Домашня школа

[мешканка]

Нажаль, сучасна програма досить відрізняється від тої, по якій ми вчились...і далеко не в кращу сторону. :( Навіть звичайне явище: домашні завдання...зараз дитина (середніх здібностей, а таких - 60% в класі) в 3-му класі сидисть 3 години ввечері за домашніми завданнями....

[taranjka]

десь на якихось форумах зустрічала теми, де батьки разом вирішують домашні завдання в основному то були задачі на логіку, в нас тоже такі були (були позначені багатьма зірочками) і їх не всі вміли вирішити. але були такі які вміли. того вони мали вищі оцінки по тих предметах. але ж не всі завдання такі важкі, я в це не вірю. при нагоді полистаю підручники племінників.

[Руженка]

Я в принципі ЗА ДОМАШНЮ ОСВІТУ!!!!! Бо маю знайому вчительку.......то це ЖАХ.............Людина свого життя впорядкувати не може і своїх дітей виховати......до роботи відноситься ЯКОБИ ЯК.............ТОЧНІШЕ НІЯК!!!!!!!! ЇЇ дитина, яка вчиться в її класі, не вміє правильно формувати речення(вчиться в 2 класі), якщо щось розказує, то нічого не зрозуміло.............словниковий запас НУЛЬ!!!!!! ..

Єдине, за що переживаю, що я мабуть не справлюсь з домашньою освітою самотужки.........Хоч насправді ніхто так не розуміє дитину як мама........але якщо мама з дитиною 24 години на добу і 7 днів на тиждень, то мамі потрібно підзарядити акумулятори..... ато ТОЛКУ НЕ БУДЕ.............Я Інколи сама себе заставляю розпланувати графік розвитку і ігор з дитиною........але коли доходить до справи...........то все трошки не так.........то їсти.....то спати.....то погуляти, то Марго вже книжички читати зараз не хоче............то то то сьо..........

Ідеально мабуть було би якби фінанси дозволяли відвідувати різні гуртки з дитиною, вдома матеріал закріплювати І ДИТИНІ ВЕСЕЛО(Тому, що гуртки(платні) вони мають відповідну програму...наприклад мистецтво. англійська, гуртки з прідготовки дитини до школи...) ПІСЛЯ ЦЬОГО ПРИХОДЯЧИ ДОДОМУ МАМА ЗМОЖЕ ВЛОВИТИ ПЛЮСИ І МІНУСИ СИСТЕМИ. Що дитині підходить, що ні. На цьому прикладі може надалі самостійно займатися з дитиною.

І ДИТИНА НЕ СИДИТЬ ПОСТІЙНО ВДОМА.....І МАМА НЕ ДРАТУЄТЬСЯ, ЩО ЇЇ ЩОСЬ НЕ ВИХОДИТЬ.........

[Natalinda]

мешканка, ну ти прости писала

Я б дуже хотіла. щоб мої діти вчились в маленькій групі і за відповідною МНОЮ одобреною програмою, а не щоб їх напихали тим, чого їм ніколи не буде треба, або відвертими брехнями...

Тому я й писала шо так кожна мама може захотіти.

От цікаво чому закордоном так цінують наших спеціалістів. Чому в нас лікарі (яких багато хто нелюбить і вважає недостатньо обізнаними) знають і про нирки і про печінку і про отит і про ангіну, а в тій же Європі лише вузько профільні спеціалісти. Я чомусь думаю що це завдяки тому що в нас насичена програма.

Погоджуюся з тобою на рахунок випуску нових підручників, це жах просто, щороку зміна програми, щороку новий підручник (ну нехай не щороку, але кожних пару років то точно). Зараз (тобто роки три тому) діти в 4-му класі вчать те що я особисто вчила в класі 6-7 по географії. Програма важка, в дійсьності. Але важка вона для тих дітей від яких батьки вимагають високої успішносі у всьому. Для мене є дивом те що батьки ходять і просять за оцінки. Ну зараз коли почали при вступі брати до уваги середній бал атестату, то так, ше можна зрозуміти, але і то лише тих хто хоче поступати на державну форму навчання.

