Родинний форум "Сімейка"

Зважаючи всі плюси і мінуси, чи віддали/віддасте вашу дитину в садок? Якби мали можливість лишити її дома, ходити в школи розвитку і т.п.
Цікавить думка мамусь, які зараз вирішують це питання, і тих мамусь, чиї дітки вже ходять (чи не ходять) в садок.

якщо дитина тиха, соромязлива, має "проблеми" зі спілкуванням з ровечниками і т.д. і є можливість сидіти вдома і ходити в школи розвитку - то я б навіть і не думала за садок!!!

Я мала можливість не давати в яслі. Для мене це взагалі було мало припустимим, дитина ще погано говорила і віддати дитину на весь день і не знати що вона робила і як почувалася - було просто вище моїх сил. Ну і соромязливий був і т.д. То за той ясільний рік що сиділи вдома - по максимуму десь ходили. Правда більше по безкоштовних заняттях, бо щораз на дорогу витрачалися. але я ні краплі не шкодую що не дала дитину в яслі. Пішов вже в молодшу групу. Я щораз як у яслі приходжу - то чуть не плачу, так часто навіть ті дітки що браві і сміливі на перший погляд - сидять і плачуть гіркими сльозами, і допитатися що сталося майже ніколи не є можливим. Сама в садок не ходила через проблеми із здоровям, нічого особливого не втратила, проблем із спілкуваням не маю особливих.
Так що якщо є можливість і дитина "не напрягає" я б не давала в ніякі садки))))

Ми хочемо попробувати з вересня дати дитину в садок,йому 2.2-то яка то буде група?

особисто я не ходила в садок, ні мої брати, тому коли почала думати про садок для своїх дітей, то мої всі були категорично проти (доводи: всі вдома, хіба немає кому дивитися і т.д.). Тому, старший пішов в садок минулого року з 4,7 років, а молодший теж мин.року - в 2,3р. Одразу було видно ( за старшого), що він не ходив в садок, бо діти знають правила і порядок певний, режим. Молодший 3 місяці плакав, бо трохи йому було заскоро. Але якби не молодший, то у садок не взяли б старшого, а я дуже хотіла, щоб старший хоч рік-два походив. Тепер молодший ходить з радістю. Для мене особисто плюси є: по-перше, режим (в одній годині встаєш, в одній лягають, а ще окремий пункт денний сон. Вдома старшого ніколи не приложиш,а в садочку хоч лежить, якщо не спить). По-друге, стали самостійнішими. По-третє, можна побачити якісь нюанси у поведінці з різними дітьми. Далі: особисто я змогла працювати вдома, коли діти в садку, тому це плюс до сім.бюджету, і навіть таке, що я інколи можу зранку 2-3 год присвятити собі (бо коли діти вдома то неможливо). Кожного дня з садочку розказуємо якість віршики, пісеньки. А ще навчилися їсти "здорову" їжу, бо раніше вдома можна було сказати "фу, я не хочу таке їсти", а в садку таке все смачне і добре )
Звичайно, можна й знайти мінуси, але особисто для мене - плюси переважають, жалію що старшого раніше не записала в садок

Marichka написав:Ми хочемо попробувати з вересня дати дитину в садок,йому 2.2-то яка то буде група?

в нас група була з дітьми 2 і 3 років, то - молодша група, але якщо всі менше ніж 3 роки то певно - яслі

