Особливі діти, люди з особливими потребами

[Iryna Ter]

З'явилось нове навчальне відео “Правильне положення дитини з особливими потребами”. Тут – поради фізичних терапевтів і лікарів про те, як надавати правильного положення тіла дитині з тяжкими руховими порушеннями, і таким чином уникнути вторинних ускладнень в стані здоров'я дитини. Матеріал буде корисним для батьків і людей, які займаються дітками з ДЦП. Це перше навчальне відео в Україні, де є наочна демонстрація того, якими мають бути правильні положення тіла дитини з особливими потребами.

phpBB [video]

[erinaceus]

На жаль, і в нас таке ж суспільство, не пристосоване до особливих дітей...

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!

[Marichka]

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!

[Радмила]

Я працюю з особливими дітками . І зараз от так прочитавши попередні статті, хочу сказати про їх батьків. Як би вони не тримались, не посміхаличь, а це таки дуже тяжкий хрест. І ще де яка дитинка. що є шанс її витягнути, то одно - батьки мають надію на краще. А є такі діти, що їх існування завжди буде особливим.
Ходить до мене дитинка вже 1.5 роки майже - епілепсія. Загострились судоми. Судоми - вбивають мозок. ВІдкат більше ніж на рік у розвитку назад. Рік роботи втрачено. А для мами як це складно. Це сизифова праця. Вона так тяжко котила той камінь на гору, і знову він скотився. І знов треба починати спочатку. Руки опускаються у неї.
Мене питають батьки часто - така тяжка праця, а Ви такі спокійні, як Ви витримуєте? Як я витримую? Та як вони витримують?! Я годину, 2. 3 .. попрацювала і все. Пішла додому. І спокій, а вони ж живуть з цим щогодини і вдень, і вночі. Як вони витримують? Як оте скиглення, плачі, крики, сміх, агресію, надмірні обійми, поцілунки з кусанням. Оті стимуляції. одним звуком цілий день? Як вони це все витримуєте? А ще ж треба нагодувати, покласти спати, одягнути. А знаєте, як то одягнути, коли дитина не хоче вдягатись? Коли сама не вдягається? Це коли їй 2 роки, то одне. а коли 7 і вона вже важить -надцять кілограм, і вдягатись вона не хоче? а тут треба йти, а вона вириває одяг і істерить, і їй не поясниш, що таки все рівно треба одягатись? А ще позайматись, повозити на заняття, а наш громадський транспорт - це ще те задоволення - чого воно пищить, кричить, галасує ходить, бігає, крутиться. Все є кому сказати, які невиховані діти, і як з ними не справляються батьки. Які такі вони сякі перетакі, виробили посвідчення інваліда, щоб за квиток в тролейбуусі не платити! А ще черга магазин, спробуй скупитись, як дитина от така, черга поліклініка, ніхто не пропустить, ну і що що інвалід, я тут вже годину стою, а Ви хочете без черги, ну то що що чекати не може, а моя дитина теж не може. Ну і справді кому яке діло, що дитина інвалід, і вистояти з нею в черзі. це ще те випробування. А гроші. Боже ж ти мій скільки треба грошей, на ліки, реабілітацію.....
Як вони справляються? Де беруть стільки сил? А скільки ж тих сил. В мене є мама однієї дуже тяжкої дитини, то вже на такій межі виснаження за стільки років, що двічі на місяць хворіє з температурою 40. Фізично вже виснажена. А це вже до кінця життя вона відповідає за ту дитину.
І вони ще находять сили посміхатись, знаходити якісь позитивні моменти, тішитись маніпусіньким успіхам тієї дитини.
Життя таких батьків і дітей насправді складне. І в суспільстві нашому ще більше складне. Так сталось, що в них особлива дитина. Ніхто в тому не винен, так просто сталось. Вони потребують нашої підтримки і розуміння.

[erinaceus]

От купляла недавно в Ромашці таблетки. І там прямо на тому написі для слабобачучих наклеєна їхня етикетна з назвою і ціною. Так, що вже така людина не зможе повністю ту назву прочитати. Ну невже не можна наклеїти з іншого боку?! А може то якраз ліки для такої людини? Таке недбальство і неуважність. Для працівників, мабуть, дрібниця. А для когось жорстокі реалії життя...

[українка]

Здригання або судоми?
Слід відрізняти здригання під час засипання від неонатальних судом, які можуть настати в будь-якій фазі і в будь-який час навіть в період неспання. Тоді батькам потрібно звернутися до невролога. Лікар огляне дитину і в разі необхідності направить на подальші обстеження для проведення діференцйного діагнозу між фізіологічними здригуваннями і неонатальними судомами (епілепсію).


Схильність до епілепсії і початок її розвитку виражаються в особливостях поведінки дитини, на які слід звернути увагу батькам: чим раніше поставлений діагноз, тим успішніше потім протікає лікування.

