-4 лекції по 20 хв.із словами-Ви і так все знаєте.Всі родили і ви родите......................Дуже оптимістично і повчально.
Але мрії збуваються....
Разом з ТБФ"Карітас"ми відкрили таку школу.Спершу працювали в 2 пологовому тільки вдвох з Іванною, а потім в дит.Поліклініці на Федьковича(Гоголя).Працівники змінювались...Нас двоє залишалось завжди.А коли просили назад в 2 роддом,ми сказали що будем там помагати.Іванну взяли офіційно туди на роботу і тепер їй іде стаж,а мені включили в години роботи ще 4 лекції в місяць в 2 роддомах. .І тепер ми робимо і державне і своє-улюблене,волонтерське,викохане і народжене мною,нами,усіма...
Я щаслива за нас! За те,що у нас такий чудовий сайт! Що стільки бажаючих,що ми нарешті потрібні.
Важко було завжди...І буде...Скільки разів я думала що ШКОЛИ ЩАСЛИВОГО МАТЕРИНСТВА СВ.АННИ не буде.Я закривала очі і думала-Що буде завтра.? А завтра буде ще прекраснішим як сьогодні і як вчора і як.........І тепер ми робимо і державне і своє-улюблене,волонтерське,викохане і народжене мною,нами,усіма...
Я щаслива за нас! За те,що у нас такий чудовий сайт! Що стільки бажаючих,що ми нарешті потрібні.
Важко було завжди...І буде...Скільки разів я думала що ШКОЛИ ЩАСЛИВОГО МАТЕРИНСТВА СВ.АННИ не буде.Я закривала очі і думала-Що буде завтра.? А завтра буде ще прекраснішим як сьогодні і як вчора і як........

Я - Ірка :)
Живу в Тернополі, тут же і народилася. Закінчила політех, вийшла заміж. Живем на Алясці.
В січні 2009 народився син Ромчик. Татова копія з маминим характером :)

Я Таня, живу на дружбі. Мені 28, аспірантка ТНЕУ. Приїхали з чоловіком до Тернополя 2 роки тому. До того працювала викладачем інформаційних технологій в рідному вузі - Кам'янець-Подільському національному університеті.Ось-ось в нас народиться малюк-вже не можу дочекатися. Люблю читати та обожнюю вивчати щось нове, правда на це часу не дуже багато. Типовий овен-правдолюбива і трохи вперта. На все маю власну думку, інколи може не дуже адекватну, але все ж свою.

Привіт всім мамусям: майбутнім і теперішім! Мене звати Наталя. Мені 27. Одружена 2.5 роки. У вересні народила синочка (шляхом КР). Обожнюю дізнаватися щось нове про малят і все мені мало. Вишиваю, вирощую квіти, овочі, цікавлюся фото, і люблю світ в якому живу!!! :) :) :)

Всім привіт!
У нас є два маленьких чарівних карапуза. Безмежно вдячні Богу за такий подарунок, бо батьківство - це просто безмежне щастя. Кожен їхній маленький успіх, перший крочок, перша посмішка, перше слово, те як вони пригорнуться - все це неповторно і приносить стільки радості і наснаги!!!
Я би не відмовилась від ще двох ;)