На канікули до бабусі...

[TaniaPicaSSo]

то мене бабуся сама привезла до дому

В мене теж був такий випадок. Коли я пішла до бабусі в гості, мала в неї ночувати, а на другий день вранці ми мали їхати з нею на дачу. Так от власне перед самим сном мені щось перемкнуло, і бабуся мусила вести мене додому

[nadusha]

Вчора батько мене "порадував": "Ми йдемо садити картоплю, а Артем не хоче йти з нами. Хай залишається вдома." Сиділа моя дитина в хаті зо три годинки сама... Але був комп, півшафи іграшок і я дзвонила кожних півгодинки, то не плакав, бавився. А я собі місця не знаходила... Під вечір подружився з сусідським хлопчиком, ганяв на велику. Засинав вже без плачів, тільки був сумненький по телефону...

[Natalinda]

TaniaPicaSSo як на мене бабусі і дідусь які мамою сприймаються як адекватні, можуть невчити також досить багато, і спогади в дитини будуть хороші. Я від дідуся і бабусі дізналася більше ніж від бітьків. Дай Боже щоб усім тим хто не уявляє як віддати дитину бабусям/дідусям (і мені в тому числі) вистачало часу навіть влітку займатися дитиною, годувати в обід будучи на роботі, розважати дистанційно, знову ж будучи на роботі, а дитина в цей час на літніх канікулах.......Бабуся/дідусь - то все інший досвід, який, як на мене дитині також досить корисний, ососбливо як дитина його хотітиме, то я себе морально готую))))) намагаюся сприймати чоловікових батьків як адекватних і підкориговувати те що мені не адекватне)))))
Мені в селі досзоляли бути на вулиці до 23 а то й довше, про що вдома не могло бути й мови, мені дідусь дозволяв пити домашнє вино (звісно не в 6-7 років, а певно років в 12-13) від чого мама могла б впасти в обморок, а я вважала себе дорослою і мене не тянуло пити десь в підворотні)))) Мене водили часом в кафе, на що в батьків не було часто часу або й коштів, мені ловив дідусь курей, щоб я погладила і покормила з руки, вдома ніхто до такого не міг і додуматися, бо нема чого за курми гонити, хоча зараз моя мама робить це для свого внука))))) я можу писати і писати загалом......В мене досі є листвіки з новим роком, окремо від дідусі і окремо від бабусі.....для мене вони дуже близькі рідні люди, я вишукувала 2 роки ківі для дідуся, бо він дуже хоче, хоча не факт що доживе до його плодоношення, і бачили б ви як він кричав "УРА" і молоне підстрибував у свої далеко за 70.

Разом з цим знаю бабусів/дідусів, яким глибоко десь їхні внуки і цікавості до їх життя вони не виявляють абсолютно, відповідно і внукам на них мало не начхати((((

[Natalinda]

nadusha це все теж корисний досвід, як тобі не прикроі не сумно. Дитина повинна знати що може бути сумно/скучно, що треба давати самому собі раду....
Засумував і почав шукати друзів - це великий плюс як на мене!

[TaniaPicaSSo]

Natalinda У мене такого досвіду не було, тому я так думаю, напевно. Не знаю, що втратила. Дідусів у мене взагалі не було, а бабусі, як я вже писала, живуть в місті. Але мама моя вчителька, тому ціле літо була на канікулах, як і ми, і вдосталь нами займалась. А на вихідних часто їздили всі разом з татом десь на природу з палатками. Тому ми з сестрою не належали до тих міських дітей, які цілими днями товчуться самі в дворі.
І ще, напевно, я не маю довіри до чоловікових батьків. Коли я бачила, як їхній інший внук мочав палець в стаканчик свекора з горілкою, і всі дуже сміялись, я сумніваюсь, що залишу з ними дитину хоч на день.

[nadusha]

Погоджуюсь - якщо дитина хоче такого спілкування, то перешкоджати не варто, тільки сприяти... Моя проблема в тому, що я ще не доросла, щоб відпустити, але думаю, що це поправимо... Колись читала про психологічну пуповину. Фізіологічну пуповину перерізають в роддомі, а психологічна стоншується і подовжується з віком дитини. Тут важливо щоб і мати, і дитина були готові до її подовження, бо коли хтось один не "відпускає" її, то будуть проблеми... Як-от надмірна прив"язаність, нездатність до самостійності, відсутність особистого життя... Треба працювати над собою, частіше давати волю дитині, "відпускати"(в двір, до бабусі, в гості), давати свободу вибору, бути більше спостерігачем, що може допомогти, коли про це попросить дитина. Може ще хто порадить як?

[Natalinda]

TaniaPicaSSo тобі пощастило з батьками! мої були на роботі з рання до смеркання(((( а ще господарка, домашня робота((((
Мене от єдиине що в школі тримає, то канікули ціле літо))))

[nadusha]

В суботу повернулась моя радість! В п"ятницю вже не хникав перед сном, але вдень мусила мама вести до стоматолога, бо розболівся зуб... Відкрили канал, треба до вівторка полоскати. Подружився з сусідським Іванком, разом розлили якусь синю фарбу на ноги(ще не можу вимити до сих пір). Питаю: "Ще поїдеш до дідуся?" - "Поїду!"

Так приємно, що "всі вдома"!

[flash-ka]

а ми з маленькою були цілий ждень у бабусі з дідусем це не зовсім село, але своя хата з подвір'ям, песики, котики, травичка...
це вперше ми подолали 250 км від дому на потязі
маю визнати, що повертатись зовсім не хотілось, причому не тільки мені....

[Inna]

І ми їдемо до бабусі на літо! Малій 3 рочки, а малому 9 місяців.Ну і я хоч і мама,а почуваюся малою дитиною,бо їду до своєї МАМИ. Скучили,бо бачимося раз в рік... Мала смутно згадує бабусю,прийшов час знати де її коріння і її родина. Своїй мамі довіряю,а чоловіковій би не лишила. Моя мрія -це кожне літо їздити на пару місяців до бабусі,свій город, персики з дерева, і недалеко море. Поки ще в декреті,то можемо собі дозволити так виїжджати. А коли діти будуть дорослішими,теж хотіла би їх трохи зі своєю мамою лишати,чи от знайде вона час їх бавити-то вже друге питання...