У більшості випадків епілепсія - хвороба "родом з дитинства". Початок захворювання припадає на 6-10 років (18-20%), на 11-15 років (30% випадків). Зазвичай діти самі не можуть зрозуміти, що у них щось не в порядку, тому їм на допомогу повинні прийти дорослі.

Більшість людей вважають, що епілепсія виражається виключно у вигляді судомних нападів. Однак існують і бессудорожние форми, з яких, як правило, починається захворювання. Їх зазвичай не помічають або не відносять до ознак хвороби, хоча саме вони дуже важливі для ранньої діагностики.

Так, наприклад, схильні до епілепсії діти нерідко уві сні встають і ходять по кімнаті, можуть пересувати легкі меблі, перекладати речі. На оклики, питання вони не відповідають. Потім лягають спати і, як правило, на ранок нічого не пам'ятають. В інших випадках дитина сідає в ліжку і знову засинає, іноді вимовляючи уві сні невиразні слова і звуки. У деяких дітей така активність уві сні є єдиним проявом епілепсії, тому батькам слід поспостерігати за дитиною, якщо у нього є така особливість.

Інший симптом, що насторожує - нічні кошмари. При цьому один і той же "сюжет" сновидіння багаторазово повторюється протягом тижня. Кошмари про напад, побиття, вбивства супроводжуються почуттям страху, пітливістю, серцебиттям. При пробудженні в пам'яті зберігаються яскраві епізоди сновидінь. Діти, як правило, розповідають про них і просять допомоги.

Нерідко уві сні дитина кричить, плаче або сміється кілька разів за ніч. Вранці діти не пам'ятають своїх снів. В цьому випадку крик, плач, сміх є автоматичні мовні і моторні явища, які супроводжують бессудорожная напад епілепсії.

Подібні явища свідчать про поступовий розвиток хвороби.

[українка]

Початковий етап епілепсії іноді супроводжується короткочасними втратами свідомості у дитини - так званими абсансами ( "абсанс" в перекладі з французької - відсутність). У цей момент відбувається "відключення свідомості", коли з боку може здатися, що хворі завмирають, замислюються, застигають на місці. В інших випадках хворий в цьому стані потирає руки, стискає пальці в кулаки, постукує по столу, блідне або червоніє, у нього частішає або сповільнюється пульс, сіпаються м'язи. Двох-тримісячні діти можуть "кивати" - стрімко нахиляти голову вперед. У шість місяців ці "кивки" можуть змінюватися нахилом голови і тулуба вперед.

Ці напади виникають у віці до 6 років. Пізніше, у віці 5-10 років, під час нападу хворий закочує очі, закидає голову назад або піднімає руки. Можуть бути й імпульсивні напади (у віці 7-20 років), коли миттєво здригаються різні групи м'язів, особливо рук і плечей. Здригання м'язів можна спостерігати і при засипанні, пробудженні, уві сні. Ці явища зустрічаються у 3% хворих в початковій стадії епілепсії.

Одне з найбільш частих початкових проявів розвитку епілепсії - повторювані головні болі. Протягом багатьох тижнів і навіть місяців вони можуть бути єдиним симптомом захворювання. Болі виникають часто і раптово, приступообразно, без всяких причин, іноді поєднуються з нудотою і блювотою, частіше за все вранці і вдень, рідше - до вечора і вночі. Головні болі, як правило, не пов'язані з травмами голови.

[українка]

12 правил першої допомоги при епілептичному нападі:
видаліть всі предмети, що знаходяться в безпосередній близькості від хворого, які можуть завдати йому шкоди під час епілептичного нападу (праска, скло, гострі предмети та ін.);
підкладіть під голову що-небудь м'яке, плоске - подушку, сумку, пакет;
розстібніть тиснучу одяг, щоб ходив краватку, звільніть ремінь;
зафіксуйте тривалість нападу по годинах;
, не кладіть ніяких предметів в рот (шпатель, ложка і т. д.);
НЕ розтискати щелепи пацієнта (можна їх вивихнути, зламати зуби);
НЕ МОЖНА давати пити під час нападу (т. К. Хворий може захлинутися) до тих пір, поки не повернеться свідомість;
якщо напад стався з незнайомою людиною, пошукайте в його речах документи, що підтверджують можливе захворювання або ідентифікаційний браслет;
при виникненні блювоти утримуйте пацієнта в положенні на боці;
завжди чекайте на місці події, поки пацієнт не прийде до тями;
напад судом у воді дуже небезпечний, так як людина може потонути. Якщо судомний напад стався в водоймі, швидко витягніть потерпілого на берег, перевірте, чи не потрапила в рот і ніс вода. Якщо він захлинувся, на березі необхідно терміново звільнити рот і ніс від залишків води. Потім надайте першу допомогу і викличте «Швидку»;
в разі виникнення епілептичного нападу в транспорті переведіть сидіння в лежаче положення, закрийте найближчі тверді поверхні одягом або сумками - щоб уникнути травм.

