Моє Різдво - яке воно?

[happymami]

Хочу, щоб тут ми ділилися спогадами чи мріями про Різдво. Можливо хтось зустрічав це таємне свято в бабусі в глиняній хаті? А може для когось було благодаттю почути перше "Христос ся рождає" від священика в церкві? А може хтось зустрічав Народження Божого Дитятка десь за кордоном? Розкажіть тут про те Різдво, яке вам запам'яталося, яке було для вас найтаємнішим, найщасливішим, чи найблагодатнішим. Чи про те, яким би ви хотіли його бачити в своєму житті

[flower]

Мені запамяталося Різдво у селі в бабці. Хоча воно розташоване близько від Збаража, с. Чагарі Збаразькі але дорогу завжди так замітало що неможливо було туди добратись, то ми добирались через Тернопіль, електричкою в с.Максимівка а потім по нас дідо виїзжав конем з саньми, дзвенів дзвіночок і так класно все в снігу. Часом снігу було стільки шо ноги коня стрягли :) А в селі в теплій хаті на нас чекала кутя і обовязково кисіль із вишень, ялинка прикрашена :NR: , колядки та неймовірна святкова атмосфера. Родина збиралась за столом. :family: Тато нам устроював кінну поїздку в санях по селу, грались в сніжки, ліпили сніговика, запрягали в сані і собаку і він нас віз :grin: там великий пес був, ох і як би я вернулась назад в дитинство.... Потім дивились мультики по телевізорі новорічні. З дитинсва обожнюю і памятається мені по нині Простоквашино. Дуже хочу шоб і в Вероніки були гарні і якісь особливі спогади про Різдво :Миколай:

[mari]

Ми на Святий вечір і на Різдво завжди ходимо до моєї мами, і я б не хотіла по іншому, хай батьки ще довго живуть, бо для мене то тільки сімейне світо, та й і не можемо інакше, тому що батьки самі тоді залишаться. Адже сестра живе в батьків чоловіка, а він один в сім"ї- то вони там святкують. Дуже люблю ходити до Церкви і на Новий Рік вночі, такий дух свята тебе потім захоплює, і дуже вранці теж, от лише доця сплюхає, то тому рідко виходить.
Люблю дуже свято Різдва- коляди, колядники які йдуть до хати з хорами з церкви, ми йдемо в українському вбранні до гостей, свято побажань, радості, добра і любові.Це моє улюблене свято з усіх, іна другий день- знову гості.
Завжди їх дуже багато, не має де сісти, і єпископ приходить поколядувати і багато багато інших.
Зворушливо, традиційно як ніколи і гарно!

[олеся]

Ми Святий вечір раніше завжди проводили в бабусь в селі (реально, то не село а місто, але ми так називаємо :grin: ). Мої 2 бабусі жили поруч (однієї на жаль вже немає в живих), тому спершу вечеряли в однієї, а потім ішли з колядою до іншої.
Згадую велику ялинку до стелі... Круглий стіл... Сіно під столом... Кутя, пампушки, то все таке смачне тоді було, що зараз не зрівняється ні з чим... Там такий звичай що вертеп ходить лише на Свят вечір, тому ми з нетерпінням чекали, хоча і трошки боялись (малі ще були), особливо цікаво було те що вертеп і колядників тоді розганяли... Мої 2 баби були вчительками, тому до них ходили з острахом бо по селу тоді ходили партійні діячі і спостерігали за всіма... Ми завжди радо приймали тих колядників. А учасники вертепу переодягалися вже в хаті щоб надворі не було видно, що до вчительок ходять колядувати...
А коли я була в 6 класі то ми ходили колядувати з шкільним хором. То таке відчуття піднесення і радості було що не передати словами, а за ті гроші що ми заколядували їздили влітку відпочивати, дай Бог здоров'я нашому вчителю музики і довгих років життя за ті незабутні роки...
Зараз наше святкування Різдва проходить кожного року за одним і тим самим сценарієм: вечеряємо ми в себе вдома, зранку чи то правильно буде вночі (бо ще темно надворі) йдемо до церкви, після відвідування церкви снідаємо, їдемо до моїх батьків, а тоді повертаємося додому чекати колядників та хористів з церкви...
Але цього року чекаємо гостей з Києва, тому надіюсь, що проведемо це Різдво якось цікавіше, та незабутніше...

