Глобальні оголошення!



Особливі діти, люди з особливими потребами

Модератор: TaniaPicaSSo

Re: Особливі діти, люди з особливими потребами

Повідомлення Радмила » 13 вересня 2012, 01:55

Я б теж не пустила меншу дитину до старших, з міркування безпеки. Щоб не збили з ніг в азарті гри. Це не має ніякого стосунку до теми.

Щодо інклюзії, то в нашій країні, вона не існує. Якщо дитина з обмеженими фізичним можливостями захоче в звичайну школу, то її зупинять сходиі непристосовані туалети. Якщо дитина з особливостями поведінки чи інтелекту захоче в звичайну школу, то вона не зможе там вчитись у класі 30 дітей, бо для неї ефективне навчання було б при 10-15 дітках.Якщо дитина з ослабленим зором хоче вчитись у звичайній школі, то не має підручників із збільшеним шрифтом. І я зараз знаю таку дитину і її батьки кожну сторінку підручника перезнімають на ксероксі і збільшуть. І все що пропонує держава - інтернатні заклади. Для слабозорих здається в Теребовлі. І т.д. Фактично держава пропонує батькам віддати цих дітей в інтернати, а інакше їх право на освіту нереалізовується. Або варіант індивідуальне навчання - вчителі приходять додому. Все. Відгородилися. Не має людей. Не має проблеми.
Зображення
Зображення
Щастя є
Радмила Офлайн


Почуваюся, як вдома
 
Повідомлень: 1286
З нами з: 29 листопада 2009, 15:06
Нагороди: 3
випускниця школи материнства (1) гостренький язичок (1) за тривале грудне вигодовуванн (1)
Дякував (ла): 1321 раз.
Подякували: 1746 раз.
Діти: Старша донечка Менша донечка

Re: Особливі діти, люди з особливими потребами

Повідомлення Shalimar » 13 вересня 2012, 03:04

Радмила написав:
Nymydora написав:Я вже не говорю про те, що повинні були попередити, що в групі є особливі дітки.

Якось мене зачепила ця фраза. Чому треба попереджати що в групі будуть особливі діти? Що такого в тих дітях, що їх присутність треба обумовлювати? Чому наше суспільство якось так відноситься до людей з особливими потребами?
Ну, на это уже ответили: хотя бы для того, чтобы подготовить своего ребенка
Радмила написав:Другий випадок в санаторії. Хлопчик 10 років. Важкий аутизм. Посадили за стіл: хлопчик, його мама, бабуся з внуком 8 років. Аутист, нічого не робив, просто він крутився, часом робив різні фігури руками. А після сніданку, до мами хлопчика підійшла завідуюча, і попросила пересісти, бо бабця не захотіла щоб вони сиділи за їх столом.
За що????!!!! Чи він не дитина? Якби був агресивний, чи плювався, чи ще якось заважав.
Тут согласна, что лучше бы пересадили бабушку, а не маму с аутистом
Радмила написав:Чому так важко зрозуміти, що це теж діти, теж люди? Проявити співчуття, людяність. Кожний міг би бути особливим, і власне не застрахований від цього в майбутньому. А як же мамам цих діток? Вони не тільки живуть з особливістю дитини, а ще й з відторгненням суспільства. Чи та бабця взагалі думала, наскільки боляче вона зробила тій і так нещасній мамі.

Почему... почему так происходит, да потому что мы тянемся к себе подобным, и настороженно относимся ко всему новому, странному, необычному, непривычному. И, может, еще потому, что в нашей стране не было интегрированного обучения, необычные дети были изолированы от остального общества, и общество не привыкло к тому, чтобы в среде были необычные дети, люди. Правильно, такие дети учились, жили в специализированных интернатах. От таких детей отказывались. Таких детей изолировали и сами родители, стыдясь и боясь осуждения.
Поэтому не стоит винить остальных людей в "невосприятии". Это боязнь неизведанного.
В детстве неподалеку жил мальчик-даун, я его когда первый раз увидела... в общем, было легкое потрясение моей детской психики (необычное лицо, сросшиеся пальцы, 6 пальцев). Мне было страшновато, я его опасалась и сторонилась. Необычный человек - да, и возможно, необычное поведение. Как знать??
В Евпатории тоже есть санаторий для особенных детей. То ли для инвалидов, то ли для умственно-отсталых. Мы отдыхали неподалеку. Я их боялась. Странные лица, большие рты, слюни, корявые конечности... Может, даже кто-то за мной погнался.... Может, и путаю, так как у Нас в городе тоже был один человек (взрослый парень, молодой мужчина), который иногда гонялся... И чего от него ждать??? Я только страху натерпелась, паника, меня ужас охватывал... И естественно, отложилось, дало свой отпечаток, особенно учитывая, что я была ребенком. С такими нападками и "неожиданными встречами" и обычный ребенок может стать аутистом.
Лично мне в детстве никто не рассказывал заранее о существовании таких детей и не проводил инструкцию, как себя вести и как реагировать, если я гуляю без взрослых и вдруг появляется "странноватый человек", но на самом деле "солнечный". Потому что, повторюсь, такие люди, дети находились в специальных учреждениях, и они практически не встречались.
«…и вот когда попросили принести самое прекрасное из того, что есть на всем белом свете, ворона принесла свое дитя…»
Shalimar Офлайн

