Родинний форум "Сімейка"

От мені скоро стукне 30.Я чесно кажучи не знаю ні як святкувати,ні що в чоловіка попросити.
І не хочеться щоб цей день пройшов якось буденно.Я не люблю пафосу,ресторанів з горілкою,де купа гостей тих що хочеш бачити і тих що треба запросити.Тим більше в моєму положенні це лиш лишні клопоти,і ніякого задоволення.Хто буде з дітками?Няні у нас вже більше місяця нема.Думала,може поїхати кудись у Прагу чи Краків на кілька днів,чи в якусь іншу столицю ближ. зарубіжжя,але це також клопоти,спочатку дітей до мами,потім важка для мене дорга.А чи там буду мати сили ходити цілими днями?Короче шось я озадачена :???:
Прошу не те щоб порадити мені,а поділитись своїми бажаннями та мріями,може я щось собі з того оберу.

а я б хотіла на свої дуже недалекі 30 - вечерю з чоловіком: при свічках, в ресторані, під гарну музику, у вечірньому платті, а потім ніч у гарному готелі. Така ото банальна романтика, якої, одначе, бракує на щодень. А подарунок я вже вибрала - електронна книжка, покетбук тобто. І ніяких гостей і дорогої родини. Але, прогнозую, реальним з того всього є тільки подарунок, а решта - мрії, мрії. Візуалізувати чи що... :angel:

вечерю з чоловіком: при свічках, в ресторані, під гарну музику, у вечірньому платті

Гарно.А ще хтось має бути в ресторані?Тобто інші відвідувачі?
Бо уявляю собі пустий ресторан,а не пяні пики навколо.
Мені ідея подобається,тільки куди діти дітей?І ще мені б хотілось в такій атмосфері заточити пляшечку вина.А мені не можна

покетбук

Це точно не мій подарунок ,зараз я не по цьому ділу,хоча колись читати дуже любила.Тільки я не люблю читати уривками по пів години 2 місяці.Люблю сісти і прочитати від початку і до кінця ,щоб ніхто не чіпав і ніщо не відволікало.

в ідеалі - окрема кімната (типу для віп-персон ))))) ) або закритий столик. І ніяких пик, крім офіціантської.
А дитину (у вашому варіанті - дітей) - мамі на вечір, ніч і трохи ранку.
А щодо вина - ми з чоловіком алкоголю взагалі не вживаємо, зате кохаємось у гарних чаях. :drink:

Nymydora написав:а я б хотіла на свої дуже недалекі 30 - вечерю з чоловіком: при свічках, в ресторані, під гарну музику, у вечірньому платті, а потім ніч у гарному готелі. Така ото банальна романтика, якої, одначе, бракує на щодень. А подарунок я вже вибрала - електронна книжка, покетбук тобто. І ніяких гостей і дорогої родини. Але, прогнозую, реальним з того всього є тільки подарунок, а решта - мрії, мрії. Візуалізувати чи що... :angel:

ООооо, Нимидора, ти прям з мене писала. Теж про це мрію. А подарунок цей мені муж сам пообіцяв колись купити (до 30 ще трохи є часу), бо, мол, я і так читаю багато, то якраз буде мені супер-пупер подарок. Я погодилась, а тепер чекаю, коли ж то здійсниться?
Будем візуалізувтаи разом.

Ми якусь річницю з чоловіком святкували самі в величезному Максимі. Десь наверху пару чоловік сиділо... Прийнятна кухня, купа офіціантів до послуг, приємна інструментальна музика і величезний танцпол тільки в нашому розпорядженні. І ми танцювали, танцювали... Тоді я була вагітна.

А ще на іншу річницю ми їздили до Львова на концерт знайомого співака. Приємне спілкування з друзями, прогулянки старим Львовом, навіть встигли деякі справи вирішити. І зовсім ненапряжно, бо близько. І 8-місячний Назарчик себе прекрасно поводив в слінгу.

А свої 30 років зараз я відствяткувала поїздкою в Крим разом з Назарчиком. Зараз там можна зняти шикарні апартаменти на самому березі моря в 3 рази дешевше, ніж влітку. Спокійно, тихо, не холодно. Ми, навіть, купались в морі. Можна з"їздити на якісь екскурсії. Цього разу ми з Назарчиком їздили на канатній дорози на Ай-Петрі. Я йому дуже хотіла показати справжню гору :). Величезна громадина перед очима, хмари під ногами.... Назарчик своїми ніжками піднімався на самісіньку вершину! (Ну, мама і носила, звичайно, на собі також :D ) Купа ресторанчиків на горі із східним колоритом, низькими століками і подушками.
А Великий кримський каньон?... Там якраз зараз повно грибів, і ліс просто пропах грибами!... А під ногами листочки шурх-шурх... А Херсонес? Бахчисарай з Чефут-Кале?... Є можливість побачити те, на що ніколи не вистачало часу.
Ще був неповторний момент. Ми їхали в поїзді, було вже темно, навколо всі спали, а ми з Назарчиком дивились в вікно і розмовляли про машинки, станції, вагони... :) Це неперевершене відчуття єднання із своїм синочком!...

А Тернопільська область? Замки, в яких зараз проходять історичні фестивалі. В Луцьку шикарні трьохповерхові підземелля! Сплав до Дністрі на плотах. Є можливість відпочити по-туристичному і культурно. Закарпаття. Карпати - я ще мрію про поїздку карпатською вузькоколєйкою. Можна з"їздити в Київ на концерт улюбленої групи, чи на якусь конференцію, або в розважальний центр. Боулінг, картінг, пейнт-бол... Можна лишити дітей чоловіку, і влаштувати грандіозний шопінг. Можна зробити шашлики на природі з друзями :). Або зустрітись з подругою, з якою не бачились 7 років (я зустрілась із своєю подругою в Криму...)

І це мені в голову тільки за пів години прийшло ;) Була би фантазія і можливості! Мені зараз також абсолютно нецікаво просто їсти їжу.

Осінні Карпати і ми (я, муж і дітьо/діти, поки мені шандарахне 30 ше є 2 роки, могем і на 2-ох рібьйонків розжитись)))) наш медовий тиждень пройшов в ближніх карпатах (Сколе) а я так хочу туди... до диких українців, на полонину.... до лісу.... Ота поїздка і емоції від неї то і будуть найкращим подарунком. ІМХО

Камісія - круто. Жовтневі Карпати - найкращі :D

Ну про тридцять років я ще не думала.
А ось про свої 28, що незабаром стукнуть - думаю.
Планую так - спочатку шопінг за подарунком, потім з коліжанками в якусь кав*ярню. Потім після того як вкладемо Ілюлю з чоловіком влаштуємо собі романтичний вечір :D

Все ще дуже залежить від пори року - мій чоловік народився в кінці травня - це завжди природа, шашлики, виїзд за місто. Ну а я в кінці листопада - це завжди ресторан

А для мене найкращим дарунком буде, якщо ми переїдемо вже в свій будинок.
Я вже так цього чекаю.
І ми влаштуємо сімейну вечерю у своїй власній просторій столовій, а потім всі разом подивимося щось гарне на домашньому великому екрані.
Тик тихо, спокійно, втрьох....а може вже вчотирьох :)

Ги, почитала Оленку і подумала, що поїхати кудись, то теж прекрасний варіант.