[nataljka]

Для мене Різдво це- коли збирається вся родина.Раніше ми всі збиралися у бабці(Її вже немає)у нас велика родина три сестри з чоловіками і нас шість онуків.Різдво це завжди весело .Я ніколи не забуду смак бабціних пампухів з рожою-смакота.Ми всі разом колядували,співоча родина.Завжди йшло змагання чия кутя найсмачніша :) :) :) класно було..... Тепер повиростали всі поодружувалися маєм поповнення,тепер наша родина це-26 чоловік в одну хату не помістимся

[lerumpochka]

про РІздво моєї мрії можу писати і розповідати багато... от кілька слів
Різдво моєї мріє, це коли під час святкування памятають і святкують його справжню причину.
Різдво моєї мрії, це коли слова: "Христос народився!" не лише привітання, а частина мислення і життєвих цінностей!
Рідзво моєї мрії, це коли народжений Христос не просто маленьке і немічне немовля, а Син Всемогутнього Бога, Цілитель, який сильний зцілити мої немочі, Спаситель, який сильний спасти мене від пекла, Дивний Порадник, який підкаже і допоможе в складній ситуації, Істина, яка напрвляє мене в житті, Дорога, якою я можу йти і бути у безпеці. Він моє Життя, Світло в темряві, Він Початок і Кінець, Він УСЕ! і в Ньому ВСЕ...
Різдво моєї мрії це світкування Дня Народження Мого Бога ,з радістю, подарунками (не забуваючи, про подарунки для самого Іменинника))), це спогади і свідчення того, що Ісус зробив для мені і для кожного з нас (запрошених на Його День Народження)

[irinka]

Моє Різдво це-спогади про дитинство. На Різдво ми колись їздили в село, де збиралася вся родина. Це святковий стіл, на якому обовязково мали бути бабині пампухи з маком :гуд: , запах ялинки :NR: прихід колядників, вертеп :Шампанське:

[Тетянка]

Яке воно? Однозначно - РАДІСНЕ! Один з найчудовіших днів у році, коли можна зібратися усією родиною.

[happymami]

Цей спогад про Різдво написаний ще в 2007-му році, але я його щороку по кілька разів перечитую собі, особливо в часі перед зустріччю Великого Дива. Мабуть тому, що ностальгую за тими часами

чомусь цьогорічні (2007 р.) новорічно-різдвяно-староноворічні свята проходять в ностальгічно-казково-дитячому настрої. Мабуть через відсутність снігу я починаю згадувати, як то було колись.
Наприклад, Різдво ніколи не святкувала в місті. Тіко в бабусі на Львівщині. Памятаю як я, молодший брат, старший двоюрідний брат і його колєга ходили колядувати. Колєга грав на сопілці. Мій молодший брат - був лише для надання колоритності нашому квартету (адже малих дітей більше люблять, відповідно, й більше дають грошей). Я (так як була одна дівчина в групі) була касиром. Носила в рукавичці гроші і біля кожного стовпа з ліхтарем перераховувала і ділила на 4 купки.
Конкуренція в ті часи була велика (не те, що зараз). Тим паче, на львівщині. Іноді, одні колядники ще не встигли відколядувати, як в браму вже ломляться інші. Доводилося іноді чекати (якщо будинок виглядав доволі багатим і попередні колядники показували щедру коляду).
А ще через кілька років, коли тато привіз з Чехії чи Німеччини музичну відкритку з мелодією "Святої ночі..." ми ходили з нею і під її звучання колядували. Теж проходило на "Ура". Щороку треба було придумувати щось нове, бо ж конкуренція, як я писала вже - була досить жорсткою.

Ну щож. А тепер колєга вчиться в Київському інституті культури. Двоюрідний брат ганяє по Польщах (бо має трьох гавриків, яких тре годувати). Молодший брат вже задорослий для колядування. А я й поготів... Різдво святкую в Тернополі, бо нема до кого вже на Львівщину їздити...
А молодьож тепер не та. Приходили колядники, то тато їм ще писав на листочку слова коляди і правильного віншування. Вони чомусь всі так віншують, ніби спішать на електричку і хочуть посокріше спекатися нас, яко глядачів... Нема конкуренції, от що я скажу.

[mari]

Не має бажання колядувати і пускати Дух Різдва, берегти його для дітей, вчити колядкам, берегти традиції.

Саме Різдво стирається з пам"яті на великий жаль. О- так, ми збираємось і їмо. Але чи легко знайти відкритку з зображенням Різдва????????а ну пошукайте. Знайдете Дід Мороза, шампанське, санки, ялинку, іграшки, голих снігурок.

А Європа- заборона всього, і щоб не ображати інших, навіть хрести зняли. Які вже там колядки.
Не має вільного місця або є чиясь стратегія щоб не було в майбутньому духа Різдва. Чому- не знаю.

Щороку, останні 7 років, я святкую Марії, 8.01., щороку вимагаю!!!!!!!!! приходити лише у вишиванках і запрошую біля 3 різних хорів, похресників, своїх хресних і рідню. Думаєте то легко, або чи мені то треба!!! певно що ні,можна і тихіше і простіше і дешевше- але інакше я, особисто я, не зможу зберегти традицію. А це- цінно для моєї доньки і я це бережу і ціную. Так само цінують й ті що приходять.

І ви цінуйте у своїх сім"ях. Заспівати колядку- неважко. Збережіть Різдво у своїх родинах і у душі.