Аватар користувача
Я тут живу
 
Повідомлень: 3889
З нами з: 10 жовтня 2010, 16:53
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 3
акула пера (1) гостренький язичок (1) за тривале грудне вигодовуванн (1)
Дякував (ла): 715 раз.
Подякували: 1892 раз.
Діти: Gent

Re: Особливі діти, люди з особливими потребами

Повідомлення гра з вогнем » 13 вересня 2012, 17:38

Я б теж не пустила меншу дитину до старших, з міркування безпеки. Щоб не збили з ніг в азарті гри. Це не має ніякого стосунку до теми.

Шкода, що ти не бачиш стосунку до теми ,(
гра з вогнем Офлайн

Аватар користувача
Я тут живу
 
Повідомлень: 6396
З нами з: 23 листопада 2009, 17:43
Нагороди: 3
Мамуся-творець (1) гостренький язичок (1) за тривале грудне вигодовуванн (1)
Дякував (ла): 3046 раз.
Подякували: 4222 раз.

Re: Особливі діти, люди з особливими потребами

Повідомлення taranjka » 13 вересня 2012, 19:16

в мужа в родині є хлопчина з синдромом Дауна (16 років зараз). коли перший раз Дарцю з ним знайомили, то ніяк до цього не готували, на його особливостях ніяк не акцентували. тільки коли він був близько біля Дарці - то уважніше слідкували - бо любить пообніматися міцніше, а моя дитина не звикла до таких проявів тепла з боку чужих.
якби я знала, що наприклад всі альбіноси люблять обніматися, то також біля них була б обачніша.
Даринка час від часу контактує з такими дітками, я її не забираю, але наразі і не пояснювала, що вони чимось не такі
а щодоо спільного навчання... наша шкільна вчителька була за, ніби старалася... але якщо в сімї не закладається доброти і співчуття, то в школі воно не знайдеться... в нас ще задівало, коли йому оцінки "малювали"... з сьогоднішньою ситуацією в школах, то я проти такого сумісного навчання.
спільні гуртки, секції, сумісні заняття і ескурсії - так, але уроки і перерви - до цього наразі навіть вчителі не готові
Зображення
я завжди той, ким я собі здаюся - а моє уявлення про себе постійно змінюється А.Жід
не кажіть мені шо робити, і я не скажу куди вам іти)))
taranjka Офлайн

Аватар користувача
Я тут живу
 
Повідомлень: 5591
З нами з: 22 липня 2010, 22:11
Нагороди: 6
Мамуся-творець (1) акула пера (1) Успішне грудне вигодовування (1) багата мамуся (1) за дитя форуму (1)
Дякував (ла): 1735 раз.
Подякували: 5519 раз.
Діти: трійко чудів

Re: Особливі діти, люди з особливими потребами

Повідомлення Nymydora » 13 вересня 2012, 21:51

Радмила написав:
Nymydora написав:Цитата з теми про школи розвитку.
Так, я хотіла би, щоб мене попередили про те, що в групі буде хлопчик з синдромом Дауна. Бо перший (несподіваний) контакт такої дитини з моїм сином закінчився для останнього переляком і 20-хвилинною істерикою. Я не вважаю особливих дітей гіршими чи неповноцінними. Але я б не хотіла повторення того вечора, коли в Дениса сталася та істерика і не допомагало ні бризкання водою, ні биття по дупі. На щастя, той хлопчик поводився спокійно, а Денис, хоч і напрягся, також відреагував спокійно.
Я розумію, що дітки-Дауни потребують товариства інших дітей. І, можливо, не заперечувала би. Але хотіла би бути про це попередженою. І можете казати, що я черства.