[українка]

Остеопатія і Епілепсія
Деякі з нас напевно знайомі з такими поняттями, як "судомна готовність", "епісиндром", "епілепсія". Дані патологічні стани, звичайно, відрізняються походженням, клінічною картиною, терапевтичними підходами. Але все ж ці стани мають щось спільне. І це спільне - наявність в ділянці головного мозку вогнища збудження, обумовленого порушенням мозкового кровообігу. Що стосується можливостей остеопатіческой лікування перерахованих станів, то тут я, мабуть, висловлю лише особиста думка, засноване на досвіді лікування таких пацієнтів.

Судомна готовність головного мозку може битьсніжена або усунена, що підтверджується результатами численних електроенцефалографічних досліджень до і після лікування. Безсумнівно, в лікуванні таких пацієнтів величезне значення має компетенція остеопата в даному питанні. Наскільки мені відомо, не всі остеопати беруться лікувати пацієнтів з судомної готовністю або епіпріпадков. Серйозніше справа йде з епісіндрома, але і тут допомога остеопата може бути дуже значна. У лікуванні справжньою епілепсії питання участі остеопата в лікувальному процесі неоднозначний. Тут необхідний індивідуальний підхід і на перше місце виступає досвід остеопата в лікуванні даного захворювання. По темі лікування епілепсії методом остеопатії в останні роки захищено кілька кандидатських дисертацій.
Остеопат в Центрі Стимуляції мозку-
Проводить консультації та лікування дітей з порушенням психіки спектра аутизму. Також займається становленням неврологічного розвитку у глибоко недоношених і незрілих дітей, діагностикою та лікуванням пароксизмальних і судомних станів у дітей раннього віку. Працює з наступними діагнозами-ДЦП, Порушення слуху, Зору.
записатися до дитячого остеопату можна за телефонами: (044) 364 20 04
(096) 665 57 97-Viber

[українка]

БОС ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЕПІЛЕПСІЇ.
Загальні відомості: Перша наукова публікація про застосування методу біологічного зворотного зв'язку для лікування епілепсії з'явилася в 1972 р, в якій описаний випадок 23-річної дівчини з генералізованими тоніко-клонічними нападами невідомого походження, триваючими 7 років. Хвора була несприйнятлива до більшості протисудомних препаратів і брала по 200 мг Дилантину і мебарола щодня. На тлі лікарської терапії генералізовані напади спостерігалися з частотою 3-5 на місяць. Після 3-х місячного курсу БОС-терапії, що складається з 24 сеансів, в ході яких за допомогою слухового і зорового підкріплення посилювали сенсомоторних ритм (11-15 Гц) в області сенсомоторної смужки, частота нападів достовірно знизилася. Одночасно було відзначено ослаблення повільної активності в електроенцефалограмі (ЕЕГ) хворий посилення швидшої ритміки (11-15 Гц). Потім БОС-терапія була продовжена. В результаті судомні напади повністю припинилися, протисудомна терапія була скасована і колишня пацієнта отримала водійські права штату Каліфорнія.
Численні дослідження, розпочаті в 50-х - 60-х роках групою американських дослідників під керівництвом M. Sterman, показують, що посилення так званого сенсомоторного ритму (SMR), що реєструється в сенсомоторної області кори головного мозку, призводить до підвищення порога судомної готовності і зменшення числа і вираженості епілептиформних нападів різних типів. У зв'язку з цим стає можливим значно зменшити, або взагалі скасувати протисудомну фармаколеченіе без поновлення нападів. Спочатку виявлені на тварин, ці дані потім були підтверджені на тисячах хворих з різними формами епілептичних нападів.
Метод нейротерапии: застосовується методика біологічного зворотного зв'язку за параметрами ЕЕГ в центрально-скроневих відведеннях (різні комбінації монополярних і біполярних схем). Метою нейротерапии є посилення SMR-ритму і одночасне ослаблення тета-ритму, що дозволяє зменшити індекс Theta / SMR, що є найбільш прогностичним в плані ймовірності виникнення клінічних нападів.
Показання: різні форми епілептичних нападів (генералізовані міоклонічні, малі за типом абсансов, парціальні, фокальні різної локалізації), а також різні пароксизмальні порушення поведінки і епілептиформні ЕЕГ-розряди без клінічних проявів і ін.)
Тривалість терапії: від 15-ти до 30-ти сеансів по 30-40 хв. в залежності від типу припадків, давності і тяжкості хвороби. Сеанси проводяться 2-3 рази на тиждень.
Ефективність терапії: У групових дослідженнях показано, що в результаті БОС-терапії більш ніж у 50% хворих вдається повністю скасувати фармакотерапию без поновлення нападів протягом 2-3 і більше років.

БОС терапія: Центр стимулювання Мозку