От таранька добре каже, хтось зайвим вважає християнську етику, хтось фізику, хтось математику. Мій брат навчаючись повсарився з вчителькою бо казав шо мені 100 років непорібні ваші тангенси і котангенси, в підсумку визначав якісь там кути проектуючи меблі.

Кльво шо в європі знають що знадобиться кожній конкретній дитині, хотіла б глянути як це виглядає.

Ще щодо того що писала пан коцький щодо колективу. Так можна і без колективу, але думаю важкувато. Є люди яким колектив не дуже і потрібен, але ж так шоб зовсім без нього то тоже неможливо, все одно є точки дотику і варто було б дитині (дорослому) вміти з найменшим дискомфортом для себе дотикатися з тим колективом.

Вот ви пишете, можна на гуртки водити шоб був колектив, але на гуртки часто приходять діти вже компаніями зі школи чи з двору, тобто вони не особо шукають собі нових друзів, тому влитися в колектив гуртка/секції значно важче.

Якщо обрати для дітей домашню освіту то тре мабудь мати хоча б кілька однодумців, щоб діти спілкувалися з такими ж дітьми.
Бо можливо в 6-7-8-9-10 років і добре з мамою і вистачає гуртка, то пізніше цікаво дуже чого ж то всі хто ходять на гурток ходять ще й в школу, а я не ходжу.

[мешканка]

От цікаво чому закордоном так цінують наших спеціалістів. Чому в нас лікарі (яких багато хто нелюбить і вважає недостатньо обізнаними) знають і про нирки і про печінку і про отит і про ангіну, а в тій же Європі лише вузько профільні спеціалісти. Я чомусь думаю що це завдяки тому що в нас насичена програма.

цінують професіоналів старої закалки, а не сучасних медиків, яких штампують щорічно і БІЛЬШІСТЬ вчиться за хабар і за хабар дістає роботу...а вже потім, на місці, поряд із досвідченим лікарем вчиться де є серце і печінка і т.д. як не пощастить той так лікують і такі діагнози ставлять...

Кльво шо в європі знають що знадобиться кожній конкретній дитині, хотіла б глянути як це виглядає.

тут не в європі знають, а дитина сама собі напрямок обирає і згідно того створюють програми. А якщо дитина помилилась із вибором ніхто їх не забороняє піти на перекваліфікацію. Розповім як це виглядає: в 14 років я обрала гуманітрні науки, відповідно з 14 до 18 вчила лише: мову, літературу, зарубіжну літературу, іноземні мови (латинь і греку-обов"язковий дворічний курс ) ну і купку загальних предметів (етика, ОБЖД, іт.д.) Паралельний потік (точники) вчили мову (в спрощеній формі), математику, фізику, хімію, біологію ( в спрощеній формі), іноземну (в полегшеній формі) і решту ту ж купку обов"язкових....Природники-таке ж тільки з уклоном на біологію, ботаніку...і т.д. Після закінчення (18 років) в залежності від того напрямку, який ти обрав маєш право подати заявку в університет на відповідні факультети ( я б могла йти на філологію, інозмну, літературу, тощо) Закінчуєш і йдеш працювати. Ще є можливість для тих, хто не хоче вищої освіти-йдуть в технікуми та училища загальних спеціальностей (прості професії медсестер, продавців, рестораторів, електриків, кухарів, тощо) То так спрощено дуже.

Для мене є дивом те що батьки ходять і просять за оцінки. Ну зараз коли почали при вступі брати до уваги середній бал атестату, то так, ше можна зрозуміти, але і то лише тих хто хоче поступати на державну форму навчання

тут повністю згідна.

Шкода що в нас така освіта, що думають не за дитину та її добро а про понти, рейтенги і т.д. Навіть вища освіта-чорна діра. В нас освіта побудована так, що між тим, що вчать в універі і реальними навиками професії велика яма. І коли приходиш на роботу то, мимоволі, думаєш: а що мене 5 років вчили і нащо воно було? Ідеальна відповідь: для загального розвитку...але не коштом надання потрібних та необхідних знань. (може є щасливі винятки)
От я зараз вчуся: методик -1/3 а решта: соціологія. політологія, культурологія, економіка іт.д. і т.п. Нащо, спитатись?