Шкода, що ваш вечір закінчився саме так. Та не факт, що саме причина була в даунятку. Може твоєму малому взагалі не сподобалось на заняттях. Крім того діти добре вловлють настрій мами. Якщо мама незадоволена, чи неспокійна, то дитина теж буде неспокійна. Може дитина відчула - мама боїться, значить щось страшне. Згадай свою реакцію на цю дитину. Чи ти привітно усміхнулась до неї, чи навпаки стиснулась і насторожилася. А якби така дитина сіла біля вас у маршрутці? Чи на маршрутках треба робити надпис "Про особливих дітей попереджувати, бо пасажири можуть злякатись".

Нимидора, це не наїзд конкретно на тебе. В даній темі я говорю про типову реакцію соціуму.
Люди в першу чергу бояться людей особливих. Я можу сказати, що жодна мама особливої дитини не приведе своєї дитини на групове заняття, якщо дитина буде агресивна. Більше того таку дитину вчитель просто не візьме в групу. Кожна особлива дитина, і це у будь-якій школі розвитку, перед тим як попасти в групу до звичайних дітей, проходить індивідуальні заняття, де вчитель може оцінити рівень адекватності дитини. Неадекватної дитини, яка може становити загрози ніхто не пустить у групу. Якщо дитина може бути в групі але є певні нюанси, то біля неї буде мама, яка контролюватиме свою дитинку.
Нікому не потрібні проблеми. Мама не треба, і часто вони більше контролюють своїх дітей, чим мами звичайних дітей. А школам розвитку і подавно нетреба тих проблем. Бо це їх заробіток.


Не перечитую зараз всієї теми, бо нема часу. При нагоді. Але відповім, бо якби з мене то почалося
Радмила, то було не на занятті, то було на відпочинку в Карпатах, де в господині виявився хлопчик-Даун. Ми про це не знали, я коли побачила, то взагалі не зорієнтувалася, бо таких дітей не бачила ще. Мені вже постфактум свекруха сказала. Я це описувала в розповідві про Карпати в МХ в своїй темці.
ТОму я і напряглася, коли в Бебіко на заняттях виявився такий хлопчик.
ЧОму попереджувати треба? Бо я вважаю, що мами звичайних, пересічних дітей повинні самі зробити свій вибір - чи бути на заняттях з особливими, чи ні. Особисто я, не будь інциденту в Карпатах, ВОДИЛА би дитину з даунятком на заняття. І після інциденту, побачивши, що Денис нормально реагує, водила би. Але це має бути мій вибір, а не ставлення мене перед фактом. ЗАняття то не маршрутка і не автобус.
Моя перша реакція була спокійна і доброзичлива. Навіть коли той хлопчик кинувся обнімати Денисв, що тому не сподобалося, бо він взагалі не звик обніматися з чужими - я спокійно зняла його руки і сказала, що хлопчики не обімаютсья, а потискають руки і Денисовою ручкою потиснула його ручку. Так два чи три рази. Навіть коли він зняв з мене окуляри, я спокійно взяла їх назад. І навіть коли постукав Денису по голові, я просто взяла Дениса на руки. Ще раз кажу, я подумала, що це просто занадто експресивний хлопчик.
Зображення
Зображення
Мрії збуваються
Nymydora Офлайн

Аватар користувача
Я тут живу
 
Повідомлень: 3487
З нами з: 09 квітня 2010, 20:53
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 6
Успішне грудне вигодовування (1) багата мамуся (1) за дитя форуму (2) слінгомама (1) Чемпіон (1)
Дякував (ла): 2120 раз.
Подякували: 3049 раз.
Діти: Троє

