Глобальні оголошення!



Гіперактивні діти

Модератор: TaniaPicaSSo

Гіперактивні діти

Повідомлення mari » 07 липня 2012, 12:43

phpBB [video]
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6722
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3722 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: гіперактивні діти

Повідомлення mari » 07 липня 2012, 12:50

Гіперактивність, за міжнародною класифікацією захворювань, – хвороба, котру офіційно визнали в усьому світі. Щоправда, лікарі по-різному пояснюють її причини й обирають методи лікування.

- Сама собою така дисфункція минає приблизно в половині випадків, - розповідає завідувач неврологічним відділенням обласної дитячої лікарні Микола Костик. - Насправді, 40-50% дітей із такими проблемами із віком таки адаптуються до життя серед інших людей. Але доволі високий відсоток і тих, у кого ця проблема залишається. На жаль, на пострадянському просторі навіть не ведуть подібної статистики.
Саме у таких дітей у шкільному, підлітковому віці найлегше виробляється схильність до куріння, зловживання алкоголем, наркоманії, зауважує лікар. Зарубіжна статистика свідчить, що гіперактивні підлітки дійсно більше схильні порушувати закон.
Гіперактивність має три основні ознаки: підвищена рухова активність, зниження уваги та імпульсивність у поведінці. Дитина фактично не буває спокійною. Їй важко втримати увагу на одному занятті, яким цікавим воно не було б. Відволікає кожна дрібниця. І навіть увечері, втомлена, вона нелегко засинає. Натомість – плач та істерика.
- Найяскравіше це порушення проявляється, коли дитина йде до школи, - зауважує Микола Костик. - Тоді й з'ясовується, що їй важко висидіти урок, виконати завдання, спілкуватися з однокласниками. Утім, прояви гіперактивності можна помітити і набагато швидше. Тоді залишається час на корекцію.
Лікар наголошує, що допомога такій дитині потрібна не лише медикаментозна.
- Ліків - недостатньо, - каже пан Костик. – За кордоном у таких випадках виписують психостимулятори, аби концентрувати розпорошену увагу дитини. Однак - лише для школярів і лише в ті дні, коли вони йдуть до школи. Вихідні та канікули дитина проводить без ліків. Натомість у країнах пострадянського простору традиційно використовують препарати, котрі впливають на центральну нервову систему. Ефективність їх у світі не доведена. Тим не менше, наші лікарі досі переконані, що найпоширенішою причиною гіперактивності є травми при пологах.
Проте насправді ця причина – не єдина, продовжує лікар. Головною нині вважають генетичну схильність. При цьому проблеми не обов'язково мали бути у батьків.
- Саме генетична схильність зумовлює певні порушення біохімічних процесів, що відбуваються у головному мозку, - пояснює невролог. – Проте вплив чинять і оточення, і перенесені травми чи нейроінфекції. На Заході особливо наголошують на шкоді куріння для вагітної жінки. У такої матері значно зростають шанси мати гіперактивну дитину.
Аби впоратися із синдромом дефіциту уваги, потрібна спільна робота невропатолога, психіатра, психолога та педагога.
- У світі такі спеціалісти працюють єдиною командою, - зауважує лікар. – У нас батькам доводиться самостійно шукати кожного з них. Тому вважаю ініціативу створення громадської організації, котра об'єднала б їх усіх, дуже важливою. Гіперактивність долається. Однак розчарую – диво-таблетки не існує.


До речі
Час, протягом якого дитина здатна проявляти зосередженість, залежить від віку. Так, для 3-4-річної дитини це в середньому - 5-10 хв. Для 5-6-річної – 10-15. Тож навіть 20-хвилинне заняття втомить чотирирічного. Але це не означає, що це норма.

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6722
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3722 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: гіперактивні діти

Повідомлення mari » 07 липня 2012, 12:50

Відео школа-семінар для батьків дітей з ГРДУ

Лекції

Прихований текст:
Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6722
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3722 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: гіперактивні діти

Повідомлення mari » 07 липня 2012, 12:54

Йдеться про хворобливий стан нервової системи - неповноцінність процесу гальмування і різке переважання процесу збудження. Такий симптом слід відрізняти від нормальної, властивої багатьом дітям високої рухової активності. Адже активність, та ще й надмірна, передбачає і відповідний запас енергії. У гіперактивних дітей такого запасу здебільшого немає. Навпаки, постійне збудження не дає їм змоги відпочити, їхня нервова система виснажується і потребує захисту та зміцнення.

Тобто це - не просто риса характеру, а наслідок розладів у функціонуванні центральної нервової системи. Причин багато: шкідливі впливи під час внутрішньоутробного розвитку; гіпоксія - недостатність кисню, зумовлена різними хворобами матері; травми під час пологів, отруєння алкоголем чи наркотиками, нікотином та іншими шкідливими речовинами. Причиною може бути і струс головного мозку. Надзвичайно важливими є спадкові чинники, бо часто ті ж порушення спостерігаються у когось із батьків.