inna6787 написав:а в садочку хоч лежить, якщо не спить

як дитина, яка отак лежала, а не спала - кажу, що це нестерпно. я ще досі памятаю як мені це було і образливо і важко отак лежати ті кілька місяців, що я в садочок ходила
мої 3 в садочок не ходять, і наразі не планую їх віддавати. для мене мінусів набагато більше ніж плюсів. взагалі з плюсів - хіба трохи більше часу для мене, але коли мені час потрібен - чоловік допомагає. режим - може й добре, дитині, але я вже багато років його не маю, і це було б мені за каторгу щодо самостійності - можливо, хоча я не знаю, що під цим розуміється і якої самостійності хто вимагає від 3-4-5 років? мені мої діти самостійні, а що вони не можуть - то ще приємно робити мені садочківська їжа для мене не є чимось здоровим. більшість віршиків і пісеньок, які вчать в садочку - досить тупі (я коли побувала на випускному, то була в шоці). також я не вірю в колективний імунітет - ніби в садочку перехворівши діти в школі менше хворіють. садочківський лексикон і інші звички - теж не краще, що може бути. залякування вихователів - бабаї, мара, дядьки в шафах..... ну і я вдома з дітьми можу займатися більше, результативніше і цікавіше а спілкування в нас багато з іншими дітьми в різний час - і це не 30 однолітків в одній кімнаті, а багато різних, різного віку і в різних ситуаціях

лежання, а не спання і для моєї дитини було каторгою, він до школи зараз хоче головним чином через те що спати не треба буде
мене саму оте тупо лежання і зараз добиває, але зараз легше - не можеш заснути - пішов за комп, чи включив нічник і книжку читаєш, а в садку тупо лежиш
режим як на мене теж не такий аж плюс, чому дома не можливо організувати режим? я не організовувала суто через мою лінь і ненависть до того ж таки режиму
ну і мені без режиму завжди легше було щось спланувати ніж з режимом. Були часом сумніви щодо того що з режимом таки краще, але чим далі тим білше переконувалася що це не так
В садочку як на мене плюс один - вільна мама. тобто можна працювати. Якщо це необхідно, а нажаль в більшості випадків це таки необхідно - то без садочка не дуже й обійдешся. Якщо на роботу виходити не конче, або вдається поєднувати - то навіщо він взагалі, тим більше при таких переповнених групах як у Тернополі.
І про харчування, то треба мати щастя щоб дитині там смакувало. В нас напевно півгрупи дітей не їли практично в садку(((( Вже аж вечерю, бо все решта не смакувало нікому((( Я неодноразово експерементувала з харчуванням, резльтат завжди був один і той самий, дитина максимум зїдала вечерю, рідко шторталася в другому(((((

TYulia Для мене теж це питання виявилося болючим... Але якось мені за два роки набридло в декреті. Одне і те ж кожного дня. Втомилася трохи... А як то кажуть, щаслива мама - щасливі діти Тому будемо пробувати в садок. Мені здається, дитині мало б бути цікаво в колективі. Бо на прогулянках спілкування таке собі. Друзів особливо нема. А з мамою цілий день вдома протягом декількох років, думаю, для дитини не найкраще. Гуртки вже для старших, а заняття в школах розвитку мені здаються примітивними. Ну принаймні, ті що ми пробували. Може є і кращі... Та і в садку тими дітьми не дуже займаються, я знаю. Хоча я притримуюсь думки, що дитина розвивається в процесі гри і участі у повсякденному житті оточуючих, у спілкуванні з різними людьми, тому придумувати велосипед не треба. Що лякає? Хвороби, харчування, психологічний клімат... Думаю, в приватних садках з цим простіше і діти адаптуються легше. Але трохи накладно, та і возити далеко. Якщо садок недалеко від дому, завжди можна швидше прибігти раптом що. Але будемо переживати проблеми в процесі їх виникнення. Наразі, ідеальним для мене виглядає варіант, щоб дитина ходила в садок на декілька годин. За цей час зможе погратися, поспілкуватися з однолітками. А мама зможе трохи попрацювати чи навпаки відпочити, вирішити свої справи. З обіду забирати. Так можна буде проконтролювати, щоб нормально поїла, побула на свіжому повітрі і зайнялась чимось цікавим з батьками. Ну це так зараз мені здається А як воно буде, побачимо...

так і ми.
Хоч наша старша дуже хотіла в садок.Для неї лиш їда-проблема.То ми як забираємо-відразу чимось годуємо,або ще по дорозі підгодовуємо.
Менший йде на пробу до обіду теж.Побачим.