Re: Особливі діти, люди з особливими потребами

Повідомлення мамуся » 13 вересня 2012, 23:31

Про те, що потрібно попереджати, я думаю тут навіть не має виникати питання, і не тільки тому щоб не налякати дітей, а щоб поянити цим діткам і батькам в тому числі, що і до чого, адже легше все обумовити наперед, аніж розбирати конфлікти опісля.
Набагато проблематичніше інше питання, чи готове суспільство прийняти цих дітей? Можна говорити багато, сперечатись, але я зрозуміла для себе одну правду, людина яка не відчула цього на собі, ніколи не зрозуміє (дай Бог щоб таких було якомога менше), бо як би ви не намагались зрозуміти, навіть уявити собі не зможете з чим доводиться стикатися таким батькам і їх діткам щодня. Я не дивуюсь дітям, бо їм важко пояснити чому так, але коли стикаєшся з нерозумінням зі сторони вчителів чи батьків... І коли дитина приходить зі школи вся в сльозах і просить мамо, вбий мене, я не хочу жити, бо мене ніхто не любить, скажіть можна на це спокійно реагувати? Я не звинувачую нікого, страшно не люблю суперечок, просто хочеться щоб ми були чуйнішими, виявляли трохи більше терпіння і розуміння і були щасливими з того що у вас здорові дітки!
мамуся Офлайн

Аватар користувача
Добре орієнтуюся
 
Повідомлень: 79
З нами з: 25 лютого 2011, 19:49
Дякував (ла): 70 раз.
Подякували: 214 раз.
Діти: синочок і донечка

Re: Особливі діти, люди з особливими потребами

Повідомлення mari » 15 вересня 2012, 11:08

Я теж хотіла створити таку тему, тому що вона дуже важлива.

Прочитавши ваші пости, я б хотіла звернути увагу на 3 речі:
1.перше,те що такі діти хочемо ми цього або ні, народжуються, і прийшов час, коли нарешті відкрили ворота домів де їх запирали і нікому не показували,і ними практично не займались, років з 20 назад іноземці думали що у нас взагалі не має таких дітей,; часи що вони є і будуть поруч з нами. На вулиці, в школі, в маршрутці і т.і. Вони мають на це такі ж права,як і кожен з нас.

"Конституція України гарантує право кожного громадянина на доступність якісної освіти. Це у повній мірі стосується і дітей із особливими потребами. Якщо такі діти будуть навчатись з іншими, не такими як вони, за такого способу навчання буде працювати один з принципів розвитку: людина навчається, наслідуючи іншу. Хто ж краще розкаже сліпій дитині про довкілля, "покаже" його, навчить пересуватися в знайомому приміщенні? Хто краще навчить дитину з проблемами розумового розвитку гратися іграшками, звертати увагу на суттєві речі, осмислю¬вати їх, розмовляти, правильно реагувати на різні явища? Звичайно, ті діти, які розвиваються звичайно.

Дуже багато треба зробити в нашій країні, щоб ситуація змінилася на краще, аби діти зрозуміли, що людина гідна називатися людиною, коли вона дбає про інших, особливо про слабших, коли допомагає їм, робити їхнє життя кращим, щасливішим. Багато є казок, де йдеться саме про до¬помогу бідному, хворому, нещасному, що робить людину щасливішою, кращою. Це добре, але лише казками навчити не можна, необхідні відповідні дії дітей, використання набутих у казках знань у житті. Що ж треба робити, як створити умови, щоб здорові і діти з особливими потребами могли бути разом?

За результатами Європейської дослідницької асоціації та компанії “InMind” за підтримки Освітньої програми Міжнародного фонду “Відродження” 27 лютого серед українців було проведене дослідження на предмет ставлення їх до інклюзивного навчання. 53 % наших співвідчизників відповіли, що ставляться позитивно до того факту, що діти з особливими потребами навчаються у звичайних школах. А 21 % респондентів сказали, що це чудова нагода для їхніх дітей в подальшому допомагати людям з особлими потребами. Проте й 14 % сказали, що для них важливо знати, яку саме психофізіологічну проблему мають діти з особливими потребами і чи не буде то ризиковано для їх дітей. І лише 2 % респондентів превели б дитину у інший клас чи іншу школу."
Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!

Проблема чи готові до цього школи, вчителі, соцпрацівники, щоб помагати впроваджувати це у програмі. Одна вчителька зробити це ніяк не зможе. Тут потрібні інші помічники.

2. Бачу що не кожен розуміє що таке діти з особливими потребами, а це далеко не лише психічно хворі, які повинні "жити" в психлікарні.

До категорії «дітей із особливими потребами» належать діти з проблемами фізичного та розумового розвитку, з психоневрологічними захворюваннями, захворюваннями серцево-судинної системи, з малими та затухаючими формами туберкульозу,інших вад та захворювань, а також діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.

Першу групу становлять нервово-психічні захворювання.