Головне у співпраці з гіперактивною дитиною - постійна винагорода позитивної та бажаної поведінки, заохочення до потрібних дій. Найголовніший принцип: карати можна лише після системи заохочень і похвали за бажану поведінку.

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6722
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3722 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: гіперактивні діти

Повідомлення mari » 07 липня 2012, 12:55

ПОРАДИ практикуючого психолога - батькам у нотатник!!!

| +
1. У своїх стосунках з дитиною дотримуйтесь «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку, коли вона на це заслуговує, помічайте навіть незначні її успіхи. Пам'ятайте, що гіперактивні діти ігнорують зауваження й догани, але чутливі до найменшої похвали.

2. Не застосовуйте фізичні покарання. Будуйте Ваші стосунки з дитиною на довірі, а не на страху. Вона завжди повинна відчувати Вашу допомогу й підтримку. Формуйте у дитини адекватну самооцінку.

3. Особливо важливий фізичний контакт з дитиною. У напруженій ситуації обійміть її, притисніть до себе, погладьте, заспокойте, скажіть лагідне слово - в динаміці це дає виражений позитивний ефект, оскільки м'язова та емоційна напруга дитини будуть знижуватися. А постійні зауваження й обмеження лише збільшують прірву між батьками та їх дітьми.

4. Частіше говоріть «так», уникайте слів «ні», «не можна», «не чіпай», «забороняю», оскільки це для дитини, фактично, пустий звук.

5. Доручіть дитині частину домашніх справ, котрі необхідно виконувати щоденно (купувати хліб, мити посуд, годувати собаку тощо) та ні в якому разі не виконуйте їх за неї.

6. Заведіть щоденник самоконтролю й відмічайте в ньому разом з дитиною її успіхи вдома й у школі.

7. Введіть бальну або знакову систему винагородження (можна кожний гарний вчинок позначати зірочкою, а за певну їх кількість нагороджувати іграшкою, солодощами або давно обіцяною поїздкою).

8. Уникайте завищених чи, навпаки, занижених вимог до дитини. Намагайтеся ставити перед нею завдання, які відповідають її можливостям.

9. Визначіть для дитини рамки поведінки - що можна, а чого не можна. Вседозволеність безперечно не принесе ніякої користі. Незважаючи на певні недоліки, гіперактивні діти повинні справлятися зі звичними для всіх однолітків проблемами.

10. Система заборон повинна обов'язково супроводжуватися альтернативними пропозиціями. Наприклад, дитина починає рвати обої (цілком розповсюджений прояв). Безумовно, слід зупинити її й дати замість цього який-небудь аркуш паперу: «Спробуй порвати ось це, а коли закінчиш, збери всі шматочки в пакет».

11. Постійно вимагайте повторити, як дитина почула та зрозуміла звернення до неї. Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.

12. На певний проміжок часу визначайте дитині лише одне завдання, щоб вона могла його повністю і якісно виконати. Наприклад, з 8.30 до 9.00 прибирати постіль. Для цього можна використати будильник або кухонний таймер. Спочатку обговоріть завдання, а потім підключайте техніку. Це буде сприяти зниженню агресії.

13. Завдання повинні бути простими і конкретними («почисть зуби, а тепер одягайся», а не «збирайся до школи»).

14. Не нав'язуйте їй жорстких правил. Ваші вказівки повинні бути вказівками, а не наказами. Вимагайте виконання правил, які стосуються її безпеки й здоров'я. Оскільки гіперактивні діти часто бувають моторно незграбними, роблять небезпечні дії, не думаючи про наслідки, тому їх слід оберігати від можливих травм голови.

15. Демонстративна поведінка Вашої дитини - це її спосіб привернути Вашу увагу. Проводьте з нею більше часу: грайте, навчайте, як правильно спілкуватися з іншими людьми, як поводити себе в громадських місцях, переходити вулицю та іншим соціальним навичкам.

16. Дотримуйтесь вдома чіткого розпорядку дня. Вживання їжі, прогулянки, ігри, відхід до сну повинні здійснюватися в один і той самий час. Одразу хваліть і винагороджуйте дитину за хорошу поведінку.

17. Вдома необхідно створити для дитини спокійну обстановку. Ідеально було б виділити їй окрему кімнату або частину її для занять, ігор, усамітнення, тобто створити власну «територію». У кімнаті повинна бути мінімальна кількість предметів, які б не відволікали й не розсіювали б увагу дитини. Колір шпалер має бути не яскравим, заспокійливим (краще за все блакитний). Було б добре організувати в її кімнаті спортивний куточок.

18. Якщо дитині важко вчитися, не вимагайте від неї високих оцінок з усіх предметів. Достатньо мати гарні оцінки з 2-3 основних.

19. Створіть необхідні умови для навчання. У дитини повинен бути свій куточок. Під час занять на столі не повинно бути нічого, що відволікало б її увагу. Над столом не повинно бути ніяких плакатів і фотографій.

20. Уникайте по можливості великого скупчення людей. Перебування в магазинах, ринках тощо вкрай збуджують дитину.

21. Оберігайте дитину від перевтоми, оскільки вона призводить до зниження самоконтролю й зростання рухової активності. Обмежуйте час перебування перед телевізором і комп'ютером.

22. Слідкуйте за тим, щоб дитина висипалась. Недостача сну призводить до ще більшого погіршення уваги й самоконтролю і, як наслідок, до некерованої поведінки.

23. Розвивайте в неї усвідомлене гальмування, вчіть контролювати себе. Перед тим, як щось зробити, нехай порахує, від 1 до 10, а потім від 10 до 1.

24. Пам'ятайте! Ваш спокій - найкращий приклад для дитини.

25. Надавайте дитині можливість витрачати надлишкову енергію. Корисні щоденні фізичні навантаження на свіжому повітрі - тривалі прогулянки, біг, спортивні заняття. Розвивайте гігієнічні навички, зокрема, загартування. Але не перевтомлюйте дитину!

26. Виховувайте в дитини інтерес до якого-небудь заняття. Їй важливо відчувати себе вмілою та компетентною в якійсь справі. Задача батьків - знайти ті заняття, які б «удавались» дитині й підвищували її впевненість у собі. Проте не слід перевантажувати дитину заняттями в різних гуртках, особливо в тих, де є значні навантаження на пам'ять та увагу, а також, якщо дитина не отримує особливого задоволення від цих занять.

27. Зробіть усе можливе для підвищення самооцінки дитини, адже через дефіцит уваги вона може неправильно розуміти вказівки та іншу інформацію, тому всі навколо безупинно її виправляють.
28. Спілкуйтеся з іншими батьками, які мають ту саму проблему.

УВАГА! Найважливішим у роботі з гіперактивною дитиною є співпраця з батьками та вчителями. Кожен із членів сім'ї має усвідомлювати проблему та бути готовим її вирішити, навіть якщо це потребуватиме значних зусиль з їхнього боку.

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6722
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3722 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: Гіперактивні діти

Повідомлення Радмила » 12 вересня 2014, 16:30

З соц мереж. Історія однієї гіперактивної дитини.
| +
В школе ее считали безнадежной. Кто–то из школьных преподавателей написал ее родителям записку в которой говорилось, что у девочки были проблемы с обучаемостью. Она не могла сосредоточиться, вечно ёрзала. Сейчас бы сказали, что у нее синдром дефицита внимания. Но в 30–х годах прошлого столетия никто не знал о таком синдроме. Такой болезни просто не было. Никто не знал что существует такой вид расстройства.

Ее отвели к врачу. Комната отделанная дубовыми панелями. Она пришла туда с матерью. Ее посадили в кресло в дальнем конце комнаты где она просидела, подложив ладошки под ноги, целых 20 минут, пока врач разговаривал с ней и ее мамой о ее проблемах в школе. Она всем мешала, не вовремя сдавала свою домашнюю работу, не успевала и так далее. В конце концов доктор сел с ней рядом и сказал, что выслушал все ее проблемы, но теперь хотел бы поговорить с мамой с глазу на глаз. Он попросил девочку подождать немного и вышел вместе с мамой из комнаты. До того как выйти он включил стоящее на столе радио.

Как только взрослые вышли, доктор попросил мать взглянуть на то, что делает ее дочь. Она сразу же вскочила на ноги и начала двигаться в такт музыке. Доктор и мать девочки посмотрели на это пару минут, потом доктор повернулся к матери и сказал, — Она не больна. Она танцовщица. Отдайте ее в танцевальную школу.

Мама последовала совету врача. Спустя какое–то время они вошли в комнату где были похожие на ее дочь люди, такие же непоседы, которым что бы думать нужно было двигаться. Там они учились балету, степу, джазовому стилю, занимались джаз–модерном и современным танцем. Со временем ее приняли в королевскую балетную школу. Она стала солисткой. Сделала замечательную карьеру в королевской балетной труппе. В конце концов она закончила королевскую балетную школу и основала собственную танцевальную компанию. Позже она встретила Андрю Ллойда Веббера. Вместе с ним она сделала одну из самых известных хореографических постановок в истории. Принесла радость миллионам людей и стала мультимиллионером. А ведь другой врач мог бы посадить ее на таблетки и заставить успокоиться."