[pan_kotskyy]

Вот ви пишете, можна на гуртки водити шоб був колектив, але на гуртки часто приходять діти вже компаніями зі школи чи з двору, тобто вони не особо шукають собі нових друзів, тому влитися в колектив гуртка/секції значно важче.

Та ні, ходила на багато секцій в різні роки, якось не зауважувала, щоб було важче влитись, навпаки, на гуртках об'єднуються і скоріше знаходять контакт через спільність інтересів і зазвичай цікавіше ніж в школі, куди багато з-під палки ходять.
Ну але то таке, я не пропагую усунутись від колективів зовсім, просто бачу тенденцію до перебільшення важливості колективного розвитку дитини, в даному випадку шкільного колективу (про важливість колетивів в садковий період в інших темах теж густо).

Якщо обрати для дітей домашню освіту то тре мабудь мати хоча б кілька однодумців, щоб діти спілкувалися з такими ж дітьми.
Бо можливо в 6-7-8-9-10 років і добре з мамою і вистачає гуртка, то пізніше цікаво дуже чого ж то всі хто ходять на гурток ходять ще й в школу, а я не ходжу.

Ну якщо дитина сама захоче в школу ходити, не думаю, що її батьки відмовлятимуть і дадуть спробувати такий варіант
Дуже це все від батьків залежить, наскільки вони готові організувати це ж саме домашнє навчання дитині на гідному рівні...
бо уявім, якщо школи закриють, бо вдома вчитись краще, відстоків 90 учнів будуть просто неуками

[мешканка]

А чи реально в нас в Тернополі організувати школу на дому? Чи хтось про щось таке вже чув?

[Nymydora]

Думаю, що реально, не більша проблеми, ніж вчити вдома одну дитину, то точно. Ми колись за садок так думали, але з садком проблема, бо там треба було ще спальні місця. кухню, гуляння і т.д.
Теоретично , це б виглядало так, що в когось на хаті збирається щодня (як в школі) певна група дітей-ровесників (один міні-клас). А до них приходить вчителі (найпростіше, коли вчителі - самі ж батьки. Правда, це мало реально, бо батьки школярів зазвичай працюють). Тут проблема не стільки хати, скільки знайти вчителів, котрі відповідали б високим вимогам таких батьків (всім вимогам всіх батьків), по-2, уявіть, скільки захоче такий вчитель за роботу! По-3, постає питання програми, бо якщо Наталінда захоче з Юрчика математика, Мешканка - зі своєї дитини священика, а я з Дениса хзіміка - то як визначити, які ж предмети основні????
ОДним словом, реально. Але проблематично і навряд чи потрібно

[taranjka]

я питала в гугла, то він сказав шо нє. загальноосвітня шола це обовязок, принаймні наразі. якщо дитина не має довідки від якогось дохтора, то батьки будуть нести відповідальність.

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!

- отут є стаття, і законодавство. правда вона за 2008 рік, але не думаю шо та машина далеко відїхала.
ще є лист від мами, яка так навчала свою дитину. сповнений позитивних вражень, як то всьо кльово і т.д. вони виїхали на хутір, за 15 км від школи, і їх дитині дозволили відвідувати школу екстернатом.
такщо спочатку тре закони поміняти, а тоді школи робити. або шукати хутори)))
пі.сі. домашня освіта дозволена тільки в 45 країнах (с) гугл

[Nymydora]

а ще я думаю, що ставлення дитини до школи і її шкільні успіхи величезною мірою залежать від батьків і їхнього ставлення. А то в нас поширена позиція - я віддала дитину в школу, хай вона її виховує.
Школа дає базу, а як цю базу використовувати - вирішують батьки. Так само і імідж школи в осах дитини формують батьки.Якщо дитина постійно чує: що та дурна вчителька вам назадавала, хай вона сама то робить, то я перепрошую, як та дитина може поважати школу і щось там мудрого навчитися?
Та і проблеми з однолітками дитина повинна навчитися вирішувати не маючи 20 років і сформовану особистість, коли вже дуже важко щось змінити. І тут батьки мають помагати: порадити і допомогти, а не звинувачувати всіх і все. Звичайно, є дійсно жахливі ситуації і дійсно стрьомно віддавати дитину на цілий день на відповідальність чужих людей, але ж і не закриєте дитину вдома?