Найбільш поширеними захворюваннями цієї групи є дитячий церебральний параліч, пухлини нервової системи, епілепсія, шизофренія та інші ендогенні психози, розумова відсталість (олігофренія або слабоумство різного генезу, що відповідають стадії ідіотії або імбецильності), хвороба Дауна, аутизм.
Всі ці хвороби об'єднані в одну групу, однак, варто розділити розумову і психічну неповноцінність, на цьому наполягають організації, що займаються вивченням цієї категорії людей та/або наданням їм допомоги.

Термін «розумова неповноцінність» містить у собі два значущі компоненти, які «повинні розглядатися згідно з біологічним віком і відповідним культурним фоном: інтелектуальна відсталість, що знаходиться нижче середнього рівня і присутня з раннього віку; значне ослаблення здатності пристосуватися до соціальних вимог суспільства» .

Термін «психічна неповноцінність» вживається для позначення численних зсувів, які впливають на емоційні функції та поведінку. Він характеризується неврівноваженістю емоцій різних видів і ступенів складності, порушеним (а не відсутнім) розумінням і комунікацією, а так само швидше помилково спрямованою, а не тільки невідповідною пристосованістю.

Буває поєднання розумової відсталості з психічною недостатністю та іншими ускладненнями

Другим різновидом захворювань у дітей є дитячий церебральний параліч. Порушення при дитячому церебральному паралічі (ДЦП) характеризуються поєднанням тріади розладів: рухових, психічних і мовних, з супутніми порушеннями зору, слуху і розладами сенсомоторної чутливості (І.Ю. Левченко [35], Є.С. Каліжнюк [3], Є.М. Мастюкова ).

Рівень інтелектуальних порушень у дітей з церебральним паралічем різний. Певна частина дітей, які мають рухові порушення, близька до нормального, вони розвиваються з одноліткам. Велика частина дітей з ДЦП має затримку психічного розвитку внаслідок раннього органічного ураження мозку. У частини дітей інтелектуальне недорозвинення більш різко виражене.

Аутичні діти формують третій тип нервово-психічних захворювань у дітей. В якості основного симптому у дітей цієї групи розглядається особлива дефіцітарність емоційно-вольової і комунікативно-потребністної сфер, а саме: сенсоаффективна гіперстезія і слабкість енергетичного потенціалу, які проявляються у відсутності або значному зниженні потреби в контактах з навколишнім світом.

Діти із затримкою психічного розвитку, ускладненою вираженими порушеннями поведінки становлять четвертий тип серед нервово-психічних захворювань у дітей. В останні роки у науково-методичній літературі широко обговорюються питання навчання і виховання дітей даної категорії

До групи дітей з ЗПР відносять і дітей, що мають проблеми в розвитку через важкі тривалі соматичні захворювання (вади внутрішніх органів, рак, ВІЛ-інфекція та ін.). Їх батьки важко переживають через стан здоров'я дітей.

Особливу категорію представляють собою діти з синдромом СДУГ (синдром дефіциту уваги і гіперактивності), які в силу певних порушень відчувають величезні труднощі в плані соціального пристосування з раннього .

До п’ятої групи дітей з нервово-психічними захворюваннями відносяться діти з вадами мовного розвитку.

2. До другої групи можна віднести захворювання, пов’язані з фізичними вадами.
А. Захворювання внутрішніх органів.
До цієї групи захворювань входять різні захворювання, патологічні стани та вади розвитку органів дихання (у тому числі і хронічний туберкульоз легенів), нирок та органів сечовиділення, шлунково-кишкові вади і т.і.)
і т.і.


Для того щоб потрапити в звичайне соціальне середовище ці діти не просто так відразу ідуть до школи, вони проходять відповідну комісію чи можуть їх психічні функції дозволити їм бути разом з іншими дітьми і ті.і.


