Родинний форум "Сімейка"

А вас нікого не хвилює зміна школи? Як-не-як, за кілька років дитина звикає до школи, колективу, заводить друзів і т.д. А потім так з бухти-барахти все змінити... Мені здається, це важко для дитини. Я ніколи не хотіла змінювати школу. А ті діти, які приходили до нас з інших шкіл, завжди якось частково залишалися осторонь всього колективу, незалежно від того, в якому класі прийшли.

erinaceus може такі діти потім легше адаптуються до змін в подальшому житті? А то спочатку страшно змінити школу, а потім робота одна на все життя, страшно змінити, страшно кудись переїхати і т.д. я думаю, не треба цього боятись.

Я школу не міняла. Бо ж в селі і так одна школа. Начитувалася всяких різних книжок і хотілося кудись переїхати, поміняти школу,клас.
А от мій чоловік поміняв в Тернополі 4 чи 5 шкіл. Каже шо то так цікаво.
Старша доня ходила на підготовку в одну школу, а вчитися пішла в іншу. Проблем ніяких не було. Розглядаємо можливість переводити на старшу школу в іншу. не бачу в цьому проблеми. Але діти різні. Моя старається зі всіма дружити,познайомитися і т.д. Якщо дитині важко адаптовуватися до середовища то, звичайно, краще не переводити і не травмувати дитину.

Був репортаж про французькі школи і їх 1-ше вересня. У них кожного року потрапляєш до іншого наставника, на зразок нашого класного керівника, і відповідно склад учнів міняється в класі, ще й на різних уроках інші діти, бо мають можливість обирати спрямування.
На мою думку, це також позитив - в майбутньому не бути привязаним до одного місця роботи. Є думка, що якщо протягом 5-ти років працювати на одному місці, то вже ні про який розвиток мови не може йти. Або робиш карєру і йдеш по вертикалі, або змінюєш місце роботи, інакше - деградація.
Радянський стереотип, що пропрацював 20-30 років на одному заводі - є наслідком закріпаччення людей більшовиками, намагання тримати їх у стойлі з шорами на очах, без власної думки і виїзду за окреслений ореол.

Про зміну місця роботи дозвольте не погодитися. Якщо компанія успішна, а ваші обов'язки складніші, ніж повторення простих операцій, не розвиватись і деградувати не вийде. Зараз темп розвитку дуже високий, весь час потрібно пристосовуватись до нових обставин і вивчати щось нове.

Якщо я правильно зрозуміла vikilandi, то або йдеш на підвищення, або шукати іншу роботу, щоб і далі розвиватися в своєму напрямку. Я з таким цілком погоджуюся, самій часто доводилося міняти роботу тому, що бачила що далі в цьому місці більше не досягну, а стояти на місці - продуктивність з часом різко падає. Знаю багатьох, які йшли з кльових посад і гарної зп тому, що нового їм робота вже не давала.
Я міняла не школи, а класи - з 8 по 11 клас в який я попадала розформовували. Перший раз ми довго не хотіли, бунтували, але потім звикли. Кожного року в новому класі і з новими учнями було краще вчитися. І цікавіше, і я реально підтягувала свій рівень. Інший момент - в мене нема сентименту до школи. Хоча я дуже з всіма подружилася, і мені здавалося, що я щороку буду ходити на зустрічі - виявилося зовсім не так. Та частина 11 класу які вчилися з 1 разом - частенько зустрічаються, а ті що попали пізніше - на зустрічі не ходять. Але для мене це не втрата.

А що це раптом фасад гімназії ремонтують? За гроші батьків чи з бюджету виділили гроші?

erinaceus, на 1-му дзвонику Барна дуже хвалився, що з бюджету виділили щось близько 2млн грн, точно не пам’ятаю, але щомісяця батьки по 30грн на потреби школи здають, то важко сказати за чиї гроші.

Я щось не в курсі про ремонт. Ще в четвер там була, не бачила ніяких робіт

Галина З внутрішнього боку, по вул. Кульчицької. Ходжу там кожен день, бо біля роботи. То вже з тиждень роблять. Риштування аж до верху, робочих купа.
Добре, що роблять. Не знаю, чи на батьківських грошах виїхали б, бо роботи суттєві. Хоча я підозрювала, може то Креаторбуд якесь відкупне кинув, бо фактично в дворі будують житловий будинок.

Детально про реконструкцію гімназії: