Трошки передісторіі )))
Як завагітніла вдруге , дуже переживала як синочок спрйме появу ще однієі дитини. То ми його морально готували: розказували що буде з братиком грати футбола, гратись машинками. Наголошувала що він буде дуже "крутий", бо в нього буде брат,бо в дворі з тими дітками якими він грається молодших братів/сестер не мають, а в нього буде і т.д.
Одним словон малий досить позитивно настроівся на братика , але коли з меншим я вже приіхала додому, то зтикнулась з іншою проблемою.
Чесно кажучи навіть не знаю як правильно реагувати Раз насварила його бо він меншого так обняв що той аж розплакався і заціловує його теж майже до сліз. Пояснюю що треба легенько його обнімати і цілувати ,бо він ще маленький , його болить і т.д
Але в мого Діми є своє поясення- "Я люблю його сильно" ( значить обнімати і цілувати теж треба скільки є сил)
Звичайно мене тішить що він не ревнує , а навпаки мені іноді навіть помагає.
Як пояснити я вже не знаю, але і сварити теж не вихід.
То як поступати правильно?