3. Маю свій неповторний досвід спілкувань, дружби з такими дітьми та такими дорослими. Звісно він розпочався як у кожної з людини із споглядання таких людей на вулиці, під час навчання в медінституті. А я навчалась коли були таку 2 роки що ця установа фінансувалась дуже погано, то дивитись на дітей та дорослих психічно неповносправних було дуже важко. Умови були жахливі, їсти їм давали мало.Ми там їм булочки роздавали і свої канапки, часто я органзовувала такі виїзди з закупленими пиріжками. Хто б міг знати що наступні мої знайомства відбудуться коли мій чоловік став капеланом розумово неповносправних дітей у одній із спільнот Тернополя і зумів зробити її діючою, їздучою у табори, на екскурсії, витягав людей з дому на візочках і т.і. щоб вони повертались у життя. На їхній зустрічах і таборах ми з малою бачили їх побут, звички, закритість, щирість, усе-усе. Так, і по попі мене хлопали, бувало,по-дружньому, і боялась деколи вибуху емоцій, але я почала їх розуміти_те що вони хочуть і до чого прагнуть. Вони досить талановиті (роблять свічки у майстерні, плетуть з бісеру, макраме, т.і) І навіть ті які нічого не можуть робити, бо лежать на візочку, є як казала одна мама, мій син не дибіл_він професор усмішки!!!!!і я не знаю історії, з тих кого я знаю, кому вони щось погане зробили, типу що хтось в лікарні лежав чи т.і.). Звісно батьки цих дітей завжди образливо реагують на негативні чи провокативні чи інші випади у їхній бік, і вони не звикнуть до цього ніколи. Так, вони можуть вам розповісти особливості цієї дитини, але чи ви виявляєте таку зацікавленість??? Бо якщо ви думаєте що така мама повинна кожні 5 хв. кожному казати що її дитина особлива, то це помилка і робити цього ніхто не буде. Запитайте її те що вас турбує і вона вам скаже. І це буде цілком людяна розмова двох мам.

Ми бачимо, що настає час уваги та поваги до неповносправної людини, чиє існування робить наше суспільство добрішим, толерантнішим, зрештою, просто нормальним людським суспільством. І я дуже за це рада. Щиро рада, не для отут якихось мудрих написаних слів, дуже рада за це. Так нас цього не вчили, ми про це не знали, ми боїмось, особливо тут я б сказала в дещо"забитій" Україні. Та й не лише таких дітей боїмось чи боялись раніше, а і іншошкірих, і т.і. Дай Бог щоб ми своїх дітей навчили бути справжніми до цього розуміння. І зараз саме час для цього.

Щодо порушеної поведінки, то звісно вона буває далеко не у всіх, так як я перелічила класифікацію особливих дітей. Та вона можлива точно також в абсолютно здорових дітей. Коли моя дитина іде в школу чи на якесь день народження я теж завжди хвилююсь чи все буде добре.Та якби там були такі діти особливі, я б більше хвилюватись не стала.

Щодо попередження, якщо вас це турбує, питайте про це, впевнена що якщо ви запитаєте чи можливо що в садочку в вашій групі чи у школі буде така дитина, і якщо вас це не влаштовує- то ви зможете завжди знайти вихід для себе.


Щодо відповідальності- відповідають за них ЇХНІ батьки, а якщо не має батьків-:(((((держава або державні заклади(інтернати).

4. Для тих хто хоче знайти стежку до їх сердець? От що каже Жан ВАНЬЄ:
Для цього непотрібно великих знань, достатньо керуватись своїм серцем. Глибше пізнаючи серце людини , відчуваєш потребу любові та спільності з іншими людьми, але також й страх перед ними. І однозначно що знайомство і дружба з такими людьми-школа любові. Ці люди виявляють те, що найістотніше в кожному з нас. Звісно що перебування з ними може бути важким, та воно вчить нас тому що має значення в житті. Убогі і слабкі-от які вони є. Ще Ісус прийшов щоб повалити стіни, які відділяють слабких від сильних,хвори від здорових, щоб усі примирились і пізнали що ми усі потребуємо один одного.Жорстсоке суспільство потребує лише сильних. А що робити іншим? Суперництво, навчання бути першими , егоїзм часто бачать мало цінності у людях «знизу». Реалії часто подавали нам приклади що закриті десь, скривджені кимось(навіть часто медперсоналом), особи розумово чи психічно чи фізично неповносправні не відчувають нічого, не страждають і т.і. Преребуваючи у гнітючих місцях їх життя сповнене насилля, зневаги, відкидання і депресії і ніякої надії. Але вони теж люди, вони мають чутливі серця і їхні потреби такі ж як інших: вони хочуть щоб їх любили, поважали їх особистість, слухали, були поруч, вони теж хочуть свободи і т.і. Вони теж мають що запропонувати у відповідь. Більшість розумово неповносправних не є хворі психічно, не потребують постіних медикаментів. Вони не носять масок, вони виявляють усі емоції відкрито, мають дар простоти у стосунках, не керуються вашим виглядом і статками чи умовностями., живуть тут і зараз. Люди які з ними розпочинають дружбу відкривають самі для себе свою бідність, власні перешкоди, гнів та нездібність любити, сприймати власні недоліки, та себе без ілюзій які ми класні і круті. Не засуджуючи, слухаючи, розуміючи ми поступово, дуже повільно починаємо розуміти їх біль, сподівання, помагаємо їм відкритись.