Эта история — о Джиллиан Линн, выдающемся хореографе современности, танцевальном экспериментаторе, актрисе и режиссере. За свою творческую жизнь она поставила несколько десятков шоу, опер, балетов и мюзиклов, среди которых легендарные "Кошки" (Cats) и "Призрак оперы" (The Рhantom of the Opera) и стала обладательницей бесчисленного количества наград и премий.

Эту историю рассказал Кен Робинсон, профессор кафедры художественного образования в Уорикском Университете, в Англии, и международный советник по вопросам развития творческого мышления, систем образования и инноваций в государственных и общественных организациях. Его выступление на TED (http://youtu.be/w22h_xHKxF4) на сегодняшний день посмотрело более 13.000.000 человек! Оно по праву возглавило TOP-20 самых популярных роликов TED.com.
Зображення
Зображення
Щастя є
Радмила Офлайн


Почуваюся, як вдома
 
Повідомлень: 1285
З нами з: 29 листопада 2009, 15:06
Нагороди: 3
випускниця школи материнства (1) гостренький язичок (1) за тривале грудне вигодовуванн (1)
Дякував (ла): 1321 раз.
Подякували: 1746 раз.
Діти: Старша донечка Менша донечка

Re: Гіперактивні діти

Повідомлення українка » 21 жовтня 2016, 22:35

в нас гіперактивність у старшої доньки. невгамовна й все ж- стомлюється від шуму-гаму...в нас-короткий період збудження, все змітає по дорозі, вищить,метушиться, вся у захваті від своїх ігор..а потім- стомлюється й починає дратуватися від цього.
ми приймаємо час од часу гліцин +пантогам.
але не дуже допомагає, мабуть..викання до нього..
Я боюся, що обов'язково настане день, коли технології перевершать просте людське спілкування. І світ отримає покоління ідіотів.
Альберт Ейнштейн
українка Офлайн

Аватар користувача
Тільки роззираюся
 
Повідомлень: 11
З нами з: 03 жовтня 2016, 19:22
Дякував (ла): 1 раз.
Подякували: 3 раз.
Діти: троє діточок.
один з них-особливе дитятко,... дуже люблю їх усіх!
старша-донька. й двое хлопчиків.

Re: Гіперактивні діти

Повідомлення кcuxa » 22 жовтня 2016, 21:32

На також до 1,5 року ставили гіперактивність.Практично цілий день носила на руках.Весь час малий кричав.Зараз чим рік спокійніший, але ходити не вміє весь час бігає.Гіперактивність була повязана з підвищеним внутрішньочерепним тиском.
кcuxa Офлайн


Впевнено спілкуюся
 
Повідомлень: 459
З нами з: 18 лютого 2016, 01:37
Дякував (ла): 120 раз.
Подякували: 179 раз.
Діти: 2

Re: Гіперактивні діти

Повідомлення TYulia » 22 жовтня 2016, 23:33

кcuxa написав:На також до 1,5 року ставили гіперактивність.Практично цілий день носила на руках.Весь час малий кричав.Зараз чим рік спокійніший, але ходити не вміє весь час бігає.Гіперактивність була повязана з підвищеним внутрішньочерепним тиском.

То ви це просто пережили-перетерпіли чи давали якісь медикаменти?
Перші сім років дитину потрібно любити, другі сім років треба її виховувати, треті сім років - бути їй найкращим другом, а потім відпустити її і молитися, щоб у неї все було добре...
Зображення
TYulia Офлайн

Аватар користувача
Я тут живу
 
Повідомлень: 1559
З нами з: 09 серпня 2012, 15:27
Нагороди: 3
Успішне грудне вигодовування (1) поцілована Богом (1) за дитя форуму (1)
Дякував (ла): 784 раз.
Подякували: 683 раз.
Діти: маленький чудо-хлопчик

Re: Гіперактивні діти

Повідомлення кcuxa » 23 жовтня 2016, 18:50

TYulia написав:
кcuxa написав:На також до 1,5 року ставили гіперактивність.Практично цілий день носила на руках.Весь час малий кричав.Зараз чим рік спокійніший, але ходити не вміє весь час бігає.Гіперактивність була повязана з підвищеним внутрішньочерепним тиском.

То ви це просто пережили-перетерпіли чи давали якісь медикаменти?

Ми лікувались вже не пам"ятаю, що пили бо лікувались різними препаратами.Робили УЗД спочатку і після деякого покращення.
кcuxa Офлайн


Впевнено спілкуюся
 
Повідомлень: 459
З нами з: 18 лютого 2016, 01:37
Дякував (ла): 120 раз.
Подякували: 179 раз.
Діти: 2

Далі

Повернутись до "Особливі" дітки



Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 2 гостей