Звісно заставити зробити це неможливо. Не всі будуть розуміти неповносправних, не всі захочуть, і не всі зрозуміють.І це нелегко і досить боляче за них, та думаю що наше серце якраз створене для того щоб любити інших, інакше який зміст?


Книги, які варто почитати:
Прийняти дар убогих (про життя у спільноті Лярд).Жан Ваньє
Бути людиною(чудові історії з життя) Жан Ваньє.
Коли мені сниться музика. Олег Романчук.
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6725
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3719 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 15 р.донька Анна Марія

Re: Особливі діти, люди з особливими потребами

Повідомлення nelly » 07 січня 2013, 22:43

Коли я була мала і ходила у садочок, то у виховательки була донька із синдромом Дауна, вона приходила до нас у садік і могла порвати наші розкраски чи ще якусь пакость зробити, трохи смутно пам`ятаю, бо була мала, а знаю, що ми-діти були на неї злі.
У свідомому житті я не контактувала з такими людьми тому напевно може б теж спочатку поводилася з ними трохи з опаскою.
Подивилася недавно фільм "Восьмий день" про хлопця з синдромом Дауна, який шукав маму, що померла багато років назад, фільм важкий і може в дечому не зрозумілий, але з нього для себе зрозуміла те, що ніхто з нас не застрахований що нас не буде не приведи Господи хворих дітей, чи внуків чи правнуків. Вони є і заслуговують на своє місце у суспільстві, треба сприймати їх такими які ВОНИ Є...
Життя прeкраснe, якщо навчишся жити. Мeнандр
nelly Офлайн

Аватар користувача
Я тут живу
 
Повідомлень: 2828
З нами з: 25 квітня 2011, 19:16
Нагороди: 6
Серце форуму (1) за тривале грудне вигодовуванн (1) багата мамуся (1) за дитя форуму (2) слінгомама (1)
Дякував (ла): 2166 раз.
Подякували: 2560 раз.
Діти: Дві дівчинки і 1 хлопчик Сивко

Re: Особливі діти, люди з особливими потребами

Повідомлення Радмила » 07 січня 2013, 23:15

Десь 2 роки тому, по новинах показували інтернат з неповносправними дітьми з важкими вадами розвитку. І директор того закладу сказав, що всі діти чекають Миколая в гості. А до нас ніхто не приходить, бо легко любити дітей коли вони гарні і здорові, а таких як наші ніхто не любить. Мене той сюжет вразив до глибини серця. Бо насправді ці діти теж дуже потребують і любові, і розуміння, і дружби. Вони не завжди гарні з вигляду, часто їх поведінка незрозуміла. Я часто спілкуюсь з такими мамами і дітьми. І бачу, часом як мами дуже переживають за поведінку тих дітей. Не так давно я з дітьми спілкувалась з дівчинкою відсталою у розвитку, неговорячою. Вона тягнула мою меньшу за курточку, і дитині це не дуже подобалось. Мама тої дівчинки відтягувала свою дитину, і дуже переживала. Я сказала не переживай. Я пояснила малій, що дівчинка так з тобою спілкується, вона ще не вміє говорити, тому через ручки показує, що ти їй подобаєшся. Ми почали говорити до тієї дитини, показувати їй свої іграшки. Потім вони грались в доганялки. І не було ніяких проблем.
Трохи більше любові, терпіння, і розуміння. Бо ці діти теж діти, і люди теж люди. Такі ж як всі, просто обмежені в де чому.
Зображення
Зображення
Щастя є
Радмила Офлайн


Почуваюся, як вдома
 
Повідомлень: 1286
З нами з: 29 листопада 2009, 15:06
Нагороди: 3
випускниця школи материнства (1) гостренький язичок (1) за тривале грудне вигодовуванн (1)
Дякував (ла): 1321 раз.
Подякували: 1746 раз.
Діти: Старша донечка Менша донечка

Re: Особливі діти, люди з особливими потребами

Повідомлення mari » 08 січня 2013, 11:21

А де той інтернат?
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6725
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3719 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 15 р.донька Анна Марія

Поперед.Далі

Повернутись до "Особливі" дітки



Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість

cron